22 жовтня в Дрогобичі, у приміщенні Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії, відбувся “круглий стіл” на тему “Особлива молодь. Досвід та перспектива”. Участь у заході на запрошення о. Ігора Козанкевича, директора Карітасу СДЄ, взяли представники міжнародних та українських відділень цієї організації, духовенство, працівники соціальних служб м. Дрогобича, м. Стрия, викладачі Дрогобицького пендуніверситету та інші особи, які працюють з неповносправною молоддю.
Звертаючись до учасників “круглого столу”, о. Ігор Козанкевич закликав їх поділитись досвідом своєї праці. Зокрема директор Карітасу СДЄ, попросив учасників зосередитись на обговоренні двох тем: питання волонтеріату (як шукати, залучати та підтримувати волонтерів) та перспектив співпраці з державою в ділянці праці з неповносправною молоддю.
Відтак Людмила Сухарєва, представник Карітасу України, розповіла про те, як починалася праця з людьми з особливими потребами серед регіональних організацій Карітасу України. У 2006 році працю з неповносправними розпочав Карітас м. Львова. Згодом до праці в цій ділянці долучились Карітаси м. Дрогобича та Івано-Франківська. У 2009 році цю ініціативу підтримав Карітас м. Стрия. За словами Людмили Сухарєвої, працівники Карітасів упродовж багатьох років допомагають неповносправним інтегруватись в суспільство.
Людмила Смолень, керівник центру “Дивовижні долоні” для молоді з особливими потребами, що діє при Карітасі Самбірсько-Дрогобицької єпархії у м. Дрогобичі, розповіла про складні початки роботи центру, а також про результати праці, яких вдалось досягти соціальним педагогам за 6 років існування центру. Своїми враженнями від праці центру “Дивовижні долоні” поділилась мама, дочка якої є неповносправною і вже багато років відвідує цей заклад.
Як зазначив у коментарі прес-службі єпархії о. Ігор Козанкевич, на даний час Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії намагається покращити та зробити ефективнішою співпрацю з державою у сфері праці з «особливою молоддю». Зокрема, керівництво Карітасу звернулось до влади міста посприяти у виділенні будинку, де на постійній основі могла б проживати неповносправна молодь. Адже після смерті батьків неповносправний, якщо йому є більше 18 років, скеровується державою до будинку престарілих, де, на жаль, не передбачено належної праці з такою категорією осіб.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень