Недавній жарт: «У порядному товаристві про КП «Наше місто» не говорять» – зі зміною влади у Трускавці жартом бути перестав. Більше того, зараз у порядному товаристві тільки про КП і говорять.
Безперечно, таке суто трускавецьке комунальне утворення, як КП «Наше місто», було певним замовленням, і створювалося з конкретною, хоч і прихованою, метою – сконцентрувати в одних руках усі грошові потоки. Правди ради скажемо: концентрувати було що. При цьому не беремося докопатися суті – кому це було вигідно і хто ініціатор. Нас цікавить інше – до чого це призвело і як з цим боротися. Зауважимо лише, що коли замовлення було виконане і грошові потоки вичерпалися, оголилася правда, з якою новій владі – не до жартів.
Гола правда
Якщо проаналізувати динаміку росту боргів КП «Наше місто», то дійдемо висновку: в останні роки підприємство жило в борг, при цьому виснажувало фінансово само себе, а разом з тим – міський бюджет.
Щоб не переобтяжувати читача цифрами, наведемо тільки деякі з останніх підрахунків. На сьогодні кредиторська заборгованість підприємства становить понад 13 млн. грн., з них за газ – 4,5 млн. Протерміновані виплати, тобто ті, на які вже нараховуються додаткові відсотки, – 9 млн. грн. Показовою тут є заборгованість з оплати праці – 1,3 млн. грн. Якийсь мудрий фінансист зауважить, що є ще й таке поняття, як дебіторська заборгованість – борг населення перед комунальним підприємством. Цей вид боргу великою мірою також є наслідком недосконалої системи організації праці самого комунального підприємства і на сьогодні становить близько 6 млн. грн.
Борги накопичувалися упродовж тривалого часу і погасити їх в одну мить неможливо. Треба шукати ресурс. І зрештою його буде знайдено. Щодо боргів із заробітної плати, то їх планується розтермінувати на рік. Адже не платити людям за роботу – це злочин. І хоч цей злочин на сумлінні попередньої влади, відповідати за нього, як не крути, доведеться владі новій.
Є борги, які не можна покривати бюджетними коштами. З бюджету фінансуються певні програми. А де програми? Всі вони на стадії розробки – раціоналізаторів у цій сфері не густо.
Руслан Козир:«Нікому не цікаво інвестувати гроші у фінансові ями»
Хоч як намагатиметься новообраний міський голова реалізувати свою програму дій, без професійного кадрового потенціалу, готового до якісних перетворень, без опертя в самій комунальній структурі йому навряд чи вдасться щось змінити.
На думку міського голови, комунальна структура має бути горизонтально інтегрованою, тобто об’єднувати декілька профільних підприємств, які виконуватимуть ті чи інші види робіт, зокрема постачання теплової енергії, надання послуг з прибирання території, догляду за зеленими насадженнями. На зміну існуючим жекам, які морально застаріли і вичерпали себе, мають прийти інші суб’єкти господарювання, зокрема ОСББ.
«Шукаючи альтернативу, слід виходити з певного рівня доходів на утримання господарки, оскільки зовнішні інвестиції на сьогодні – неможливі. Інвестор прийде тільки тоді, коли будуть створені дієві, малозатратні, спроможні себе утримувати структури. Нікому не цікаво інвестувати гроші у фінансові ями.
Наше комунальне підприємство є тією фінансовою ямою, яка поглинає гроші споживачів комунальних послуг. Сама управлінська структура не відповідає поставленим завданням, персонал доволі інертний, безініціативний і недостатньо кваліфікований. А тому збільшення статутного фонду КП «Наше місто» в 2011 році, приміром, на 20 млн. грн., ефективнішим його не зробить», – так характеризує стан справ у комуналці Руслан Козир.
ОСББ – вимога часу
Альтернативою існуючим жекам можуть бути ОСББ. Можна припустити, що коли люди стануть розпорядниками своїх коштів, а влада просто допомагатиме, потреба в додаткових комунальних утвореннях відпаде сама собою.
На ОСББ направду покладаються великі надії. Чи виправдані? – покаже час. Ці об’єднання мають стати рушієм усіх перетворень і перебрати на себе повноваження жеків та контролюючі функції за наданням послуг. Основним принципом реформи у цьому випадку має стати вимога: жодна організація з надання послуг не повинна мати монопольного права на ці послуги. ОСББ самі вибиратимуть виконавця для своїх замовлень і контролюватимуть якість робіт. При цьому переваги надаватимуться місцевим підприємствам. Це частково вирішить проблему працевлаштування, а також стимулюватиме місцеві підприємства виконувати роботу якісно. Так в ідеалі виглядатиме реформоване комунальне господарства. Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблено – для ремонту житлових будинків ОСББ планується виділити бюджетні кошти.
Якщо ці ідеї опанують голови усіх трускавчан, а не лише міського голови і його заступників, то мрія може стати реальністю… але за умови розв’язання деяких проблем, чи не найголовнішою серед яких є людський фактор.
Людський фактор і кадрове питання
Майже революційна ситуація у трускавецькій комуналці, коли «верхи» (адмінресурс) не здатні працювати в нових умовах, а «низи» (громадяни міста) не хочуть жити в системі брутального відношення до себе, призвела до краху попередньої влади.
Бажаючи розв’язати цю нестандартну ситуацію, новий міський голова зіткнувся з проблемою, на яку, напевне, очікував найменше: відсутність кваліфікованих кадрів. А ще більше – нездатність керівного складу усвідомити саму потребу реорганізації підприємства і працювати по-новому. Треба змінити не лише відношення до роботи, а сам спосіб мислення і ставлення до людини, якій надаються послуги.
Пан Балицький, молодий, креативний, на якого покладалися деякі надії, відмовився від посади директора КП «Наше місто». Що було причиною – партійні амбіції, відчуття своєї некомпетентності, неможливість реалізувати власний інтерес?.. – залишається тільки міркувати і здогадуватися. Але факт говорить сам за себе – кадрові питання щодо трускавецької комуналки і надалі залишаються відкритими: підприємство чекає на керівника, який би чітко сформулював та окреслив завдання і виробив алгоритм його діяльності.
Непопулярні методи
На думку заступника міського голови Петра Нестерівського, потрібна негайна реструктуризація КП «Наше місто». У першу чергу, скорочення адмінапарату.
Це те, що називається непопулярними методами, і цілком можливо викличе спротив і навіть тихий саботаж, оскільки за поняттям «адмінресурс» стоять люди, і для багатьох із них їхня робота є єдиним засобом до існування.
Приміром, якщо об’єднати три підрозділи – саночистку, благоустрій і транспортний парк – в одну філію, то це потягне за собою скорочення кількості адмінпрацівників приблизно удвічі. Жорстко, подекуди навіть жорстоко… Але це і є переходом до менш затратних механізмів роботи, оскільки дозволить заощадити тільки на зарплаті понад 258 тис. грн. на рік. Єдине, що тішить, рядові працівники під скорочення не потраплять.
Ще пам’ятні часи, коли за кожним таким-сяким чинушею була закріплена персональна машина, наприклад, авто за кошти підприємства (читай, кошти громади) мали директори жеків-філій та заступники директора. У той час, коли рядові працівники не отримували зарплати по кілька місяців, кошти на паливо і обслуговування цих машин завжди знаходилися.
Генеральний директор КП «Наше місто» до цього часу мав трьох заступників, після реформи має залишитися – один, при цьому річний фонд зарплати підприємства заощадить 98 тис. грн. У цій площині певною мірою лежить відповідь на запитання: куди зникали щорічні чималі фінансові вливання у статутний фонд підприємства, які мали би працювати на його розвиток?
Де шукати ресурс?…
Комунальне підприємство має заробляти, бути прибутковим або принаймні самоокупним. До цього часу КП «Наше місто» було постійним борговим зашморгом на шиї громади.
Звичайно ж, не можна руйнувати, не знаючи наперед, що постане на місці зруйнованого. Потрібні елементарні розрахунки: за яких умов ця структура буде ефективною. Простіше кажучи, чи не поміняємо ми шило на мило.
Візьмемо до аналізу хоча би один підрозділ підприємства – транспортний парк. На балансі – 32 одиниці. Із них тільки дві машини віком до 10 років, решта мають по 25-30 років, є навіть «раритет» (чи металобрухт) – бортова машина 1967 року народження. Транспортний парк не оновлювався упродовж багатьох років. І це на тлі придбання у 2007 р. славнозвісної (чи сумнозвісної) прибиральної машини за 1 млн. 700 тис. гнр., яка сьогодні практично не використовується, оскільки на її використання і обслуговування потрібні значні кошти. Втім, дозволити цій машині потихеньку перетворюватися на металобрухт – не раціонально. Попри все, її треба задіяти якнайповніше.
На думку п. Нестерівського, якщо техніку у гаражі упродовж багатьох років точить іржа – це щонайменше безгосподарність. А тому застарілі транспортні засоби слід зняти з обліку, інші – відчужити та передати в оренду. Автомобілі та спецтехніку в робочому стані – передати на баланс новоутвореним структурам, наприклад, КП «Курортний парк». Варіантів багато – нема внутрішнього креативу щодо вирішення проблеми.
Післямова
Людей мало цікавлять нюанси у будь-якій справі. Як скоро буде реформовано трускавецьку комуналку і коли наслідки реформування стануть відчутними? – відповідь на ці запитання усім хотілось би почути негайно.
На думку міського голови, на реформування КП «Наше місто» потрібно близько року, але перші зрушення відбудуться значно раніше. За умови, що мешканці міста будуть безпосередніми учасниками та ініціаторами усіх перетворень. Суттєво загальмувати процес реформування може тільки байдуже споживацько-споглядацьке відношення громади.
Як має бути реформована трускавецька господарка, щоб надалі не бути ні борговим зашморгом, ні фінансовою ямою? Які методи керівництва мають бути закладені у саму структуру? Чи потрібна взагалі структура як така, вирішувати замовнику, тобто трускавецькій громаді як споживачу послуг. Запрошуємо до дискусії.
Валентина Гук, спеціально для «Трускавецького вісника»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень