/Щоби задовільнити забаганки старшого брата, Сікора-молодший порушує Закон і вводить в оману колег-депутатів/
Дивина та й годі: як тільки повертає на весну, в Любомира Сікори, котрий є депутатом Дрогобицької районної ради від «Фронту змін», прокидається загострене бажання створити свою газету.
У принципі, в тому, що кожну двоногу істоту, яка не втратила природних інстинктів, весна надихає на звершення і кличе на подвиги, нема нічого дивного. Проте, якщо переважна більшість смертних, які наділені почуттям відповідальності і здорового глузду, передусім, висловлюючись фігурально, думають над тим, як виорати і засіяти (у найширшому розумінні цього висловлювання), то вершиною мрій Любомира Сікори є створення газети. Воістину, як писав колись пролетарський письменник Дем’ян Бєдний, «…какой мужик, разлучен с полем, валять не будет дурака…».
Торішньої весни з того «яйця», яке виношував Любомир Миколайович, так нічого й не вилупилося. Позаяк депутати второпали, звідки ноги ростуть. Втім, пан Сікора, котрого важко запідозрити в дипломатичних здібностях, сам видав таємницю. На одному з засідань депутатської комісії ім’ярек сказав, що лобіюючи створення газети, він виконує партійне завдання. Михайло Сікора, голова ради, котрий всіляко намагався закамуфлювати необачні одкровення старшого брата, не зміг нічого вдіяти. Отож ідея створення газети була провалена.
Цьогорічної весни брати Сікори майже один до одного «розіграли» торішній сценарій. Майже – щодо форми і змісту. А ось щодо способу, в який брати прагнуть втілити свою ідею, то він у рази перевершує їхні торішні «досягнення».
Наприклад, якщо торік хоча би зробили спробу збалансувати свої бажання із законними економічними інтересами «Галицької Зорі», співзасновником якої є районна рада, то цього разу Сікори вирішили, м’яко кажучи, наплювати не тільки на Закон, але й на елементарні правила людських взаємин. Тобто те, що в повідомленні про скликання сесії, яке опубліковане в «ГЗ» за 15 березня ц.р., від депутатського загалу було приховано низку важливих питань порядку денного, в т.ч. про створення газети, це одне. Однак те, що під час наших перемовин з головою ради п.Сікорою, яке відбулося за три дні до сесії, урядовець цинічно лицемірив, хоча достеменно знав, що питання про створення газети не тільки внесено до порядку денного, але вже є навіть проект рішення щодо її створення, це вже цілком інше.
Перша обставина означає, що голова ради, опублікувавши «обрізаний» варіант порядку денного сесії, не тільки не рахується із Законом, але й не поважає своїх колег-депутатів, думкою яких у такий примітивний спосіб – приховування від них інформації – мали намір зманіпулювати під час голосування. Не випадково ж добродій Сікора уклінно просив минулого четверга депутатів, які покидали сесійну залу, залишитися, щоби проголосувати питання щодо створення часопису. Як мовиться, шило вилізло із мішка.
Власне цей штрих є додатковим промовистим аргументом щодо характеристики іншої обставини – можливості ведення перемовин із добродієм Сікорою. На наше переконання, із теперішнім головою ради, котрого старший брат, очевидно, «призначив» своїм реґентом на території Дрогобицького району, не варто не те що домовлятися про якісь важливі речі, але вкрай ризиковано навіть грати в карти. У його рукавах є не тільки п’ятий, але, мабуть, і шостий туз.
Чи є щось неприродного у тім, що рада хоче створити свій часопис? Вочевидь, нема. Але є одне важливе «але». Є Закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», який регулює взаємини між представницькою і виконавчою гілками влади та ЗМІ, а відтак створює механізм забезпечення конституційного права громади на отримання згаданої вище інформації. Відповідно до ст.7 цього Закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право засновувати або бути співзасновниками друкованих засобів масової інформації в порядку, встановленому законодавством України, і в межах коштів, що виділяються з державного чи місцевого бюджетів на висвітлення їх діяльності, або за рахунок перерозподілу коштів, що виділяються на забезпечення функціонування цих органів.
Позаяк у районному бюджеті, котрий перебуває на дотаційній «голці», не те що не знайшлося коштів на висвітлення в ЗМІ діяльності органів влади в 2013 році, але навіть нема чим розрахуватися за надані інформаційні послуги торік, питання щодо створення нової газети є не тільки правовим нігілізмом, але й цілковитим абсурдом. Тим паче, що не кожен здогадується, в яку «копійчину» платникам податків обійдеться це «задоволення».
Отже, «межі коштів», про які йдеться в ст.7 згаданого вище Закону, унеможливлюють таку «розкіш» як створення часопису.
Залишається другий варіант, передбачений цим же Законом, себто створення часопису за рахунок перерозподілу коштів, що виділяються на забезпечення органів влади. Це означає, що якщо, скажімо, голова ради готовий до такої смиренності і жертовності як новообраний Папа Франциск І, котрий радикально оптимізував видатки на своє утримання, то ще з горем пополам можна стягнутися на якийсь «бойовий листок».
Проте, як засвідчив перебіг першого засідання ХХІІІ сесії, Михайло Сікора не має найменшого наміру переміщуватися по району на маршрутках, розраховуватися за «хліб-сіль» з власної кишені та відмовлятися від інших благ. Він радше воліє обмежити матеріальні інтереси інших, приміром, зарплати війтів та всіх працівників (секретарів, бухгалтерів, фельдшерів, зав. народними домами), які фінансуються з сільських бюджетів.
Якби в цій авантюрі, яку затіяли брати Сікори, проглядався хоча б якийсь громадський інтерес і якби це робилося відповідно до Божих і людських Законів, то «Галицька Зоря» не зронила б жодного поганого слова. Але ж неозброєним оком видно, яким чином і заради чого це робиться.
Є у Сікори-старшого мрія, яка, вочевидь, недалеко втекла від горезвісної мрії Наталії Королевської. Та й, зрештою, не збирається нікуди втікати від мрії зверхника «Фронту змін» Арсенія Яценюка, котрий нахабно прагне зіпхнути свого майбутнього конкурента на президентських виборах Віталія Кличка на київську «каналізацію».
І останнє. 22 березня ц.р. офіційне інтернет-представництво Президента України опублікувало доручення Президента щодо роздержавлення друкованих засобів масової інформації. У ньому йдеться про те, що «з метою виконання зобов’язань України перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи щодо роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також дальшого впровадження європейських стандартів у цій сфері: М.Азарову забезпечити прискорення доопрацювання за участю Національної спілки журналістів України, фахових об’єднань, трудових колективів редакцій проекту Закону України про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації та подати його Президентові України для внесення на розгляд Верховної Ради України як невідкладного. Термін – 5 квітня 2013 року».
Відтак створення державних чи комунальних ЗМІ є не тільки вчорашнім, але позавчорашнім днем, позаяк Україна щодо вирішення питання роздержавлення ЗМІ вже, як мовиться, доганяє потяг.
Редакція газети «Галицька зоря»
Р.S. 26 березня сесія райради таки проголосувала (48 голосів “за”, якщо довіряти підрахунку) за створення комунального підприємства районної ради Народний часопис «…». Яке саме КП створила райрада – залишається загадкою для всіх, адже в рішенні про це не сказано – народні обранці проголосували за порожні лапки (“…”). Прийнятий документ, очевидно, має лише декларативний характер. Бо над назвою часопису, складом редколегії, приміщенням для редакції і найголовніше – над фінансуванням проекту ще має думати робоча група. Доповідач з цього питання Любомир Сікора просто відкинув всі зауваження депутатів, які висловлювали сумніви в доцільності створення комунальної газети. Він запропонував два варіанти назви: «Бойків світ» або «Франковий край», редактором видання хоче бачити Івана Шведа, а з коштами нібито обіцяють допомогти бізнесмени. Що усього цього вийде – покаже час. Що ж, як кажуть, мрії здійснюються. Але чомусь за гроші платників податків…
ТОП коментованих за тиждень