Нещодавно місто Котермака з приватним візитом відвідав посол США в Україні Джон Теффт. Вивчаючи життя нашого регіону, він ознайомився з національною пам’яткою дерев’яної архітектури – Церквою святого Юра. Як повідомив під час понеділкової наради Дрогобицької міської ради мер Дрогобича Олексій Радзієвський, оглянувши нашу „перлину” старовинної архітектури, Джон Теффт був у захопленні. Довершеність форм, багатий декоративний орнамент, майстерна різьба, та й сама дерев’яна споруда, яка є одухотвореним витвором мистецтва, просто шокували його. За словами Олексія Васильовича, п. Теффт разом з дружиною професійно займаються вивченням каталогу дерев’яної архітектурної спадщини пам’яток Європи.
Найперше, що привернуло увагу нашої влади – це спроба, завдяки можливостям п. Теффта, вийти на „конкретику” американського гранту щодо реставрації церкви святого Юра за кошти американців. Така розмова між владою та Джоном Теффтом вже велася. Каменем спотикання у цій ситуації, за словами п. мера, є бюрократія державних чиновників. Аби домовленість залишалася в силі, необхідно „вибити” в Міністерстві культури дозвільний документ – лист, який засвідчує, що Міністерство Культури, і, зокрема, Кабінет Міністрів України не заперечують проти цього.
Ну що ж, слова п. мера наводить на роздуми. Церква дійсно вимагає реставрації. Але чому за кошти американців? Невже важко закласти ці кошти у бюджет розвитку міста? Не вірю, що наші обласні депутати (ну хоча б Михайло Задорожний) та нинішній депутат Верховної ради України Роман Ілик залишаться осторонь цього питання. Аби лише ці кошти правильно освоїли… Невже п. мер не розуміє, що той, хто платить гроші – замовляє музику? А якщо у того п. Теффта після виконаних реставраційних робіт апетит так зашкалюватиме, що він захоче перевезти церкву до Америки? Так, як свого часу, згідно прадавніх оповідей, її перевезли на волах чумаки до нашого рідного міста? Бо ж відомо, що Америка так просто нічого не робить!
А чи не спадало п. меру на думку зробити усе можливе, аби завершити розпочату роботу соціально-свідомих дрогобичан щодо збору документів для внесення церкви у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО? Я жодного натяку Олексія Васильовича щодо вищезгаданого питання не чула. Невже влада стоїть осторонь цього питання? Тим більше, що за відбором польсько-української комісії, дрогобицька церква святого Юра увійшла до переліку старовинних храмів спадщини ЮНЕСКО. А на утримання усіх об’єктів, внесених до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виділяються усі необхідні кошти.
16 листопада виповнилося 40 років з часу прийняття Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО, яку підписали 185 країн світу. В Україні конвенція набрала чинності 12 січня 1989 року.
До переліку Всесвітньої спадщини зараз включено 962 об’єкти (742 культурних, 191 природний та 29 змішаних) у 157 країнах Європи. В Україні до цього списку входять Софійський собор з архітектурним ансамблем та КиєвоПечерська лавра в Києві, історичний центр Львова, пункти геодезичної дуги Струве, резиденція буковинських митрополитів та єдиний природний об’єкт — букові праліси Карпат. Як би хотілося, щоб і церква Святого Юра зайняла там гідну позицію…
Чи будуть знайдені гроші на реставрацію церкви Святого Юра та наведення порядку довкола святині, не відомо, бо влада у цьому не зацікавлена… Влада знову буде намагатися робити все за кошти меценатів, а потім „вішати” собі медалі за труди, до яких вона жодного відношення не мала.
Вікторія Лишик
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень