У Трускавці народилася трійня! «Експрес», «Високий Замок», «Львівська газета», не кажучи вже про всі трускавецькі та дрогобицькі газети, написали про цю подію, яка мала місце в липні 2011 року. Напередодні свята Верховних Первоапостолів Петра та Павла сім’я Володимира та Роксолани Гаєвичів поповнилася на сина Павла і донечок Христинку та Діанку. Породілля почувається добре, діти теж. А далі – крапка. Тобто, далі влада Трускавця зовсім перестала цікавитися життям родини Гаєвичів. А сім’я, між іншим, вже майже два роки тулиться в орендованій (!) однокімнатній (!) квартирці на вулиці Стуса житловою площею 17 кв. м. (!).
«В такій малій квартирі дуже важко з трьома дітьми, тому що немає можливості навіть зберігати одежу для всіх, не кажучи вже про нормальні умови життя, в тому числі й сну», – каже пані Роксолана.
«Незважаючи на доручення Президента України (ще Віктора Ющенка – прим. авт.) № 1-1/1198 від 10.11.2006 року щодо підтримки сімей, в яких народилася трійня, яке зобов’язує державні органи влади та органи місцевого самоврядування вирішувати питання забезпечення житлом сімей, в яких народилася трійня, керівництво Трускавецької міської ради не вживає жодних заходів для забезпечення житлом нашої сім’ї. Не прийнята жодна програма сесією Трускавецької міської ради на відміну від інших міст в Україні. Таке пасивне ставлення до проблем громади міста не вирішить нашого питання, бо нам дають тільки формальні відписки, одночасно не бажаючи вирішувати питання по суті.
Мої неодноразові звернення до керівництва міста Трускавця, Львівської обласної держадміністрації, депутатів міської та Львівської обласної ради, а також Верховної Ради України не дали жодного результату, на які я отримувала формальні відписки. Всі наші звернення скеровуються на ім’я міського голови, а він в свою чергу переводить “стрілки” на обласну раду і чекає на вирішення нашого житлового питання нею.
Про яку допомогу можна думати і сподіватись, коли після народження моїх дітей ніхто з керівників міста не прислав навіть вітальної відкритки. На відміну від інших міст, де мер такій родині вручає ключі від квартири ще в пологовому будинку. На всі мої звернення шукаються аргументи для мого переконання, що таке питання для міської влади є не під силу, а по місту поширюються чутки про те, що нібито нам виділили земельну ділянку, а від квартири нібито відмовились. Все це робиться для того, щоб сформувати таку неправдиву думку громади міста Трускавця. В кінцевому результаті вона буде вигідна для теперішнього керівництва міста на майбутніх виборах.
Вже понад десяток років в житловому будинку № 15 про вул. В. Стуса в місті Трускавці не функціонує дитяча молочна кухня, зроблена з двох квартир. Зрозуміло що таке приміщення тримається (пообіцяне) для певної особи чи двох осіб. Тому мені і тут мабуть нічого «не світить». Коли моя сім’я запропонувала падати нам це приміщення з умовою, що ми самі доведемо його до належного стану, відповідно до існуючих житлових норм, то нам сказали, що для влади буде дуже великою проблемою перевести з нежитлового приміщення в житлове. Тобто членам виконавчого комітету важко буде підняти (проголосувати) руки за переведення. Нам незрозумілі такі пояснення, а ще більше мотиви, чому у президії виконавчого комітету не зможуть піднятися руки і що для цього потрібно???
В кожній відповіді міський голова Р. Козир посилається на те, що в місті нічого не будується та існує проблема в забезпеченні житлом мешканців ветхих та аварійних будинків, тобто розписується в своїй безпорадності. Стверджує, що знає про наші проблеми та має намір запропонувати нам квартиру, яку ще потрібно відсудити, однак не вказує про яку саме квартиру йдеться.
В черговий раз згадується про невідоме нам співфінансування будівництва будинку, яке ми розпочали, однак через брак коштів зупинили. І в даному випадку жодних конкретних пропозицій немає.
Також у відповідях говориться, що наша сім’я перебуває під соціальним супроводом та одержує допомогу продуктами харчування. За півтора року таке трапилося аж чотири рази, якщо б зібрати все дане нам, то вистарчило б на два дні проживання.
Такі випадки в місті Трускавці трапляються дуже рідко (один раз на п’ятдесят років), а тому сподіваємося на Вашу підтримку, у зв’язку з чим просимо Вашого сприяння у покращенні наших житлових умов».
Листа такого змісту надіслала пані Гаєвич керівнику однієї з політичних сил Трускавця з надією, що їй допоможуть зрушити справу з місця. Не вказуємо, яка саме це політична сила, бо це не так важливо. Якщо допоможуть – можна буде тоді подати назву партії. Хоча, зрозуміло, що партійні організації на місцях навряд чи можуть вирішувати такі питання. Тим більше, якщо місцева влада прихильна до інших партій, хоча спрямування політичних сил подібне – патріотичне.
Відповіді з міської ради від 19 березня 2012 року, від 14 листопада 2012 року, від 25 лютого 2013 року… Незалежно, чи за підписом Руслана Козира, чи Валентини Бодак, а суть одна і та ж – ми про Вас знаємо, ми про Вас думаємо, але наразі, на жаль, нічого для Вас зробити не можемо. Чекайте.
Від «ТВ» можемо теж сказати родині Гаєвичів: «Чекайте. Чекайте, коли прийде інша влада в Трускавці. Чекайте часу, коли дійсно, а не декларативно-демагогічно, буде чесна влада та заможна громада. Тоді, можливо й дочекаєтеся розуміння та зрушення Вашої справи з мертвої точки».
А наразі подаємо уривок зі статті Анатолія Власюка «Трійня для трускавецького мера», опублікованої в часописі «Тустань» №18 (599) від 24 – 30 травня 2012 року, тобто майже річної давності. Але цей уривок актуальний донині…
«
Народження трійні в Трускавці – не таке вже й часте явище. Кажуть, що востаннє це трапилося років сорок тому. Здавалось би, це мало стати подією для Трускавця, а влада повинна була не лише привітати молоду сім’ю, а й надати їм квартиру, як це передбачено чинним законодавством.
Нині Гаєвичі винаймають однокімнатне помешкання в центрі міста. Дружина, звісно, сидить у декретній відпустці, чоловік працює. Щоправда, допомагають батьки, але грошей ледве вистачає, аби зводити кінці з кінцями.
Вже скоро малятам мине рік, а міський голова Трускавця Руслан Козир і досі не привітав сім’ю Гаєвичів з цією небуденною подією не лише в їхній родині, а й у місті-курорті.
Володимир був на прийомі в заступника мера, говорив про відповідний Указ Президента України щодо позачергового надання помешкання для сім’ї, в якої народилася трійня. Той лише розвів руками і сказав, що наразі мерія нічим не може допомогти. Правда, їх поставили на чергу, але, зважаючи на те, якими темпами зводиться житло в Трускавці, Гаєвичі можуть отримати квартиру тоді, коли Христинка, Діанка і Павлик … закінчать школу.
Неподалік від того місця, де живе багатодітна родина, пустує приміщення колишньої молочної кухні. Володимир Гаєвич пропонує трускавецькій владі самотужки переобладнати це приміщення під квартиру, але не знаходить відгуку в трускавецькій мерії. Подейкують, що тут мешкатиме один трускавецький міліціонер.
Крім обов’язкової державної допомоги, сім’я Гаєвичів не отримала жодної копійки від трускавецької влади, хоча соціальні служби напередодні Різдва та Пасхи зібрали всі необхідні документи.
Можливо, після цієї публікації міський голова Трускавця Руслан Козир переступить через власні амбіції, завітає до родини Гаєвичів (сподіваємось, не з порожніми руками) і бодай внесе ясність, коли молода сім’я отримає помешкання. Бо якось не пасує мерові вдавати, що в Трускавці нема сім’ї з трьома дітьми і що цієї проблеми взагалі не існує…»
Яка свята простота, яка наївність. Та куди там пану Козиру до проблем звичайної багатодітної сім’ї. У нього ж такі стратегічні завдання та плани здобуття енергетичної незалежності Трускавця, вирішення енергетичної безпеки міста-курорту і ще багато інших заготовлених фраз в запасі. А тут якась одна сім’я з двох виборців…
«Просимо Вас не надсилати для розгляду наше звернення до міського голови міста Трускавця, бо в нього є заготовлені відповіді на такі питання, які постійно є однакові», – пише пані Роксолана Гаєвич в листі до голови Трускавецької організації однієї з партій. Схоже, що багатодітна мама повністю розчарувалася в міському голові та його команді. І приємно, що таких людей як пані Гаєвич, які розчарувалися в міському голові, у Трускавці багато. Їх кількість зростає з кожним днем.
Гадаю, що коли у Трускавці оберуть нового мера, треба буде влаштувати масові гуляння. День, коли «Трускавець без Козира» стане доконаним фактом, повинен бути святковим у місті-курорті як день усвідомленого вибору громади та як символ народження в місті громадянського суспільства. Суспільства, де народження трійні буде визначною подією, а не головним болем. І де доручення Президента влада не ігноруватиме, а виконуватиме. І де поняття «відписка» стане рудиментом сумної та трагічної для міста-курорту «козирної» сторінки історії, яку потрібно буде просто вирвати з трускавецького підручника.
Володимир Ключак, фото Анатолія Власюка
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень