До Великодня готуються усі – і великі і малі. Дорослі причепурюють оселі та навколо них, готують святкові наїдки. Жінки, зокрема, печуть паски, а чоловіки вудять м’ясо та домашні ковбаси.
Дітям у підготовці до Великодня роль відведена невелика, зате дуже важлива – готувати писанки та крашанки. Хоч і це вони мусять робити під наглядом дорослих, адже їм доручають прикрасити орнаментом найважливіший атрибут Великодня, що є символом усього живого – яйце. Що на яйці слід зобразити, щоб його можна було назвати писанкою, як його зафарбувати, щоб воно стало крашанкою – цьому малечу мають навчити дорослі.
Розказували трускавецьким дітям про писанку й наочно показували, як її намалювати, у художньому музеї Михайла Біласа. Керівник музею Олена Білас-Березова 20 квітня, у середу, організувала й провела для цього майстер-клас, діти самі розписували й фарбували яйця, перетворивши їх у писанки.
– Писанки, як ми їх зазвичай називаємо узагальнено, є декількох видів, – розповідала директор музею. – За їх ознаками знаємо три основні види цього великоднього атрибуту: власне писанки, крашанки та шкрябанки. З їх назв можна зрозуміти, що писанки – це “писані” яйця, “крашанки” – повністю зафарбовані, а шкрябанки – ті, що мають вишкрябаний орнамент на зафарбованому яйці.
Олена Білас-Березова розповіла, що за одним із народних переказів писанка отримала свою назву від того, що за біблійним сюжетом Ісуса Христа було “списано”, збичовано перед розп’яттям на хресті. На майстер-класі йшлося про бойківську писанку, її розпис. Найпоширенішими елементами бойківської писанки, за словами пані Олени, були “сонечко” й “сосонка”, тобто, елементи джерела життя й самого життя на землі.
– Традиція писати писанки, – розповідала дітям директор художнього музею, – сягає своїм корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. Цими зображеннями люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. Так виникла писанка – символ нового життя, воскресіння Бога і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, – ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Хочете навчитися таємного мистецтва розпису писанки, і водночас допомогти силам добра і світла побороти холод і темряву?
Хто ж не хотів розписати писанку й залишити її собі на згадку. Перетворювали яйця у великодній атрибут і завідувач культури Світлана Ковальчин та головний спеціаліст Тетяна Татомир, і працівники художнього музею разом з його директором, і, звичайно ж, самі діти. Прийшов подивитися на це диво й міський голова Трускавця Руслан Козир, а допоміг придбати кошик курячих яєць місцевий підприємець Сергій Розора, що також збоку дивився на процес перетворення їх у писанки.
Були ще на цьому заході презентація виставки гуцульської писанки члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстра писанкового розпису Галини Сиротюк-П’ятничук, пісня про писанку у виконанні дитячого ансамблю. Варто сказати, що на батьківщині майстрині гуцульської писанки, у місті Коломиї, є єдиний у світі Музей писанки. А в канадському місті Вергевіл створено пам’ятник українській писанці заввишки в триповерховий будинок.
Василь Кирилич, газета “Франкова криниця Підгір’я”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень