У п’ятницю, 8 грудня, в приміщенні УРБАН-бібліотеки Трускавця пройшов круглий стіл на тему «Форум діалогів та контактів». Три основні теми, які були обговорені протягом двох годин – це: 1) Влада-громада: партнерство чи життя у паралельних світах? 2) Прозорість рішення ТМР – запорука довіри та демократичних перетворень у місті-курорті, 3) Чи бережемо ми «Нафтусю» для майбутніх поколінь?
Незважаючи на те, що у Трускавці не бракує обговорень цих тем, зокрема в середовищі ініціативних груп, опозиційних груп, громадських організацій та в стінах мерії, та все-таки цей круглий стіл вигідно вирізнявся чіткістю та стислістю викладу тез. Звісно ж, в цьому немала заслуга організатора та модератора заходу, Президента Асоціації «Нові Горизонти» та шеф-редактора однойменної газети Олександра Магльони.
Після вступного слова модератора слово було надано депутатові ТМР, голові депутатської комісії з питань регламенту, депутатської діяльності ат співпраці із ЗМІ Святославу Грабовському (фракція «Народний контроль»).
– Щодо комунікації між громадою та органами влади, то проблеми є не лише в Трускавці, але і в Дрогобичі та інших містах, – розпочав свій виступ Святослав Грабовський. – Міський голова, депутати міської ради – це ключові посади в органі місцевого самоврядування, але нема інституції, яка б готувала фахівців на ці посади…
Більшу частину свого виступу депутат побудував на аналізі теми «Трускавець потребує стратегії розвитку». «Якщо ми не знаємо чого хочемо, то ніколи не зможемо цього отримати», – апелював депутат до здорового глузду органів влади і закликав не відтягувати з ухваленням головного плану дій для міста на наступні роки.
На круглому столі органи влади представляв не лише один депутат, участь в дискусії взяли також завідувачка відділу залучення інвестицій управління розвитку міста ТМР Оксана Барабаш і головний спеціаліст цього відділу Леся Соляк. Від журналістського середовища були присутніми головний редактор КП «Редакція міського радіомовлення» Любомир Поливка, головний редактор газети «Трускавецькурорт» Галина Носова і головний редактор газети «Карпати» Володимир Ключак. Та найактивнішими під час дискусії виявилися громадські діячі – Тетяна Доценко (реалізує кілька проектів з особистісного розвитку) і Віра Савка (член виконкому, завідувач УРБАН-бібліотеки, голова ОСББ).
Розглядаючи тему взаємодії громади та органів влади у Трускавці, а також відкритості та прозорості органів влади, було відмічено великий поступ порівняно з попередньою владою міста в 2010-2015 рр. Так, з першого дня діяльності міського голови Андрія Кульчинського на своїй посаді і від першої сесії ТМР цього скликання голосування на сесіях проходять в поіменному режимі. З вуст мера не злітають образи в сторону депутатів типу «Клоун, пішов звідси», журналістів теж ніхто не виганяє з нарад, як це було в темні часи слуг Януковича, а сам міський голова ніколи не шукає винних і не розводить руками, що «це не в наших повноваженнях», а працює в поті чола. До речі, Андрій Кульчинський був запрошений на круглий стіл, але не зміг бути на ньому суто фізично – в цей день він поїхав з робочим візитом до Китайської Народної Республіки для налагодження партнерських стосунків.
Хоча, як зазначив депутат Грабовський, органам влади є ще над чим попрацювати щодо відкритості – голосування на виконкомі досі не проходять в поіменному режимі.
Тема «Нафтусі» та її збереження вартувала б проведення окремого круглого столу, однак і про неї встигли поговорити присутні на «Форумі діалогів та контактів». Як і про те, що в Трускавці практично відсутнє активне в громадському плані молодіжне середовище від 16 до 30 років, виняток становлять хіба організації УМХ і «Пласт».
Проблеми освіти, особистісного розвитку дітей та молоді, проблема, яка виникла в СЗШ №3 через намагання пропіаритись окремих осіб, стосунки між чиновниками та їхніми підлеглими, міграція, занедбаність в першій санітарній зоні – все це стало предметом цікавої дискусії, яка розгорілася в гостинному залі УРБАН-бібліотеки.
Досить емоційним був виступ Віри Савки, господині цього залу. «Дуже часто люди в нас кажуть: «Нічого не робиться!». А мені хочеться запитати: «А що ти конкретно зробив, аби зміни були відчутні?». Пані Віра погодилася з іншими виступаючими, що байдужість, інертність, небажання «висовуватися», очікування, що хтось за тебе має зробити – це велика проблема як Трускавця, так і всієї України загалом.
Риску в дискусії підвів Олександр Магльона. Він повідомив, що в планах – проведення кількох засідань Молодіжного дискусійного клубу у Трускавці, маркування першої санітарної зони (активісти з 200 стовпчиків виявили заледве 40), створення клубу за принципом самоорганізації та інше. Присутні отримали інформаційні матеріали, зокрема буклет «Ціна корупції», в якому серед інших тем представлено «Ризики корупції у місті Трускавці».
Володимир Ключак
До теми. Резолюція учасників круглого столу на тему «Форум діалогів та контактів»
8 грудня 2017 року, м. Трускавець
Ми, учасники “круглого столу”, обговоривши питання порядку денного, що загалом стосувався проблем підзвітності та прозорості влади, залучення громадськості до формування місцевої політики, спрямованої на досягнення кращих умов життя трускавчан, захисту прав цільових груп населення через впровадження місцевих реформ та формування партнерського діалогу структур влади та місцевого самоврядування міста Трускавця відзначили необхідність:
Звернути увагу органів державної влади та місцевого самоврядування на відсутність цільових програм місцевого розвитку, що стосуються впровадження реформ на місцевому рівні, направлених на подолання системної кризи, зокрема , прозорої та зрозумілої реформи децентралізації.
Розробки та втілення цільової програми очистки та збереження 1 санітарної зони ( формування джерел води «Нафтуся») та подальшого запобігання її забруднення мешканцями, в т.ч. приватного сектору.
Залучати у сферу формування місцевої політики ефективних управлінців, встановити громадський контроль над діяльністю відповідних структур влади міста у сфері надання послуг та формування бюджету міста, запровадити прозорі та адекватні тарифи,
Якнайшвидшої розробки та впровадження в практику діяльності Трускавецької міської регуляторних актів, іншої нормативної бази (в т.ч. й винесення цього питання на сесії міської ради), що стосуються надання гарантій розвитку малого бізнесу за рахунок інвестицій тимчасових трудових мігрантів, ініціювати обов’язкове щорічне включення до проекту бюджету на наступний рік коштів на підтримку розвитку інфраструктур соціально відповідального бізнесу;
Проведення просвітницької роботи з населенням міста по енергоощадженню та збереженню тепла у осінньо-зимовий період.
Проведення цільової кампанії по доступу громадськості до генерального плану м. Трускавець.
Створення „єдиного фронту” громадськості та структур влади і місцевого самоврядування для активної протидії проявам міжнаціональної ворожнечі, конфліктам, активізуючи об’єднання громадян різних національностей, різного віросповідання, державних та громадських організацій.
Створення засад партнерства громадськості та структур влади і місцевого самоврядування для активної спільної діяльності, спрямованої на формування прозорої, зрозумілої трускавчанам політики, в т.ч. через впровадження відповідних регуляторних актів у повсякденну практику діяльності міської ради.
Ефективного вирішення соціальних проблем міської громади через залучення недержавних організацій по формуванню активної й адресної соціальної політики задля створення умов для розвитку інститутів громадянського суспільства, підвищення ефективності витрат бюджетних коштів та формування конкурентного середовища, що сприятиме підвищенню довіри населення до влади (в т.ч. через передбачення в бюджеті міста цільових коштів для виділення громадським організаціям на реалізацію суспільно-корисних проектів. – грантів)
Ініціювання відповідного реагування спільноти на випадки непрозорого формування планів соціально-економічного розвитку міста.
Започаткування в засобах масової інформації відкритих дискусій за участю міської влади та НДО. Виключення корупційної складової зі схеми надання послуг, – коли організація, що виконує послуги є їх приймачем, передбачити участь представників громади у прийманні відповідних робіт та послуг.
Активного реагування влади на впливи виїзної трудової міграції на деградацію інституту сім’ї, та того явища, що отримало назву “соціальне сирітство”.
Звернути увагу органів державної влади та місцевого самоврядування на відсутність цільових програм місцевого розвитку, що стосуються розвою ініціатив учасників АТО та членів їх сімей, вимушених переселенців, запобігання проявів расової нетерпимості, дискримінації та ксенофобії.
Вважати недопустимими прояви перешкоджання діяльності чи погіршення умов праці організаціям соціального захисту, які сприяють розробці та втіленню реформ, в т.ч. й подолання бідності, такі дії посадовців мають підлягати публічному обговоренню та відповідним службовим розслідуванням.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень