Зсув землі, який стався внаслідок обвалу частини склепіння карсту на території геологічної розробки ДГХП «Полімінерал» поблизу Стебника (землі Болехівської сільської ради Дрогобицького району) став справжнім об’єктом паломництва. Влада та надзвичайники закликають утриматися від відвідування цього місця, оскільки можливий подальший зсув ґрунту, проте до цього місця вже протоптана тверда дорога. Люди хочуть тут сфотографуватися, побачити все на власні очі, причому навіть беруть з собою малолітніх дітей.
Чи є якась загроза від цього зсуву? Чому мовчить Дрогобич? Чи будуть вчинятися якісь дії щодо будівництва дороги, яка б стала альтернативою існуючому відтинкові шосейного шляху «Меденичі – Східниця»? Чи надійними є перегородки між пустотами рудника №2, де стався зсув, та рудника №1, який частково захоплює території населених пунктів Станиля та Стебник? На ці чотири питання спробуємо відповісти в цій статті. Ситуацію допомагає прояснити коментар заступника міського голови Трускавця, депутата Львівської обласної ради (фракція ВО «Свобода», колишнього начальника департаменту з питань екології Львівської ОДА Олексія Балицького.
– Подія, яка сталася в регіоні, варта уваги всього Дрогобицького регіону та Львівщини, – каже Олексій Михайлович. – Так, це проблема Стебника, який підпорядкований Дрогобичу, бо саме підприємство знаходиться на території Дрогобицької міської ради. Але Трускавець в жодному разі не абстрагується від цього. Ця проблема не виникла сьогодні – вже в 2013 році (та ще й до того) і науковці, і експерти, і представники влади знали, де такий обвал може статися. Вся територія зон впливу гірничого відводу – це 15 мільйонів кубометрів пустот рудника № 1 і 15 мільйонів кубометрів пустот рудника №2. Весь рудник №2, який є в аварійному стані, знаходиться повністю за межами населених пунктів. Взагалі! Тобто, це ні Солець, ні Колпець, ні Стебник, ні Трускавець, ні Дрогобич, ні Модричі, це територія, де не проживають люди, територія поза межами житлової забудови. І зона впливу гірничого відводу рудника №2 теж знаходиться поза межами населених пунктів. Тобто, перше, що є найважливішим – небезпеки для мешканців найближчих населених пунктів щодо наслідків або можливих подальших процесів немає.
Щодо питання інфраструктури, то Олексій Балицький розповідає, що ще від 2014 року ця проблема порушувалася перед органами обласної та державної влади. Так, зокрема, листи щодо переносу дороги подавалися в 2016 році на Службу автомобільних доріг і на ім`я голови Львівської ОДА, каже Олексій Балицький. І ПАТ «Львівобленерго», і КП «Дрогобицький водоканал» теж знали, що в цій зоні не повинні знаходитися важливі інфраструктурні об’єкти – такі як лінія електропередач чи гілка водогону. Але дрогобицькі ЗМІ та псевдожурналісти, які нагнітають ситуацію, чомусь не піднімають тему, що попри провалля йде магістральний водопровід на Дрогобич («сімсотка»). Натомість вони «переводять стрілки» на Трускавець, в якому, Богу дякувати все спокійно і якому абсолютно нічого не загрожує зі сторони «мокро законсервованого» рудника №2.
Зараз на місці події працюють науковці, які імпульсним методом робитимуть детальне дослідження земної поверхні та її просідання. 1 жовтня було проведено обстеження стану дороги. Як повідомив під час понеділкової щотижневої апаратної наради в Трускавецькій міській раді представник Трускавецького відділення поліції, на вулиці Дрогобицькій розташовано пост, який слідкує за обмеженням руху великогабаритного транспорту в цьому напрямку.
Також 1 жовтня відбулася робоча нарада щодо ситуації, яка склалася на території шахтного поля рудника №2 ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», в якій взяли участь керівництво міст Стебника та Трускавця, Дрогобицького району, керівники департаменту екології Львівської ОДА, інспекції екології, колишнє та теперішнє керівництво заводу «Полімінерал», за участі завідувача кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктора геолого-мінералогічних наук, професора Едуарда Кузьменка. Знаний спеціаліст в галузі геології запевнив, що провал, який стався в ніч на 30 вересня поблизу Стебника не несе ніякої загрози для населення регіону.
Отже, на перше питання відповідь є чіткою – жодних загроз для людей (мешканців Модрич, Болехівців, Стебника, Сільця, Трускавця, Дрогобича та ін.) немає. Відповідь на друге питання (чому мовчить Дрогобич, на території якого сталася подія і для якого зсув землі становить значно більше загрозу в майбутньому, ніж для Трускавця чи інших населених пунктів) нехай дає прес-служба Дрогобицької міської ради. У випадку аварії магістральної гілки водогону це може бути проблемою для Дрогобича. Але, зрештою, місто Котермака має резервне джерело водопостачання з Урожа і швидше за все впорається з цим викликом.
Третє питання щодо альтернативної дороги, як видно з коментаря Олексія Балицького, влада Трускавця піднімала ще задовго до зсуву ґрунту, зокрема і минулого року. А оскільки часто вищі чиновники діють за принципом «Поки грім не вдарить, то хлоп не перехреститься», то вже найвищий час їм «хреститися». Бо грім вдарив і струснув карстом рудника №2. Хоча для людей нема жодної загрози, але в майбутньому (через рік, десять чи сто) зсув ґрунту чи обвал карстової порожнини може статися посередині дороги, яка на даний час є стратегічною. Тому чим швидше почнуть будувати її заміну (чи хоча б відремонтують дорогу через Стебник), тим спокійніше буде на душі, а Дамоклів меч руйнування дороги не висітиме над регіоном.
Останнє питання хвилює передусім трускавчан. Оскільки в Інтернеті поширюється карта карстових порожнин рудників №1 та №2, то на ній видно, що частина Стебника та Станилі, які прилягають до Трускавця, теж в зоні впливу гірничого відводу. Але тут слід врахувати два важливі моменти. По-перше, рудник №2, в межі впливу гірничого відводу якого і стався зсув 30 вересня, був підданий експериментальній «мокрій консервації», яку затвердили в 2002-2003 роках і на якій наполягали в «Гірхімпромі». Натомість частина спеціалістів вважає, що «суха консервація» є набагато безпечнішою, а саме цей метод застосований щодо гірничого відводу рудника №1, який, власне, і зачіпає частково Стебник та Станилю. Олексій Балицький заспокоює сіячів панічних настроїв, кажучи, що на цей момент жодної загрози для рудника №1 немає. Звісно, ситуація потребує постійного моніторингу, видобутки на руднику №1 потрібно припинити, розглянувши можливість перекваліфікування застосування карстових порожнин з лікувальною метою (спелеотерапія) чи й навіть для проведення екскурсій.
Рудник №1 – це те, на що державі та громадськості слід звертати увагу в першу чергу. Бо те місце, де сталося просідання зараз, жодної загрози для людей (окрім можливих пошкоджень інфраструктурних об’єктів в майбутньому при найгіршому сценарії) не несе. А от рудник №1 – це не лише залізничне сполучення, але й частина житлової забудови. Найгірший варіант, який може бути для регіону – це часткове відселення жителів Стебника та Станилі, які проживають на території гірничого відводу земель рудника №1. Але, слава Богу, перегородки між рудниками №1 та №2 на даний момент в хорошому стані, так що таке відселення – це гіпотетична річ, яка можлива виключно в дуже віддаленій перспективі.
А тим часом паломництво до зсуву ґрунту продовжується, люди йдуть, їдуть, фотографують, навіть пробують лізти в «кратер» карсту, уявляючи себе всередині вулкану. Вони роблять це незважаючи на небезпеку подальшого зсуву і не дивлячись на попередження про це служб. Видно, інтуїтивно відчувають, що не такий страшний чорт, як його малюють інші «чорти» на чиєсь замовлення. Схоже на те, що ця історія із зсувом «розхитана» набагато більше, ніж похитнулися карсти. Але оскільки все шумовиння з часом сходить, то зійде й це – шумовиння «зсуву», створене шумовинням недожурналістів.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень