Для нової влади громада – нуль?
Перша сесія шостого демократичного скликання у Трускавці пройшла в той же день, що і в Стебнику і через чотири дні після аналогічного дійства у Дрогобичі та Бориславі. Не хотілося б про це говорити, але Трускавець виявився найменш організованим в цьому плані порівняно із сусідами і найгірше, те, що найбільш неприємно вразило – це відсутність прийняття присяги новими трускавецькими депутатами.
Якщо брати чисто по закону, то жоден із них, а саме ні закон про вибори до місцевих органів влади, ні «Про місцеве самоврядування в Україні», ні «Про статус депутатів місцевих рад» процедури прийняття присяги місцевими депутатами не передбачає. Так, статті 76, 77, 80 нового виборчого закону регламентують тільки встановлення результатів виборів по багатомандатному та одномандатних округах і реєстрацію обраних депутатів, нічого про присягу не сказано і в статті 46 закону «Про місцеве самоврядування в Україні», де розписано порядок першої сесії ради та в статті 49 цього ж закону під назвою «Депутат ради», мовчить про присягу і стаття 4 «Виникнення і строк повноважень депутата місцевої ради» Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та інші статті цього ж закону.
Проте якщо виходити з логіки, а також дотримуватися наших галицьких традицій та етичних принципів, то депутати трускавецької міської ради 11 листопада все-таки мали б прийняти присягу. Закон не зобов’язує приймати присягу, але й не забороняє це робити. Якби щось подібне сталося в Дрогобичі, де мером став колишній комуніст, то це ще можна було б зрозуміти. Але ж ні, в Дрогобичі разом з Олексієм Васильовичем Радзієвським, а вірніше, після нього, депутати прийняли присягу, принаймні всі ті, що були присутні в залі. Всі повторювали за найстарішим за віком депутатом Володимиром Возняком (зі Стебника, не плутати з нашим директором водоканалу) слова зобов’язань служити дрогобицькій громаді, піклуватися про неї. Аналогічно і в Стебнику – депутати присягнули, хоча закон їх не заставляв це робити. В Бориславі, де мером теж став висуванець «Фронту змін», як і в Трускавці, після присяги Володимира Фірмана прийняли присягу всі бориславські депутати, її текст зачитував депутат Богдан Городиський, за ним слова вірності громаді повторювали інші слуги народу.
Не варто зараз питати, хто ж винен у тому, що трускавецькі депутати не присягнули – мер, самі вони чи міська ТВК, яка була організатором дійства у «Златі», але те, що таким недоглядом, першим ляпом (кажуть, що перший млинець може стати в горлі) нова влада трахнулася лицем у болото, вже стало доконаним фактом.
У нас одна конфесія?
Якщо говорити про загальноукраїнську тенденцію, а особливо про нову владу в нашій державі, то виглядає, начебто в нас одна конфесія – РПЦ. Єдино правильна, канонічна, як і було колись за царських часів в Російській імперії. Натомість Галичина завжди була поліконфесійною і принципи демократії зобов’язували поважати навіть ті релігійні громади, які були направду малочисельними. Конституція України не передбачає того, що присяга Президента України має відбуватися на Пересопницькому Євангелії, але кожен новий Президент кладе руку не лише на Основний Закон, але і на Святе Письмо. Це показує велику роль Церкви в нашому політичному житті – і ця роль є вагомою як на загальноукраїнському рівні, так і на рівні місцевому.
Те, що до присяги Руслана Козира приводив наш трускавецький декан, отець Петро Івасівка, дуже добре. Якби було інакше, це могло б породити різні кривотолки і навіть викликати обурення, адже отець Петро – дуже шанована всіма людина і тільки йому мала б бути доручена така місія. Та й греко-католицькі парафії в Трускавці збирають на недільні служби абсолютну більшість населення, наше місто є греко-католицьким. Проте відсутність запрошення на інавгурацію представників інших конфесій дещо насторожує – чи не випихатиме нова влада Трускавця їх на маргінес життя, палаючи любов’ю тільки до однієї конфесії? Чи не стануть вони для неї невигідними, непотрібними, зайвими, так як виявилися вони зайвими і на інавгурації?
Порівняємо із сусідами. В Стебнику вже давно православний отець Михайло Комарницький запрошується на всі публічні заходи. На інавгурації стебницького мера Василя Пецюха приводив до присяги отець Володимир Лужецький з церкви Христа Чоловіколюбця (УГКЦ), але священики з інших церков були поряд. А в зал були запрошені і представники релігійних меншин.
В Бориславі не просто були присутні, але і виступали на інавгурації отець Роман Василів, декан Бориславський (УГКЦ), отець Ігор Ткачів (УПЦ КП), отець Христофор Щиґло (РКЦ), який, до речі, є настоятелем і в Бориславі, і в Трускавці. Останній навіть процитував для напоумлення Володимиру Фірману слова президента США Кеннеді «Не запитуй, що Америка зробила для тебе, а скажи, що ти зробив для Америки», чим викликав бурю аплодисментів. Православний священик закликав владу бути прозорою, зауваживши, що всі чесні справи робляться на видноті, а нечесні в темряві. В Дрогобичі теж не обмежилися представником однієї конфесії.
В Трускавці незаперечний авторитет для своїх вірних має настоятель парафії пророка Іллі УПЦ о. Петро Федак, парафії пророка Іллі УГКЦ о. Ярослав Шафран, парафії Успення Пречистої Діви Марії РКЦ о. Христофор Щиґло CSSR, пастори Олег, Ігор, Анатолій, настоятелі громад УПЦ КП та УАПЦ. А може ми помиляємося, що їх проігнорували? Може їх запросили, запрошували, але вони не прийшли, бо не мали часу?
Громадські організації – на трускавецький смітник?
Після активізації повинно бути заспокоєння, певне стишення. І так воно є і це нормально. Але чи не переросте це заспокоєння в цілковиту апатію, чи не замре або і повністю не вмре громадське життя у Трускавці. Де пропали благодійні фонди «Трускавчани», «Відродження Трускавця» та інші? Чи покажуться вони хоча б напередодні свята Миколая? Заглохли-заніміли громадські організації «Рада міста», «Рада старійшин», «Змаг», «Майбутнє нації», «Воля», «Молодіжний парламент», «Трускавець-2012» та інші. Де вони? В глибокій і темній… Хіба «Клуб ділових людей» дає про себе знати в зв’язку з протестами проти Податкового кодексу.
Громада повинна контролювати владу – через мас-медіа, через громадські організації, фонди, інші об’єднання громадян, які не мають головною метою цю владу отримати і утримати. Та голоси тверезомислячих людей губляться своєю одинокістю в обширному морі байдужості, життя за принципом «Моя хата скраю», «Хіба то мені найдужче треба?» тощо. Хто стане на сторожі права і правди? І як нова влада відповідатиме, якщо не виконуватиме обіцянок, не виправдає довіри людей?
Одна емоційна читачка десь в Інтернеті написала приблизно таке: «Якщо Козир не зробить те, що ми від нього чекаємо, то я піду і спалю дільницю, на якій за нього голосувала». І навряд це писала якась зечка з кримінальним минулим і навряд чи вона спробує подібне вчинити, це ж алегорія, а не погроза. Але сумно, що шляхи впливу громади на владу не виписані в чинному законодавстві України про місцеве самоврядування, як і питання присяги.
А може ще не пізно все виправити?
Прочитавши все попередньо написане, можна вжахнутися – все в темних тонах, якась начебто бездумна критика Козира, всіх депутатів, ТВК, якась безвихідь, навіть параноєю попахує, підозріливе ставлення до тих, кого громада обрала, намагання свою точку зору поставити вище від думок інших. Словом, маячня. Але, з іншої сторони, якась дещиця правди в цьому всьому все ж є. Просто занадто багато категоричності.
Але нова влада Трускавця тільки-тільки стала на ноги, а може ще лише спинається на них. І ще не пізно на ІІ засіданні депутатам все ж прийняти присягу (за текстом можна з’їздити в будь-яке із сусідніх міст), не пізно на всі публічні заходи, в тому числі на сесії та засідання виконкому, запрошувати всіх представників місцевої преси, розробити план співпраці з існуючими в місті громадськими організаціями, благодійними фондами. Не пізно на святкування Нового Року з міським головою запросити очільників всіх релігійних громад міста, а не тільки вибіркових, не пізно обрання секретаря міської ради провести таємним голосуванням, а не відкрито, як дехто хоче, не пізно нарешті розробити, доробити та прийняти статут територіальної громади міста Трускавець, в якому, між іншим, передбачити і процедуру прийняття депутатами присяги.
Єщьо нє вєчєр, співала якась радянська співачка, маючи на увазі не пору дня, а дещо іншу пору. Для Руслана Козира як мера і 46 новообраних депутатів ТМР тільки-но світає. Гарного їм дня, бо якщо їм день буде добрий, то і нам мав би бути такий самий. Хіба ні?
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень