Складається враження, що влада у Трускавці закриває очі на ситуації, що зачіпають інтереси багатьох мешканців міста.. А якщо і ні, то стала якоюсь піддатливою, м`якотілою, такою, що не завжди рахується із законами України, потребами багатьох людей, зокрема пенсійного віку, а йде на повідку зацікавлених осіб, такою, що її рішеннями може ігнорувати звичайний водій міської маршрутки.
Щоб не бути голослівним, наведу такі приклади. Знаючи, що в місті діє закон про пільгове перевезення певних категорій людей в міському автотранспорті, що прийнято відповідні рішення міськвиконкому, є і прокурорське подання стосовно прийнятих рішень, то я, як пенсіонер, 26 лютого цього року вирішив скористатися таким правом (про якісь зміни у правилах чи у прийнятих рішеннях міськвиконкому, що стосуються пільгового перевезення пасажирів на той день я нічого не знав) і сів біля продуктового ринку, що на вул. Стебницькій, у маршрутку № ВС 34-07, що йшла по маршруту №3, до лікарні. Водій, коли почув, що в мене посвідчення, відразу з підвищеними емоціями заволав:
– Гвальт! У мене вже є пільговики. Кінчилася ваша демократія!… Платіть, або виходьте!
– Перепрошую. А хто відмінив рішення про пільгове перевезення?…
– Я відмінив! І досить балакати…
Водій розійшовся не на жарт. Здавалося, що автобус запалає синім полум`ям, що шини потріскають від моєї присутності, словом – катастрофа. Але я витримав цю атаку, на пільгових правах проїхав одну зупинку, і нічого – ніякої шкоди нікому не заподіяв, з водія корона не впала, а справний автобус поїхав своїм маршрутом.
Десь через два чи три дні мав я знову подібний інцидент. На іншому маршруті. Водій маршрутки (називають його Олекса), у яку я хотів сісти, навіть не спитав, чи маю я право на пільгу, чи ні. Чи буду я платити, чи ні – закрив переді мною двері маршрутки і поїхав. Що сказати – доконаний хам.
Ще раніше випадок кричущої неповаги до пільговиків описала газета «Трускавецькурорт» (№16, 7 червня 2014 року) у статті «Тариф змінився – хам залишився». В цій статті йде мова про свавілля водія маршрутки за номером ВС 1432 АА. Він агресивно накинувся на пенсіонерів, які хотіли сісти в цей автобус по пільгах. І далі автор пише: «… на усі мої пояснення водій відреагував такою лютою лайкою та агресією, що у мене закрилася сумніви в адекватності цієї людини. Тож на мою адресу та усіх тих переляканих пільговиків (…) посипалися прокльони. згодом водій автобуса взагалі видав на гора фразу, мовляв, ще хтось щось із нас ляпне – він далі не поїде. І вже відійшовши від нападу нестримної люті, почав вимахувати папірцем із рішенням виконкому, де приписано, що пільговиків у авто має бути… А тепер увага! Вдумайтесь у цю фразу: «не менше 30 відсотків». Особисто для мене, – пише автор статті, – цей вислів свідчить про те, що якщо в салоні авто немає 30 відсотків пільгових пасажирів – рейс не повинен здійснюватися взагалі (віднесемо цей «розумний» вислів на адресу укладача цього рішення та їх грамотної стилістики української мови – А.Г.). Для водія цей магічний вислів «тонко продуманий «чиновниками (і міським головою – А.Г.) означає інше – три пільговика і не більше. Просто містика якась, а не рішення. Ось мій закон! – кричав на мене і тицяв пальцем у підпис міського голови під рішенням виконкому грубіян». Видно не одному йому, так би мовити, закони України не писані»».
Агресивна поведінка водіїв і названа стаття мене здивували і я звернувся до міської ради, щоб вияснити в чому справа, чому раптом водії відмовляються брати пільговиків. Виявляється, ще в квітні минулого року міськвиконком Трускавецької міської ради прийняв рішення № 100 від 29 квітня «Про походження вартості проїзду міським автотранспортом загального користування у м. Трускавець», де, зокрема, у пункті № 2.1 говориться, що: «безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян (здійснюється – А.Г.) відповідно до норм чинного законодавства згідно переліку, що додається з виділенням не менше 30% посадочних місць». Питається, а хто контролюватиме водіїв маршруток, чи є в салоні отих «не менше 30%» пільговиків? Та ще не було випадку, щоб водій на зупинці сказав: «Шановні пенсіонери, сідайте, у мене є вільні пільгові місця». Такого не було і не буде. Навпаки, вони (за винятком декількох водіїв) кричали: «У мене уже є пільговики! Платіть за проїзд!». Далі в пункті 5 рішення №100 за 2014 рік зазначено: «Рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 132 від 21. 04. 2011 року вважати таким, що втратило чинність». Скажемо відразу – цього рішення ніхто з водіїв ніколи не дотримувався, бо воно від них вимагало: «Забезпечити щоденне безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян» без обмежень у кількості і часі. Тому в рішенні № 209 за липень 2011 року на вимогу перевізників зробили поправку, яка обмежила кількість перевезень пільговиків у час «пік», а з 10 до 15 години – без обмежень. Та це рішення опротестувала прокуратура міста і воно було скасоване рішенням № 351 від 29 листопада 2011 року, а відновлено в правах рішення №132. Однак його ніхто з водіїв ніколи не дотримувався.
Далі в цьому листі міськвиконкому, який підписав заступник міського голови Трускавця І. Паньків, йдеться про те, яким правильним, чистим, чемним має бути пасажир і жодного слова про осудження грубої поведінки водія стосовно пенсіонера-пільговика. Навпаки, шановний чиновник зазначає: «… виконавчий комітет ТМР НЕ ВБАЧАЄ в діях водія … порушення договірних умов та законодавства про автомобільний транспорт». Що ж, дякую і за таку чесну відповідь, бо від водія, певна річ, ніякого вибачення чекати марно.
Тепер це мудре «соломонове» рішення під №100 від 29 квітня 2014 року довелося відчути на собі, і, напевне, не мені одному. Адже воно цілком ігнорує закон України про пільгове перевезення людей відповідних категорій, суперечить своїм попереднім рішенням. То питається – в якій державі ми живемо? Чи закони України можна інтерпретувати, як собі заманеться? Можна ними керувати, як дишлом? Очевидно, в Трускавці так. Виходячи з цього, можемо зрозуміти водіїв маршруток, які, нехтуючи всіма законами, крім червоного світла на світлофорі, стараються будь-якою ціною побільше заробити. Розуміємо, їм потрібні гроші на пальне, на ремонт машини, на утримання сім’ї. Але не хочеться вірити, що водії маршруток заробляють менше, ніж має доходу звичайний пенсіонер, якому треба грошей на харчі, на оплату комунальних послуг, допомогти дітям, бо ж не всі мають роботу. А з пенсійної кишені хочуть черпнути крім водіїв маршруток і аптекарі, і крамарі, і комунальники…
Ну а звідки мають черпнути додаткових коштів малозабезпечені люди, щоб вижити, щоб поповнити свої куці статки? До речі, таких людей у Трускавці чимало. Серед них понад 800 осіб, які мають субсидії; більше 1000 мешканців мають мінімальну пенсію; 236 осіб станом на кінець січня 2015 року має статус безробітного; є понад тисячу людей, які користуються послугами терцентру…
Уявімо собі, що закон про пільги на проїзд уже зняли. І відразу поставмо собі запитання – чи міська влада всупереч такому закону, як це робить зараз, прийме рішення про пільговий проїзд усіх категорій пільговиків хоча б по маршруту №3, до лікарні. Напевне, що не прийме. А треба, аби такий порядок у місті діяв давно. Бо їдуть туди люди не на розваги, на за гуманітарною матеріальною допомогою, не з добра. А наша міська влада бере і приймає рішення про скасування пільг на проїзд. І що, маєте великий прибуток з того, що відібрали від жебрацької пенсії пенсіонера, від старої і немічної людини, від безробітного оті нещасні гроші за проїзд? А ви, підприємці, водії, значно поліпшили свої статки за рахунок пільговиків?
Справа з отим славнозвісним рішенням виконкому №100 ще не завершилася. Його, ще в минулому році, опротестувала міська прокуратура і подала в міський суд. Третього лютого 2015 року Трускавецький міський суд виніс постанову, у якій, зокрема, йдеться: «в частині забезпечення прав громадян на пільгове перевезення автомобільним транспортом, шляхом виключення з п. п. 2. 1 п. 2 «з виділенням не менше 30% посадочних місць».
Отже, міський суд Трускавця скасував оте хитромудре виконкомівське рішення, що було прийнять на догоду перевізникам, а залишив у силі старе рішення № 132 від 4 квітня 2011 р., яке дає право на безоплатний поїзд в автотранспорті без обмежень і в кількості пільговиків, і в часі. Проте міська влада з постановою Трускавецького міського суду не погодилася і подала на цю постанову апеляційну скаргу. Зараз вона знаходиться на розгляді у Львівському апеляційному суді.
Наразі невідомо, якою буде постанова обласного Апеляційного суду по цій справі. Та важливо не це, важливо інше: міська влада в особі міського голови стала на захист інтересів декількох перевізників, а не тисяч громадян міста, для яких втрата навіть знеціненої гривні є досить відчутною.
Андрій Говіщак, член Національної спілки журналістів України
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень