/СЕЗ «Курортополіс Трускавець» як платформа розвитку регіону, втілення економічних реформ та створення рекреаційно-курортного кластеру/
Місто Трускавець так і не отримало статус курорту державного значення. Загублено цілих десять років. Чиновники, державні службовці, а також депутати у Трускавці чітко не розуміють ролі туризму, розвитку медицини та курортної системи як основної рушійної сили розвитку не тільки Трускавця, а цілого регіону.
Будівельник-теоретик, філософ-адміністратор, математик-практик, парторг-рурмайстер – це люди «серйозного» рівня, які володіють «високими» інтелектуальними якостями. Але це не означає, що ці високоінтелектуальні у своїй професії люди можуть керувати містом чи розбиратися в медицині та туризмі. Політики мають дар популізму. В Україні відсутні правила, за якими повинно жити суспільство, а в Трускавці їх просто немає або їх просто ніхто не дотримується. У бізнесменів інші завдання – не держава, а власні інтереси. Такий діагноз можна поставити еліті міста напередодні Дня медичного працівника.
Проблема розвитку Трускавця як курорту – це недостатній ринок збуту, висока собівартість послуг і нестача кваліфікованих менеджерів. Наявні менеджери інколи трактують проблеми курортології, розвитку туризму на власний розсуд, в залежності від рівня їхньої освіченості та розуміння проблеми.
Які шляхи виходу з ситуації, яка склалася в Трускавці?
Оздоровчий туризм (health tourism), в тому числі медичний – не нове явище для Трускавця. Трускавець-Здруй це вже переживав на початку ХХ століття. Головною ціллю становлення курорту тоді було визначення пріоритетних видів розвитку курорту на даному етапі, врахування ресурсів та поставленого завдання. Не збільшення кількості туристів чи курортників, а створення сприятливих умов, які б притягували курортників до Трускавця. Три і більше ночей перебування в Трускавці – таку ціль поставив перед собою Раймунд Ярош.
Якщо вивчити види туризму, які присутні в Трускавці на сьогоднішній день, то історія повторюється. Найбільшим попитом користується оздоровчий туризм, особливо медичний; реабілітаційний; МІСЕ-туризм (проведення бізнес-семінарів); екскурсійний туризм. Після двох революцій (Майданів) оздоровчі курорти і курорт Трускавець в тому числі знаходяться в летальному стані. Трускавець імітує розвиток чи умови розвитку під туризм. Реально розвивається ринок житла ІІ-ІІІ ступеня для прийому відпочивальників. Найцікавіше, що лобіюють його державні службовці та трускавецькі депутати.
Розвиток курортології, використання бальнеологічних факторів курорту – про це, напевно, забули чиновники…
Курортологія як медична спеціалізація – наука розвитку курортів, знаходиться у Трускавці в повному занепаді.
Професор Микола Одрехівський ще на початку 2000-х років піднімав питання про створення валеологічного інноваційного центру, та, на жаль, все це залишилося тільки на папері. Працівники Інституту фізіології імені О. Богомольця Національної академії медичних наук, Інституту проблем медичної реабілітації мовчать. Може бояться втратити робоче місце?
У простих трускавчан виникає запитання: скільки медиків у Трускавці за останніх 5-10 років отримали ступінь кандидатів та докторів медичних наук? Великим здобутком в даній ситуації є спроби викладачів Львівського національного медичного університету (кафедра реабілітації та нетрадиційної медицини, зав. каф. Андріюк М.В.) зрушити з місця медичний потенціал Трускавця. Зокрема, лікарі Яцюк В.М., Завилова О.Р., Ружило С.В., Попович І.Л., Величко Л.М. надрукували цілий ряд статей про цілющі властивості мінеральних вод Трускавця та його лікувальні фактори. Років десять тому лікар Богдан Аксентійчук був ініціатором того руху. Хто зараз очолить таке об`єднання медичних працівників? Чи зможе це зробити Андрій Кульчинський? А може якийсь інший лікар? Це на певному етапі не має значення, головне, щоб знайшовся лідер, який би зміг поставити медицину в Трускавці на перше місце розвитку.
Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України видав методичні рекомендації з моделювання території громад. Хотілося б, щоб всі ці напрацювання були об’єднані в одне ціле. Чи стане модератором об`єднання зі створення рекреаційно-курортного кластеру в регіоні депутат Верховної Ради Богдан Матківський? Чи не забракне йому досвіду? Головне щоб були бажання та політична воля до проведення реформ.
Чи зрозуміють депутати всіх рівнів, що Україна повинна проводити реформи, бо доходи на душу населення нижче 50% від прожиткового рівня? 80% українців знаходяться за межею бідності! Влада України мала би бути зацікавлена у розвитку регіонів, зокрема в розвитку спеціальних економічних зон. Залучення інвестицій призведе до збільшення доходів населення України і до загального економічного підйому. Але тим самим Україна б випала з фондів дотації ЄС і держава перестала б зичити гроші! Чи вигідно це чиновникам?
Прості трускавчани, підприємці вимагають цих змін у проведенні реформ. Трускавець міг би послужити добрим прикладом. Створена в 2000 році СЕЗ «Курортополіс Трускавець» не втратила ще своєї привабливості і закон про спеціальну економічну зону діє. Потрібно тільки внести зміни до бюджету України на 2015 рік і рішенням Кабінету міністрів повернути Трускавцю статус території з полегшеним режимом оподаткуванням.
Потреби людини виступають рушійною силою суспільства. Бізнес – це соціально-економічна і ділова творчість людини, яка має власні внутрішні імпульси свого розвитку. Відсутність розвитку виробництва реагує на розвиток потреб. Якщо відсутня система стимулювання, то перестає працювати основний закон виробництва – закон попиту і пропозиції. Це слова президента США Франкліна Делано Рузвельта, які є актуальні на сьогоднішній день.
Трускавець перестав бути спеціалізованою медичною клінікою, модель розвитку ще не вибрана, але на території міста присутні унікальні мінеральні води, зокрема мінеральна вода «Нафтуся» (зовсім прісна моно-вода з великим вмістом органічних речовин). Вона була, є і буде основним багатством нашого міста-курорту.
Розвиток рекреаційно-туристичного кластера на території Трускавця забезпечить створення додаткових робочих місць, покращення інвестиційного клімату та створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності в різних сферах. Зокрема, туризм стимулює розвиток транспорту, сільського господарства, виробництво товарів широкого вжитку, впровадження ІТ-технологій, модернізації не лише міста Трускавця, а пожвавлення господарської діяльності цілого регіону.
Віктор Пиців, голова Незалежної профспілки «Тур-сфера», м. Трускавець
P.S. Публікацію підготовлено до Дня медичного працівника та Дня міста-курорту Трускавець.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень