Це розповідь людини про те, як він і його “клан” виживали протягом року в містечку з населенням 60 000 чоловік в період розпаду Боснії в 1992 році. І, незважаючи на те, що це опис надзвичайної ситуації, все сказане ним може допомогти передбачити певні реалії та врахувати це у підготовці до них.
“Я з Боснії, а ви знаєте, що там було пекло з 1992 по 1995 роки. Протягом року я жив і вижив в місті з населенням 60 000 людей без води, електрики, бензину, медичної допомоги, цивільної оборони, системи розподілу продовольства та інших муніципальних служб, без якої б то не було форми централізованого управління.
Наше місто було заблоковане армією протягом цілого року, і життя в ньому було справжнім лайном. У нас не було ні поліції, ні армії, були озброєні групи, і ті, хто був озброєний, захищали свої домівки і сім’ї.
Коли все це почалося, деякі з нас були краще підготовлені, але у більшості сусідських сімей запасу продовольства було всього на кілька днів. У деяких з нас були пістолети і тільки в дуже небагатьох були АК47 і рушниці.
Через 1-2 місяці в місті почали орудувати банди, вони трощили все, наприклад, лікарні дуже скоро перетворилися на справжні бійні. Поліції більше не існувало, а лікарняний персонал на 80% не виходив на роботу.
Мені пощастило, що моя сім’я була в той час численною – 15 осіб у великому будинку, 6 пістолетів, 3 АК47. Тому ми вижили, принаймні, більшість з нас…
Продовження на сайті: http://grabovsky.com.ua/home/165-tse-povinni-znati-ukrayintsi-dosvid-vizhivannja-pid-chas-gromadjanskoyi-vijni-v-bosniyi
або http://ia-prometei.org.ua/?p=15017
ТОП коментованих за тиждень