Чимало трускавчан дивуються, чому екс-мер Козир, бізнес якого базується у Києві, не виїжджає у столицю, а далі продовжує сидіти у Трускавці. На наступних виборах у нього немає жодних шансів, і все ж він сподівається на реванш. Нехай тих шансів – нуль. Але хіба тільки політика тримає його на курорті? Було б дивно сподіватися на це.
Бізнесмен завжди залишиться бізнесменом. Яких би “висот” у політиці він не досяг. Так і Козир. Насправді у Трускавці екс-мера тримають неабиякі бізнес-інтереси. Справа в тому, що перебуваючи на посаді мера, Руслан Ярославович думав насамперед не про інтереси трускавчан, а про свої власні. Скажімо, будувалися речові, сувенірні ринки. Кількість місць надзвичайно обмежена. Торгувати хотілося всім. Хто не підмастив гаманець заступників Козира, які відповідали за ринки, той, звісно, нічого не одержав. Вже потім заступники ділилися зі своїм шефом. Але апетити зростали з неймовірною швидкістю. Дійшло до того, що гроші за оренду яток, яку платили підприємці, не завжди у повному обсязі потрапляли у касу. І знову левова їх частина осідала в кишенях мера. Ми підрахували, скільки заробляли на ринках Козир і його оточення. Тільки приблизна цифра становить мільйон гривень в рік. Вистачить поставити і черговий пам’ятник на “догоду” націоналістам, і заробити на московських політтехнологів, і на підплату продажним журналістам-кілерам та громадським активістам…
Далі – більше . Частина місць на ринках оформлялася на підставних осіб. А потім справа дійшла до приватизації майже всіх міських туалетів. Найбільший розголос дістала історія про незаконну розбудову туалету поблизу центрального бювету мінвод. Руслан Козир, який негласно керував розбудовою, підвів свого швагра Петра Сивого, на котрого була оформлена оренда. У підсумку архітектурно-будівельна інспекція Львівської області оштрафувала П.Сивого більш, ніж на 54 тисячі гривень. Але що там туалети. Козир останнім часом вийшов на новий вид промислу – приготування та продаж швидкої їжі. І теж на підставних осіб. Скажімо, є на вулиці Шевченка, біля міської ради, такий собі фаст-фуд зі столиками. Дехто зупиняється, замовить щось. Дрібниця, звичайно. Але копійчина ця не пахне, як і з туалетного бізнесу.
Але все це – лише мізер у загальному бізнесі одіозного екс-мера. Основний його прибуток – від будівництва багатоквартирних будинків та продажу квартир. Тут фах Козира – а він будівельник за професією – дав себе знати у повній мірі. Всі, мабуть, запримітили, якими шаленими темпами за мерства Козира зводились у Трускавці багатоповерхівки. Самих мешканців просто не питали, чи вони за те, щоби в їх мікрорайоні була чергова висотка. Обов’язкові громадські слухання -чергова фікція команди Козира. Ніхто з трускавчан просто не знав, коли їх проводили. Чого ж так старався мер-бізнесмен. А правда полягає в тому, що його підпис під дозвільними документами коштує дуже дорого. Може коштувати як одна квартира, як дві, або як продаж квартири за пільговою ціною. Головне, вичекати момент і домовитися на своїх умовах. Цікаво, що його заступники з липовими науковими ступенями теж користувалися подібними “пільгами”.
Рубікон перейдено. Назад у Київ дороги нема. Трускавецький бізнесовий зашморг все міцніше і міцніше стискує шию екс-меру. Він би і хотів виїхати у столицю, але хто тоді керуватиме бізнесом у Трускавці? Тільки він знає, кому яку ятку передав в оренду, на кого переписав зі знайомих квартиру, хто курує туалетний бізнес. Є думка, що навіть рідним він не розкрив поіменно, хто зі знайомих несподівано збагатився за його рахунок. “Чорна бухгалтерія” є тільки в його голові. А контролювати свої кровні Козир вміє.
Василь Пастух, джерело
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень