Нарешті наші представники творчої інтелігенції України починають переступати поріг сподівань на підтримку і розпочинають самостійні пошуки розвитку та популяризації. Уже спостерігаю цікаві прояви самоорганізації у різних куточках нашої України. Нещодавно вдалося бути учасником мистецького заходу «Яскрава Рима», який уже вшосте проходив у Черкасах, де під одним дахом збираються поети, прозаїки, піснярі, художники, фотографи і діляться своєю творчістю. Щось подібне уже незабаром має відбутися в Івано-Франківську під назвою: «Мистецький салон «Богема». Проте чогось подібного абсолютно не очікувалося від Дрогобича. Та все ж воно сталося, хоча і не в таких масштабах як проходить в інших регіонах.
Презентація збірки прози під назвою «Тріада часу», яка відбулася у суботу 15 червня у приміщенні міської бібліотеки ім. В.Чорновола – якраз один з таких неформальних спроб самоорганізації авторів пропагувати свою творчість. Та знову ж, дрогобицький випадок має певні відмінності, які полягають у значно системніших цілях. Метою цього видання є створення та поширення художньої літератури саме про рідне місто авторів. І як би вони не заперечували, але в комплексі отримуємо своєрідний протестний маніфест про незадоволеність сучасним станом Дрогобича, адже він, на думку авторів, вартує набагато кращого.
П’ять різножанрових авторів – Галина Жубіль, Єва Райська, Лідія Мазурчак, Романа Гончарук, Олег Стецюк – подарували читачам своє віртуальне бачення сучасності, минулого та майбутнього міста. Фантазіям просто не було меж, і вони як дивні чари підім’яли під себе навіть такі явища дрогобицького сьогодення як купи сміття, ями на дорогах, перевтіливши їх у цікаві позитивні символи.
Так от, презентація, яка відбулася у дуже академічній обстановці, насправді була лише прелюдією до найцікавішого. Після роздачі автографів до керма заходу приступив головний ініціатор створення збірки, історик та журналіст Олег Стецюк. Відтак стартувала літературна екскурсія по творах, які увійшли до «Тріади часу». Хоча твори і художні, але велетенський пласт історичної інформації про Дрогобич можна отримати саме на таких екскурсіях, які, на жаль, відбуваються вкрай не часто. Маршрут ніби і невеликий: вулиця Панська, костел святого Варфоломія та площа Ринок, проте тривала екскурсія понад дві години. Біля кожної кам’яниці ми слухали правдиві і вигадані історії. Цікавою була зупинка біля ями на перетині вулиць Мазепи і Бандери. За задумом авторів, це ворота у паралельний світ, звідкіля у нашу реальність час від часу потрапляють фантастичні істоти.
Відверто під час цього заходу було цікаво як прихильникам документалістики, так і тим, хто захоплюється фентезі. Усе так органічно сплелося, що прочитати оповідання з цієї збірки так і тягнеться рука. Тому логічне запитання: яка подальша доля цього видання? За словами Галини Жужіль, звісно, хотілося б, щоб воно принаймні стало альманахом. Наразі видано лишень маленький тираж зі 100 примірників. Проте усі кошти, зібрані від реалізації збірки, будуть спрямовані на випуск наступного видання. До речі, творча група відкрита і для інших авторів. Єдина умова – твір має стосуватися Дрогобича.
Отож, сподіваюся, що незабаром відбудеться презентація другого випуску «Тріади часу», адже це унікальна нагода побувати на неформальній автентичній екскурсії Дрогобичем і відкрити його для себе по-новому.
Ярослав Баран
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень