В житті кожної людини існує певна система цінностей. Цінності в житті християнина по своїй суті відрізняються від цінностей інших людей, які не є християнами. У нашому житті постійно йде боротьба за перше місце у нашому серці. Наше серце – це поле бою, на якому борються дві різні сили: добро та зло. І від нас залежить, кого ми підтримаємо, на чий бік ми станемо, кого ми хочемо бачити на «престолі» нашого серця, кому ми хочемо вклонятись та служити. Бог чи диявол? Той, хто дає життя, чи той, хто вмертвляє? Це наш вибір, свідомий чи не свідомий, але за нього ми несемо відповідь.
Ісус Христос говорив: «Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні» (Мт. 6:24). Людина не може розірватись навпіл, вона є цілісною особистістю. Ми можемо побачити, що коли людина працює на декількох роботах одразу, вона не може бути високо ефективною і там, і там, тому що буде робити краще те, що їй більше до вподоби. В нашій країні люди звикли працювати навіть на трьох та чотирьох роботах одразу, і все це тільки по одній причині – гроші. Часто люди втрачають цінності та стають рабами грошей. Заробляючи гроші, люди навіть не помічають, як втрачають сім’ї, як діти стають наркоманами та алкоголіками, як гублять власне здоров’я та сили. А потім розводять руками і ніяковіючи питають: «За Що?» Цінності. Питання швидше не в самих цінностях, а у їх ієрархії. Адже, що ми цінуємо, те ми і маємо. Кому ми поклоняємось, на того ми і стаємо схожими. Фанати деяких естрадних зірок є точнісінькими копіями своїх кумирів і не тільки ззовні, а й внутрішньо. Вони починають так само мислити та жити, вживати навіть ту саму їжу та носити той самий одяг. І там, де є кумир, там зберуться його фанати. І той, про кого ми думаємо, тому будемо пісні співати. Христу чи Вельзевулу служить людина? Ми самі вибираємо, з ким нам спілкуватися, що дивитися, що робити. Бог дав людині вільний вибір, але за цей вибір людина несе відповідальність перед Богом. Як би це фатально не звучало, людина тут на землі обирає пекло або рай. З ким проведеш життя до смерті, з тим і будеш жити після смерті. Неможливо попасти в рай, провівши усе своє життя з дияволом, творячи його волю. Пан якого ми обираємо при житті, буде нашим паном і після смерті. Цінності, які ми обираємо в житті, приведуть нас або до вічного життя, або до пекельного вогню. Ісус Христос говорив у нагірній проповіді: «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!» (Мт. 6:19-21).
Зі слів Ісуса ми бачимо, що скарби ми складаємо собі при житті. Те, що є для нас скарбом, до того ми прикладаємо своє серце, у те ми вкладаємо гроші та свій дорогоцінний час. Ми проводимо своє життя в пошуку змісту життя та шукаємо своє покликання, або цього не робимо. Ми можемо аналізувати своє життя або не робити цього. Завжди, як би ми не хотіли, перед нами стоїть вибір, і навіть тоді, коли ми нічого не вибираємо, – це також вибір. Нуль – це також результат, питання в тому, чи він позитивний.
Є вічні цінності і цінності, які не мають нічого спільного з вічністю. Матеріальні цінності ніколи не принесуть задоволення людині, у якої в душі порожнеча. Порожнеча у душі говорить про глибоку убогість. Незаповнена Богом душа – це велике прокляття, з яким люди живуть. Це найбільша бідність – не мати Ісуса Христа у своєму серці. Людина, яка не має своїм Господом Ісуса Христа, найнещасніша людина у світі. Господь – це найбільша цінність у житті людини. Трапляється так, що людина може втратити цю цінність, загубити, розточити, обміняти. Чомусь ми, маючи удома золото чи діаманти, кладемо їх у якусь скриньку і ховаємо, щоб ніхто їх не поцупив. То чому ж те, що дає нам Бог, ми просто розкидаємо та втрачаємо, не цінуючи дарів Божих у своєму житті? За подарунок людині буває дякуємо роки, а Богу, який дав нове життя та прощення гріхів, забуваємо дякувати та шанувати Його. Ми, люди, матеріальні особи, але справжня цінність – це не є матеріальне. Цінним є те, що ми маємо у своєму серці. Апостол Павло писав: «Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас» (2 Кор. 4:6,7). Апостол Павло, коли говорить про глиняну посудину, має на увазі нашу плоть. Щастя з Ісусом Христом є всередині нас. Ми щасливі, коли знаємо Того, Хто віддав себе за нас та наші гріхи простив. Де можна знайти більше щастя, як не в Ісусі Христі?! Щастя та цінностей немає без Бога.
Щоби знайти цінність у Господі, потрібно відвернутися від тлінних цінностей, потрібно залишити земні цінності, щоби прийняти ті цінності, про які говорить Ісус Христос: «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мт. 6:31-33). Бог знає, чого ми потребуємо, і Він піклується про нас. Нам у свою чергу слід піклуватись про те, щоб не втратити того, що Бог дав у Ісусі Христі. Тому, у кого немає в серці Ісуса, слід запросити Його у своє серце, а тому, хто має Христа у собі, потрібно не залишити Його. Можна дуже легко втратити свою сутність християнина. Можна дуже легко, не пильнуючи, відвернутися від Божих цінностей та почати цінувати та захоплюватись «іншим паном». За свою свободу у Ісусі Христі потрібно вести боротьбу, кожного дня відстоюючи вічні цінності, які Бог так старанно та лагідно вкладає у наше серце. Слід не забувати про поле бою.
Цінність – ось що буде визначати нашу долю у вічності. Бог є цінним і ціннішого за Нього немає. «Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй! Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання! На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить» (Пс.36:3-5)
Руслан Цехмейстер
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень