/Замальовка/
Золота осінь… Бабине літо… Нарешті після раптового вересневого похолодання знову стало тепло. Останнім погожим дням осені радіють всі – і діти, і молодь, і літні люди. По ідеї мала би радіти й міська влада Трускавця, адже теплі дні для неї – шанс реабілітуватися перед громадою, показати, що вона не повністю бездарна та нікчемна, що ще може здійснити ремонт хоча б найпроблемніших вулиць.
Та не вірять вже цій владі трускавецькі таксисти. Багато з них не лише голосували за Руслана Козира та «фронт ізмєн», а ще й активно агітували. Тепер прийшло прозріння, наче в тих кошенят. Тепер вони з похнюпленими обличчями сидять у своїх машинах і про щось думають. Напевно, про весну…
– Чоловіче, та про яку весну? Та ще зима не розпочиналася, – може заперечити читач. Але ми знаємо про думки таксистів не завдяки методу телепатії, а завдяки розмовам між ними.
– Де ти так довго був, що тебе не було?
– Та ходову «запоров», б…
– І Василя нема?
– Казав, що тож треба мінєти…
– С-сука, як воно всьо дістало, та влада, ті дороги, б…
Таксисти – люди передбачливі. Для багатьох із них їхній заробіток – єдиний. Роботи нормальної нема, а зарплати самі знаєте які – у Трускавці вони одні з найнижчих не лише в області, а й по Україні. Робота таксиста з одного боку проста і нескладна – мінімум за 20 гривень завезти людину в потрібне їй місце у Трускавці. Та з іншого боку, колись везе, колись не везе, колись бувають «щедрі» дні, а колись «голяк». В цьому бізнесі, як і в іншому, є свої закони, свої нюанси, свої відкати та свої заходи безпеки.
І хоча переважно у випадку таксистів «машина сама на себе заробляє», але стан вулиць міста не може залишати цих людей спокійними.
– Я гадав, що може до того форуму, що буде в «Ріксосі», щось зроблять, та де там, – каже таксист Міша. – За Грицака як би там не було, але марафет наводили капітальовий. А тепер чи то розруха така, чи що – але скоро буде невигідно їздити, бо на ремонт більше страчу грошей, ніж зароблю. Яма на ямі. Літо пройшло, а вони палець об палець не вдарили. Почали Воробкевича робити та й лишили як відумерщину. А до жеде-вокзалу їдемо постійно. За ті дві дороги, що від церкви Миколая ведуть до клініки Козявкіна, я вже не говорю, там такий срач, що не знаю, коли його ліквідують. А об`їзна яка! Та не треба далеко йти, гляньте, що на кольці…
Втім, навіщо описувати все те, що шофери знають і так? Навіщо сипати сіль на рану, ятрити душу, плакатися, коли мер безпомічний? Хіба не ясно, що поки пан Терлецький буде очолювати УЖКГіБ, то добра чекати не слід? Чи не про таких «керманичів» писав наш геній, наш Великий Тарас? Просимо вас прочитати суперактуальний для Трускавця вірш Тараса Григоровича Шевченка. Тільки замість «цар Микола» підставте щось інше.
Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Лихої, тяжкої години,
Мабуть, ти ждеш? Добра не жди,
Не жди сподіваної волі —
Вона заснула: цар Микола
Її приспав. А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду Божого страшного!
А панство буде колихать,
Храми, палати муровать,
Любить царя свого п’яного,
Та візантійство прославлять,
Та й більше, бачиться, нічого.
Тож якщо ви з тими, хто прославляє візантійство – читайте сайт міської ради та «Голос ради», якщо ви мовчки забули, що ваші (наші!!!) громадські гроші виділяли на ремонти кабінетів у міськвиконкомі, то прочитайте про «палати муровать», а якщо ви за сонну громаду, то спіть собі далі. Бо таксисти вже починають прокидатися та думати. Спочатку про весну і те, чим вона їх «порадує». А дасть Бог, прийде до Трускавця і «весна народів».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень