/Із позачергової сесії Трускавецької міської ради/
Перше пленарне засідання позачергової сесії Трускавецької ради пройшло 30 січня. Оскільки у виконавчій владі міста-курорту очікували можливого зняття секретаря ради та міського голови, то на сесію було підтягнуто рекордну кількість працівників бюджетних установ. Так багато людей не зганяли навіть на звіт мера та на публічні заходи, які організовує влада. Ще до початку проведення сесії було зрозуміло, що сесія була нелегкою – понад десяток міліціонерів, багато людей у військовій формі, працівники охоронної фірми «Дельта» на чолі з її очільником Миколою Рибаловим, представники «Правого Сектору» та бійці АТО.
Сесія тривала понад шість годин без перерви і нагадувала Верховну Раду в мініатюрі. Протистояння тривало в основному між міським головою та його прибічниками з однієї сторони та новою депутатською більшістю з іншої сторони. Дві години знадобилися на те, щоби нарешті затвердити порядок денний сесії. В ньому – три питання, серед яких останнє і найголовніше – затвердження бюджету Трускавця на 2015 рік. Бюджет взяли за основу аж біля 16.30. Причому депутати проголосували за основу не той бюджет розвитку, який пропонувала виконавча влада, а свій проект, підготовлений та опрацьований на засіданнях бюджетної комісії, в якій могли взяти участь абсолютно всі депутати та розпорядники коштів. До 17.00 вівторка, 3 лютого, будуть прийматися пропозиції до бюджету, його ще раз розгляне бюджетна комісія і він знову буде винесений на сесію, щоб бути затвердженим вже остаточно. Найімовірніше друге пленарне засідання позачергової сесії пройде 4 лютого.
Нова більшість
Напевно, з цієї новини вартувало б почати огляд сесії – у Трускавці сформувалася нова більшість. Склалася вона на основі трьох політичних сил, які донедавна були лояльні до мера – «Батьківщини», «Народної Самооборони» та «Правої волі України», а також тієї політичної сили, яка завжди мала власну думку і на яку Руслан Козир ніколи не міг твердо розраховувати – це ВО «Свобода». До більшості долучилися і депутати-мажоритарники різних політичних сил, яких переважно протягом попередніх років влада всіляко обділяла і фактично на них не зважала. На сесії 30 січня ця нова більшість мала стабільні 24 голоси, тобто ту більшість, від якої залежить прийняття рішень. Практично синхронно голосували такі депутати як Юрій Беднарчук, Євстахій Буняк, Богдан Габшій, Ігор Гарванко, Василь Вовчанський, Володимир Возняк, Іван Герльовський, Роман Калічак, Олег Кіселичник, Руслан Крамар, Андрій Кульчинський, Ігор Ластовецький, Володимир Наконечний, Любомир Нєлєпін, Святослав Павлечко, Віктор Павлик, Ігор Пілько, Наталія Пономаренко, Богдан Процишин, Ігор Струбіцький, Олександр Ткаченко, Михайло Хомич, Володимир Чапський, Павло Швець, Олег Ярема (список подано в алфавітному порядку). Якщо до них додати відсутніх на сесії Михайла Гладкого, Володимира Симовича, то більшість буде не хиткою, а досить таки стабільною.
Опорою міського голови, причому найнадійнішою, залишається оновлена фракція «За зміни». Такі депутати як Сергій Мицик, Сергій Мойсеєв та ще деякі протягом каденції встигли двічі змінити свій політичний окрас – спочатку залишили фракцію «За зміни» і влилися в «Батьківщину», натомість тепер залишили «Батьківщину». Втім, такий хід подій був прогнозований, якщо зважити, що на парламентських виборах 2014 року ці «фронтозмінівці-батьківщинівці» становили в «Батьківщині» п’яту колону, фактично працюючи як на поразку цієї політичної сили, так і на поразку кандидата Романа Ілика. Отже, у фракцію «За зміни» ТМР ввійшли депутати Сергій Мицик (голова фракції), Олена Пилат (секретар фракції), Ігор Стасик (заступник голови фракції) та члени фракції Сергій Мойсеєв, Богдан Стасишин, Володимир Попик, Іванна Спурза і Михайло Малащак.
«Переметнулися» в табір міського голови депутати від ЗАТ «Трускавецькурорт». Представники двох політичних сил («Європейська партія України», чи так звана група Євгена Юника, і «УДАР», або ж група Анатолія Стародуба) створили в раді фракцію «Демократичний альянс». Ввійшли в неї депутати Андрій та Євген Юники, Олександр Біліченко, Сергій Саліженко, Анатолій Стародуб та Михайло Кіселичник. Цю «шістку» могла б доповнити прекрасна Валентина Зануда, проте вона в раді не з`являється від 2011 року. Позиція депутатів від ЗАТу стала несподіванкою на початку сесії, проте ціна підтримки мера вилізла як шило з мішка при розгляді питання плати за землю, яка перебуває у постійному користуванні. У Трускавці за таку землю сплачують ЗАТ «Трускавецькурорт» та СГК «Дніпро-Бескид». Якщо раніше виконавча влада Трускавця пропонувала 12%-ний розмір ставки плати за землю, яка перебуває у постійному користуванні, то несподівано коефіцієнт знизили до … 3,5%. Якщо врахувати, що ціна кожного відсотка – 1 мільйон 400 тисяч гривень, то зрозуміло, що ціна, за яку депутати ЗАТу почали підтримувати політику Руслана Козира – це майже 12 мільйонів гривень, на яку зменшилися б надходження від плати за землю в міський бюджет. Втім, не перший раз мер міста «кидає» тих, з ким домовлявся, тому віра ЗАТу у якусь добропорядність та виконання домовленостей була наївною. Як би це грубо не звучало, та ЗАТ «Трускавецькурорт» у цій грі пан Козир розвів як кошенят.
Треба було побачити розпач та злобу депутатів-затівців, які після невдалого для них голосування пробували винними зробити нову більшість, погрожували озвучувати ті пропозиції, з якими до них зверталися взамін за «зняття когось-там». Гадаємо, що коли емоції вляжуться, то «Демократичний альянс» зрозуміє, що у цій грі він поставив на лузера. Ця сила могла мати «золоту акцію» в грі, проте чомусь не відчула подиху часу, не дослухалася до інтуїції, а повірила примарним, нічим не підкріпленим обіцянкам людини, у котрої влада вже вислизнула з рук. Втім, у «ДемАльянсу» є ще шанс заскочити в останній вагон потягу – тоді «За зміни» стануть аутсайдером і теж почнуть «сипатися». Це для міста був би оптимальний варіант, адже він ознаменував би собою зміну політичних еліт. І тоді на місцевих виборах, які плануються на осінь 2015 року, Анатолій Стародуб міг би реально позмагатися за крісло мера з Левом Грицаком, Андрієм Кульчинським, Ігорем Кісаком, Олексієм Балицьким. Бо позиція, яку Анатолій Георгійович займав 30 січня, аж ніяк не підніме його рейтинг, швидше навпаки. ЗАТ повинен зрозуміти, що в цій ситуації не треба намагатися оживити політичного трупа, підтримуючи його, а треба триматися більшості, котра відчула смак справжньої влади.
Ситуація – катастрофічна
Отже, ставку плати за землю в постійному користуванні депутати встановили у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі. Хоча за це питання з нової більшості не голосував депутат Ігор Гарванко, та 24 голоси знайшлося.
Затвердили депутати ряд податків і зборів, відмінивши, щоправда, збір за паркування. Це був жест доброї волі у сторону таксистів – цікаво, що за відміну цього збору проголосували практично всі депутати. Податок на нерухомість затвердили з пільгою, яку пропонувала бюджетна комісія – 100 кв.м. для квартир, 180 кв.м. для житлових будинків, 240 кв.м. (змішана форма).
Щоправда, доходи будуть явно меншими від потреб, які має місто. Це потреби освіти, медицини, культури, соціального захисту – про них на сесії говорили розпорядники бюджетних коштів Михайло Шубак (начальник відділу освіти), Володимир Чуба (головний лікар ТМЛ), Тетяна Татомир (начальник відділу культури ТМР), Юстина Когут (начальник управління парці та соціального захисту). І якщо про зарплату та оплату за комунальні послуги для «бюджетників» місто змушене буде подбати в повній мірі, то інакше складається ситуація з проектами розвитку. Власне бюджет розвитку став каменем спотикання між мером міста та новою депутатською більшістю. Депутати категорично виступили проти того розподілу коштів, який традиційно (роками!) відбувається у стінах «білого дому», а депутатам залишається роль статистів-кнопкодавів.
Тож тепер депутати взяли ініціативу у свої руки і замість давати по 400 тисяч гривень на ремонт двох адмінбудівель міської ради, замість закупівлі комунального автобуса та трьох автомобілів таксі, замість 210 тисяч гривень на міське радіо, котре депутат Ігор Пілько назвав місцевим «LifeNews», вирішили ці кошти використати дійсно для міста. Коротко та влучно окреслив цілі бюджету розвитку депутат Василь Вовчанський – ремонт ліфтів, ремонт дахів, ремонт доріг. Гадаємо, що з першочерговістю цих завдань погодяться всі.
Втім, на цій темі були спроби спекуляцій. Першим таким «спекулянтом» став секретар ради Петро Шумин, який виписав цифри, скільки якому депутату виділили на округ. Виглядало, що нібито Ігор Пілько, Володимир Наконечний, Богдан Габшій чи Андрій Кульчинський – це якісь «дерибанщики», бо їм на округ виділено по 300-400 тис. грн. Але коли всі цифри (вже не вирвані з контексту, а згідно цільового призначення) зачитав голова бюджетної комісії Юрій Беднарчук, то стало зрозуміло, що кошти дійсно потрібні саме на ці округи. Так, для прикладу, вулиці Симоненка (округ Б. Габшія) чи Лисенка (округ І. Пілька) ремонту чекають – не дочекаються вже роками. А влада під проводом п. Козира так «господарює», що в минулому 2014 році не було використано (освоєно) 633 тисячі (!) гривень, які давала держава. Ці кошти державі було повернуто (!), а в той же час за ремонт вулиць Мазепи та Стебницької (включно із Стебницьким кільцем) прийдеться підрядникам заплатити вже в цьому році по півмільйона (!!!) гривень.
А тема «освоєння» коштів на вулиці Шевченка взагалі вартує окремого висвітлення. Вулицю робили – не доробили, та й зроблене у жахливому стані, можна ноги поламати, коли йдеш. Як кажуть в народі, косо-криво, аби живо. Отакий «добрий господар» завівся у Трускавці і «господарює» так «добре» вже п’ятий рік поспіль…
Окрім загальної теми сесії з прийняття бюджету варто виокремити кілька штрихів, без яких картинка опису подій 30 січня буде неповною. Це дуже розрізнені образки, проте читач зрозуміє, чому ми акцентуємо на них увагу.
1. Під час всіх шести годин проведення сесії у залі були присутні начальник «Дельти» Микола Рибалов, як мінімум три міліціонери, а також молодики з групи підтримки мера. Тільки спокійна та виважена (хоч і наполеглива та тверда) позиція депутатів не дозволила початку провокацій в залі.
2. Практично всі викрики, вигуки та тиск на депутатів чинили «прокозирні», а саме «громадська діячка» Леся Дідик, якій мер дав слово для виступу, закривши рота депутату Андрієві Кульчинському (до речі, неодноразово депутати чули «Я вам слово не давав», «Я тут головуючий»), комендант міськвиконкому Теодозій Копко (ініціював вигуки «Ганьба»), працівники бюджетних організацій, які вигукували «Бюджет, бюджет!». Єдиним винятком став зрив трускавчанина, який сидів у задньому ряді і не маючи сили та бажання більше терпіти хамство та цинізм, просто і смачно у повен голос обматюкав міського голову на чім світ стоїть.
3. Депутат Ігор Пілько виступив з ініціативою створення тимчасової слідчої депутатської комісії, котра б зайнялася розслідуваннями незаконності прийнятих рішень ТМР. Також депутат Пілько виступив з ініціативою перекидки коштів з міського радіо на закупівлю та встановлення системи поіменного голосування (50 тис.), а також на вдосконалення програмного забезпечення сайту міської ради (10 тис.).
4. Ті, хто двічі провалювали питання системи поіменного голосування та різко виступали проти цієї ідеї («прокозирні») раптом почали ратувати за те, щоб всі рішення приймалися тільки поіменно. На сесії 31 січня так і було – у поіменному режимі приймали всі спірні рішення, тільки ті, щодо яких неузгодженостей не було, приймали як завжди, підняттям рук.
5. З ініціативи міського голови було зачитано звернення про визнання ДНР т ЛНР терористичними організаціями. Цікаво, що за цей документ, який де-факто не має юридичної сили, не голосували самі лише депутати, а мав можливість підняти руку кожен присутній у залі. Зрозуміло, що такі питання явно не в компетенції Трускавецької міської ради, але це можна трактувати як позицію міста. А от щодо питання, яке в компетенції ради, а саме по Андрію Кульчинському, то Руслан Козир доклав всіх зусиль, щоб тут жодного рішення прийнято не було.
6. Депутати з коштів бюджету розвитку передбачили 200 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації по земельній ділянці для бійців АТО. У проекті бюджету, підготовленому виконавчим органом влади, за бійців АТО … забули. А от виділити гроші на чергову «промоцію курорту» не забули.
7. З 56 мільйонів бюджету Трускавця практично половина (51%) піде на зарплату працівникам. 10% піде на оплату енергоносіїв, 25% – на соціальний захист. Так по-простому окреслив видатки цьогорічного бюджету міста начальник фінансового управління ТМР Микола Федоричак, який був основним доповідачем на сесії 30 січня.
8. На охорону в курортному парку знову виділять гроші. Ці кошти будуть передані через УЖКГіБ для КП «Парку курортний». Цікаво, що видатки на охорону, яка, на думку багатьох, в парку є явно зайвою (чому ці хлопці не мобілізовані і не служать в АТО?), підпадають під категорію «на благоустрій».
9. Кошти бюджету розвитку ще переділять, адже тим, як їх було розподілено бюджетною комісією, виявилися незадоволеними депутати колишньої більшості, а тепер меншості. З виступів депутатів-мажоритарників Ігоря Стасика, Михайла Малащака, Іванни Спурзи, Богдана Стасишина, Петра Шумна стало зрозуміло, що вони готові відстоювати інтереси своїх округів. Дірявий дах на Івасюка, 15, Мазепи, 34 та 36, фасад та електропроводка на Сагайдачного, 3, фасади кількох хрущовок на Сагайдачного можуть дочекатися фінансової допомоги міста. Як зазначив депутат Михайло Хомич, у Трускавці є такі будинки, «які гроші ще й не нюхали».
10. Як повідомив депутат Руслан Крамар, на депутатів вчинявся тиск, щоб приміщення санстанції було продано за 2,5 мільйони, в той час, коли воно вартує біля 8 млн.
Звільнення Андрія Кульчинського – незаконне
У депутатських запитах на початку сесії депутат Богдан Процишин зачитав проект запиту, який полягав у позиції ради щодо незаконного звільнення з посади головного лікаря ТМЛ Андрія Кульчинського. Депутату раптом взявся опонувати головний юрист міськради дрогобичанин Олег Петренко. Мер також мало не з піною біля рота почав волати, що справа у суді і «ми не маємо права втручатися», щоб не чинити тиск на суд. Врешті депутати не надто наполягали на підтримці цього запиту на позачерговій бюджетній сесії. В них ще все попереду – будуть звичайні чергові сесії, буде можливість не тільки позицію по А. Кульчинському висловити, а й заслухати звіти окремих посадовців, а можливо й переобрати секретаря ради, зняти мера з посади, переобрати виконком, змістити кліку, котра занадто відірвалася від громади.
Депутат Ігор Гарванко каже: «Не може так бути, що один мудрий, а всі решта дурні». Депутат Євген Юник підтверджує: «Такого хаосу не було ніколи». Депутат Юрій Беднарчук: «Треба слухати один одного. Нашу думку треба враховувати». Депутат Руслан Крамар натомість вважає, що «погані радники» міського голови підвели його і заварили ту кашу, яку розхльобати буде важко. Рік обіцяє бути цікавим. По загребущих руках нарешті відважилися вдарити і сказати «зась!». Чи не тому, що бюджет мізерний, убогий, практично жебрацький? Це ж не часи Лева Грицака, коли місто процвітало, всім було добре, а бюджети розвитку вимірювалися багатьма десятками мільйонів…
Володимир Ключак
ТОП коментованих за тиждень