Майже рік минув за головування Олексія Радзієвського. Багато було сказано про те, що за коштами для розвитку треба торувати дорогу в Київ, до інвесторів тощо. В Києві багато що змінилося, тож змінилися й можливості отримати якісь непередбачені чи додаткові кошти. Інвестори не поспішають до міста, в яке неможливо заїхати автівкою без ризику для техніки та здоров’я водія. Та є ще одне джерело отримання значних, та ще й безповоротніх, коштів, – гранти.
До речі, гранти наші урядові структури отримують щорічно, всі 20 років “незалежності”, у надзвичайно великих розмірах. Неурядовим організаціям, які теж є грантоотримувачами, такі кошти й не снилися. Хоча часто-густо саме НУО роблять важливу й відповідальну роботу, – замість чиновників, що отримують чималу зарплатню ( за відсиджування нормогодин на робочому місці). Так, 2007 року спільно з польськими партнерами Асоціація “Нові Горизонти” розробила проект з туристики, який був профінансований Міністерством закордонних справ Польщі — туристичні маршрути (Старосамбірський район). Звісно, через пряме прохання Старосамбірської районної ради, яку очолював тоді поважний пан, що раніше займався громадською діяльністю і знав наскільки ефективною є співпраця влади з громадськими організаціями.
В Дрогобичі — все з точністю до навпаки. “Нові Горизонти” майже рік (2009) формували тристоронній екологічний проект ( Україна-Молдова-Іспанія, Дрогобич-Кагул-Валенсія), який зрештою був підтриманий Євросоюзом. За цей час “випадково” згорів офіс НГ у дворі ЗОСШ № 4, у чиновників з Ратуші не було коштів ( 400 гривень) аби відправити проект до Брюсселю. Зробили все самі, не зважаючи на прикрі форс-мажори, однак спонсори тоді задали одне важливе запитання: чи гарантуємо ми (громадські організації міст-партнерів) коректне використання значних коштів, які мали б отримати органи влади за проектом. Молдавани та іспанці відповіли ствердно. Ми ж (після спостереження за дерибаном міського бюджету та постійним змаганням екс-мера Гука та частиною депутатів, що за рік його відсутності добряче звикли до хлібного місця, – побудували собі дачі, купили нові авта та квартири, поробили євроремонти, за рахунок грошей, вкрадених у освітян тощо), лише переконалися, гроші вкрадуть, як тільки вони попадуть до наших недоброчесних посадовців. Не буде ані екологічного проекту, ані будь-якої роботи на користь громаді. Не зважаючи на проведену велику та затратну роботу довелося, зрештою, вибачитися перед своїми молдовськими та іспанськими партнерами. Вони ситуацію сприйняли з розумінням, бо знають, що довіра донора є дуже вартною.
Сьогодні картина майже така ж сама. Влада владарює сама по собі. Громадська рада, яка “обирала” керівництво під пильним оком та за власною рекомендацією Олексія Радзієвського ( зі слів учасників того зібрання) жодного разу не запросила до діалогу громадські організації міста, які мають не лише бажання, але і досвід та довіру міжнародних організацій та донорів з реалізації грантових суспільно-корисних проектів.Чекали запрошення й від мера, якому, зокрема, ще 15 лютого надали письмові пропозиції щодо такої співпраці. Затим “загубилися” в Ратуші й два регуляторних акти, які було розроблено та запропоновано до імплементації, що дозволяють залучити громаду міста до дієвого та корпоративного відповідального самоврядування. На офіційні звернення — мовчок. Складається враження, що ситуація, яка склалася у місті владу цілком влаштовує. Мовляв, ніхто нас, владців, на роботу не наймав — ми перемогли на виборах ( ви ж бо за “каманду” голосували?!), тому прийшли і твердо сіли у СВОЇ крісла. Мабуть, зі щирим сподіванням, що на багато років безпроблемного панування.Однак проблеми є і вони є важливими як для громади міста в цілому так і для кожного пересічного дрогобичанина. Сьогодні ці проблеми все більше вголос та відверто озвучують і громадські лідери і небайдужі мешканці міста. Кажуть: щоб тебе почули-говори пошепки. А краще розмовляти із владою мовою законів. Їх сьогодні достатньо аби змусити владу переглянути способи та інструментарій свого управління. Вони є непрозорими та незрозумілими переважній більшості дрогобичан. А ще треба згадати обіцянки та почати працювати на користь міста, а не займатися демагогією про успішне проходження якихось там міфічних етапів розвитку. Так, як, наприклад, це роблять сусіди у Самбірському районі.
Позаяк розроблений Самбірським районом спільно з громадськими організаціями проект переміг у конкурсі другої фази Проекту Європейського союзу та Програми розвитку ООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” ( 4-річний проект, 4 мікрогранти).На місцях спільно визначатимуться головні проблеми сільських громад, які потребують вирішення й співфінансуватимуться за кошти Євросоюзу. А за підсумками минулого року Самбірський район визнано срібним призером із розробки та реалізації проектів, які співфінансувалися Євросоюзом та ПРООН.
Щороку міжнародні організації-донори об’являють конкурси, що спрямовані на розбудову демократичного суспільства в Україні, надаючи державним установам багатомільйонні безповоротні гранти. Єдиною вимогою є їх цільове та коректне використання. Хто не хоче банально вкрасти, а прагне зробити добру справу за “чужі” гроші має всі шанси отримати таку допомогу. Не є виключенням і Дрогобицька міська рада. Зосталося тільки не лише продемонструвати, але й гарантувати власну доброчесність та прозорість. І тут є проблеми… Чи є вони непереборними, залежить і від наших владців і від нас з вами, кому не байдуже в якому місті він живе.
Олександр Магльона, www.droginfo.com.ua
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень