Довідка з Вікіпедії. Життєвий економічний цикл – це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється. Є п’ять стадій циклу: втілення ідеї, ріст, зрілість, насичення і спад. На кожній стадії перед суспільством виникають певні завдання, які пов’язані з виробництвом товару чи послуг, реформуванням та перевтіленням. Кінець порядку цих циклів призводить до кризового спаду, занепаду та депресії.
Щоб було зрозуміло для простих людей, це зменшення та зниження платежеспроможності та покупної спроможності населення, нестача грошової маси, ріст безробіття… і як наслідок – протест. Це неповний перелік факторів ризику.
Якщо поглянути на історію Трускавця, то період втілення ідеї випав на кінець XV століття, коли лікар Войцех Очко описав цілющі властивості мінеральних вод Трускавця. 1827-1936 рр. – першовідкривач мінеральних вод Теодор Торосевич, лікарі Менцинський і Пельчар, не шукаючи вигоди (подекуди власної), бажали досягти добробуту для людей. Період розвитку та зрілості припав на 1910-1938 рр. за часів Раймунда Яроша та його сина Романа: розвиток інфраструктури, будівництво залізниці, 90% коштів спрямовано на розвиток курорту і 10% прибутку для Спілки курорту.
Незважаючи на війни та Велику Депресію, Трускавець реформувався як курорт. Бо найбільшим багатством нашого Трускавця була мінеральна вода.
Період падіння, чи зниження активності, припав на війну та повоєнний період (1939-1951 рр.). Повний застій на курорті. У Трускавці відкрито колгосп ім. Тараса Шевченка, але трускавецький війт Бондаренко вивозить сміття, відповідає за фоси та санітарний стан, розумуючи, що мінеральні води треба зберегти. Один з перших мерів міста, Юрій Смірнов, який хотів щось реформувати, привозить у Трускавець в 1951 році добру звістку: Трускавець – місто обласного підпорядкування.
1951-1988 рр. – періоди втілення ідеї та росту. Скептики можуть сказати про це що завгодно, зле чи добре, але неможливо не згадати добрими словами панів Панкова, Болеслава Петровського, Георгія Стародуба, Богдана Прийму, п. д-ра Степана Івасівку, лікаря-рентгенолога Котормуса, п. д-ра Альперіна, начмеда сан. «Кристал» Анатолія Медведєва, Адама Гелу, архітектора Романа Домінка та багатьох інших. Ці люди багато зробили для міста і дякуючи їм Трускавець вже живе 35 років, пережив зрілість і наповнення.
Період наповнення припав на часи Богдана Матолича, Богдана Аксентійчука, Лева Грицака, Володимира Козявкіна і Олександра Чебаненка. Ініціатором та натхненником ідеї був Болеслав Петровський, коли Трускавець в 2000 році отримав статус спеціальної економічної зони «Курортополіс Трускавець». Я б назвав цих людей останніми могіканами – могіканами-реформаторами. Їх можна не любити, навіть ненавидіти, але те, що вони є і те, що вони зробили для міста, вносить їх до списку реформаторів. Все це наводить мене на думку, що містом лікарів повинен керувати лікар. Мером повинна бути людина, яка безпристрасна до туризму. Комерсант не може бути мером, а представники політичних партій не можуть бути депутатами. За політиканів і комерсантів місто залишилося без санстанції і головного санітарного лікаря. Перше, що зробив Раймунд Ярош, який очолив Спілку курорту у місті на початку ХХ століття – це ввів посаду санітарного інспектора і курортного лікаря.
Не можна не згадати слова 31-го Президента США Герберта Гувера (1929-1933): «В житті є підйоми і падіння і ти ніколи не зрозумієш, що таке справжнє щастя, якщо тобі не буде з чим порівняти. Запасись терпінням і працюй. Заплатити за краще життя прийдеться дорого – в світі немає нічого задаром».
Прихід до влади у Трускавці в 2010 році команди «Фронту змін» можна охарактеризувати як велике падіння з відсутністю реформ, як кризу та депресію. Нічого не створивши, влада перерозподіляє. Надмірно роздутий адміністративний штат міськвиконкому, 17 комунальних підприємств, які не приносять в бюджет міста ні копійки, а ще міська влада створила заздалегідь неможливі та неконкурентні умови. Підприємці затиснуті між державою та споживачем і борються за своє виживання та не можуть навіть сплачувати кошти до бюджету. Працюючи на своїй території, їм пропонують платити мзду за місце на ринку, яка втричі перевищує грошову суму сплати єдиного податку. При цьому ні копійки з цих грошей не йде до бюджету міста.
Місто фактично банкрут. Як приклад – історія з війнами трускавецького та дрогобицького водоканалів. Допоки шановні трускавецькі та дрогобицькі депутати чубляться, хто з них має більшу слушність і владу в регіоні, прості жителі Дрогобиччини (а це більше 100 тис. чол.), які справно сплатили суб`єктам господарювання за послуги, опинилися заручниками у зловісних терористів. Шановні депутати, чим ви відрізняєтеся від терористів? Бо як вас ще можна назвати, коли тисячі жителів Трускавця та регіону протягом місяця чотири рази зазнавали нападу місцевих терористів, не могли нормально помити руки, зварити обід чи сходити в туалет. А що говорити про лікарні, поліклініки, дитячі сади, кафе та ресторани. Шановні, Ваші дрібні непорозуміння можуть викликати в регіоні спалах епідемії важких хвороб. Коли слухаєш ваші виступи, то складається враження, що спілкуєшся з ідіотами.
Тепер щодо роботи обох водоканалів. Жителі справно заплатили за послуги і не отримують їх, а це порушення прав споживача в сфері ЖКГ. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач, який сплатив за послуги, має право одержати їх вчасно і якісно.
Шановні «добродії» з водоканалів! Міська прокуратура і прокурор району має право відкрити проти вас кримінальне провадження з проведенням відповідного службового розслідування та аудиту. Винні особи повинні бути притягнені до відповідальності. Але засновником водоканалу є Трускавецька міська рада і цей приклад наводить на думку, що місто – банкрут. У міста просто немає грошей, щоб розплатитися з третьою стороною, «Львівобленерго». Це факт. Тому міський голова створює видимість боротьби за справедливі тарифи. Він просто блефує…
Дивує й позиція щодо ситуації в ПрАТ «Трускавецькурорт», де 1 200 чоловік викинуті на вулицю. І разом з тим добродій Яворський повідомляє, що в березні місто відвідало на 2 тисячі чоловік більше, ніж в березні минулого року і таких показників вдалося досягнути завдяки системній роботі. Хочеться запитати – якій? Добродію Яворський, кого ви дурите? Закриті «Бескид», «Янтар», «Рубін», в «Дніпрі» 60 чоловік, в «Кристалі», «Алмазі» по 100, ледь тримаються на плаву «Шахтар», «Ріксос», «Міротель». Дякуючи менеджерам санаторіїв «Віктор», «Карпати» та «Ре-Віта», а також рекламній службі «Світязя» та «Світязянки», Трускавець заповнений на 10% можливостей. Заслуга в цьому не ваша, добродію Яворський.
Трускавець не матиме найкращих перспектив з усіх курортних територій, поки при владі «козирна» команда. А жителям Трускавця залишається взяти в руки мітлу і вимести вас як здичавілих псів з владних кабінетів та коридорів.
Наближається цунамі. На жаль, місцеві політикани пробують підігріти ситуацію і вивести шляхом обману дві тисячі людей на вулицю на протестні рухи. Я б застеріг їх від цих дій. Такі дії знесуть все, і в тому числі тих, хто закликає до цього. Це не принесе Трускавцю слави. А призведе до краху і депресії.
Існуюча система керівництва міста вичерпала себе. Але підприємці і жителі міста розуміють, що Трускавець жив, живе і буде жити без горе-патріотів. Найбільшим нашим багатством є «Нафтуся» та інші мінеральні води. На тлі всіх цих подій виникає питання – в чиїх руках залишиться найбільше багатство Трускавця, його матеріально-технічна база, хто володітиме ліцензією на видобуток води «Нафтуся» і чи буде місто взагалі курортом?
Допоки в місто не поїдуть українці (середній клас) і не отримають послуги за адекватною ціною, ні Ізраїль, ані Польща, ні Росія, ні Білорусь, ні Азербайджан чи Узбекистан нам не допоможуть. Викиньте з голови ідеї, що Трускавець – це Баден-Баден. Економіка міста запрацює тільки тоді, коли Трускавець виробить новий продукт та надасть нові доступні послуги. В світі не буває нічого задаром…
Віктор Пиців, голова Незалежної профспілки «Тур-сфера»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень