25 листопада у м. Дрогобич відбулось посвячення храму святого священномученика Йосафата. Чин освячення здійснив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні владики Григорія, єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії, а також о. Івана Паньківа (декана дрогобицького), о. Василя Чави (адміністратора парафії) і священиків дрогобицького деканату. Разом з духовенством молитовну подяку Богові склали вірні молодої церковної громади. Люди подякували Богові за багатство Його щедрот і благословення, завдяки яким спільними зусиллями громади, меценатів та благодійників у короткий термін вдалося звести величавий храм, що стане знаком присутності Бога серед Свого народу.
У зверненні до вірних владика Ярослав пояснив значення постаті Доброго Пастиря, якому Євангеліє протиставляє образ наймита. У семітів пастир відповідав за отару, тому в випадках небезпеки він ризикував своїм життя задля її порятунку. «Давид розповідає Саулові, як іноді, коли він пас овець свого батька, йому доводилося відбивати ведмедя і лева: “Слуга твій пас вівці батька, і як іноді прийде було лев чи ведмідь і вхопить овеча з отари, то я, бувало, кинусь навздогінці за ним, б’ю його й вирву овеча в нього з пащі” (1 Сам. 17,35)», – сказав проповідник.
Ісус підтвердив любов до Своїх овець тоді, коли «прийшла Його година» і Він добровільно віддав за них Своє життя. Натомість наймит є пастухом не за покликанням, а заради платні. Він спершу думає про гроші, а не про овець. Пророк Захарія говорить, що ознака лжепастиря в тому, що під час небезпеки він не намагається зібрати розбігле стадо: «Про тих, що пропали, він не буде дбати; молодих він не буде шукати; ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м’ясо ситих і ратиці в них виривати» (Зах. 11,16).
Єпископ зазначив, що впродовж історії УГКЦ їй загрожували два види небезпек. Першою загрозою, що прийшла ззовні, був Псевдособор 1946 р., коли комуністичний режим розпочав проти ієрархії й решти духовенства суворі переслідування. Другий вид небезпеки носить внутрішній характер. «Він походить від неправдивого пастирства, коли Церква страждає від поведінки служителів, які входять до кошари не ворітьми – через Христа, – а влізають де інде», – зазначив владика Ярослав. Тому владика закликав вірних до ревної молитви в наміренні пастирів нашої Церкви.
Жертовним прикладом пастирського служіння стало життя св. Йосафата. «Коли ми щороку святкуємо річницю смерті св. Йосафата, то робимо це, щоб скласти йому ту честь і вдячність, яка йому належиться, але передусім для того, щоб вимолити його заступництва та вкотре нагадати собі про подвиг його життя, служіння і мученицької смерті. Його постать заслуговує на те, щоб її всесторонньо пізнати й щоб від неї вчитися жертвенної праці для єдності Христового стада», – зазначив проповідник.
Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Василю Чаві за душпастирську опіку над новоствореною громадою і нагородив протоієрейським хрестом з прикрасами. Єпископ також подякував усім жертводавцям і будівничим, що доклались до зведення нової церкви.
Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень