Урочисте відкриття пам’ятника Патріархові УКГЦ Йосифові Сліпому з нагоди 125-ліття від дня його народження пройшло в першу неділю зими у курортному Трускавці. 3 грудня при присутності трускавецької громади, за участі обласних та міських достойників Архієпископ та Митрополит Львівський Ігор Возняк у співслужінні з єпископами та священиками освятив фігуру Патріарха, котра височіє майже зразу при в`їзді в Трускавець.
Після Архієрейської Святої Літургії в храмі Покрови Пресвятої Богородиці процесія пішою ходою пройшлася до пам’ятника, де й відбувся чин освячення. З короткими промовами біля пам’ятника виступили Владика Самбірсько-Дрогобицький УГКЦ Ярослав Приріз, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, головний меценат спорудження пам’ятника Лев Грицак. Як зазначив Владика Ярослав, завдяки Леву Грицаку Трускавець має два прекрасні пам’ятники великим мужам Української Греко-Католицької Церкви – Митрополитові Андрею Шептицькому (встановлений у жовтні 2010 року коштом Лева Грицака) і тепер пам’ятник Патріархові Йосифові.
Організатори дещо скоротили концертну програму через складні погодні умови – сильні снігопади та налипання мокрого снігу. Прикра погода стала причиною того, що і про самого Йосифа Сліпого в момент відкриття сказано було досить лаконічно. Детальніше ж про постать Великого Патріарха говорилося вже на урочистій святковій академії, котра в цей недільний день пройшла в затишному залі Палацу культури імені Т. Шевченка. Тут про в’язня сталінських таборів і незламного ісповідника віри Йосифа Сліпого розповіли присутнім Владика Ярослав Приріз та доктор Олег Турій, проректор Українського Католицького Університету та директор Інституту історії Церкви УКУ.
Виклад Олега Турія про постать Йосифа Сліпого хоча й був тривалим у часі, та зовсім не втомлював присутніх, значну частину яких становили семінаристи Дрогобицької духовної семінарії, священство та світська інтелігенція. Оповідь Олега Турія про життєвий шлях Патріарха, порівняння його з Митрополитом Андреєм Шептицьким, розкриття невідомих сторінок з життя Йосифа Сліпого, аналіз тогочасного становища, в якому опинилася УГКЦ, а також чіткий виклад бачення Патріарха на ті чи інші проблеми суспільства та Церкви були надзвичайно цікавими та інформативними. Зазначу, що за останні кілька років кращої лекції мені особисто не довелося чути…
В концертній програмі в урочистій академії взяли участь трускавчани – викладачі дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького Ірина Іваночко, Мар’яна Кравчук, маленькі солістки Анетта Підлужна, Юлія Вайда, Народний камерний хор «Воля». На жаль, автобус із учасниками Галицького камерного хору не доїхав до Трускавця, потрапивши по дорозі в ДТП та перекинувшись (на щастя, жертв немає). А вмілою ведучою всього вечора стала мистецтвознавець Оксана Король. Їй, а також начальнику відділу культури ТМР Тетяні Татомир в заключному слові щиро подякував Владика Ярослав Приріз.
Постать Патріарха Йосифа Сліпого – це та постать, яку можемо брати за приклад і навколо якої можемо об’єднуватися. Його прості слова «Великого бажайте!» і «Будьмо собою!», на яких наголошував доктор Олег Турій – це яскравий приклад того, що можна бути великою людиною і творити великі справи, незважаючи на обставини. «Великого бажайте!» – до цього закликав Патріарх Йосиф Сліпий, перебуваючи в Будинку інвалідів у час, коли не було жодної надії на відновлення в Україні структур УГКЦ. Кожне добро є великим, казав Патріарх, тож творячи добро, творимо великі справи – кожен на своєму місці.
У віці 71 літ, відбувши 18 років ув’язнень та каторги, Йосифа Сліпого випустили і дозволили виїхати за кордон, до Риму. Він поєднав науку та служіння Богові і Церкві, заснував УКУ і залишив яскравий слід в житті Церкви та України. Велич його постаті повністю передає пам’ятник у Трускавці – третій у світі (ще є в Чикаго і в Тернополі). Велична фігура Предстоятеля УГКЦ, ісповідника віри, науковця та щирого патріота рідної землі вітає всіх гостей Трускавця і нагадує місцевим жителям, що завжди треба бути собою, любити свій народ, свою державу і свою Церкву.
Від ідеї пам’ятника до втілення її в життя пройшло небагато часу. Ідея народилася спонтанно, в цьому році, а вже до кінця року пам’ятник у всій своїй красі прикрашає наш курорт, стаючи ще однією місциною, яка спонукає до рефлексії, яка стає знаковою і символічною.
Кожен народ вшановує своїх героїв та видатних людей, ставлячи їм пам’ятники, «означуючи» ними території, висловлюючи таким чином свої пріоритети. Як зазначив у своєму слові Владика Ярослав Приріз, «пам’ятник означає пам’ять, а пам’ять означає досвід – досвід, який варто зберегти і не забувати».
На завершення цього репортажу про відкриття пам’ятника Патріархові Йосифові Сліпому у Трускавці слово надаємо головному меценатові його спорудження, генеральному директорові готельно-курортного комплексу «Карпати» Левові Грицакові.
– У Трускавці відбулася знаменна подія – освячення нововстановленого пам’ятника Патріарху Йосифу Сліпому, – каже Лев Ярославович. – Борець за Українську Церкву, Митрополит, Верховний Архієпископ, 18-річний в’язень радянських таборів, уродженець сусідньої Тернопільської області, мій земляк, став символом Української Греко-Католицької Церкви. Рішення про встановлення пам’ятника було прийнято в колі трьох осіб – отця Володимира Бондарчука, настоятеля церкви Покрови Пресвятої Богородиці, міського голови Трускавця Андрія Кульчинського і мене. Приводом послужило оголошення 2017 року роком пам’яті Йосифа Сліпого. Проектна ціна виявилась досить немалою і тоді ми отримали підтримку Михайла Цимбалюка, голови Львівської обласної організації ВО партії “Батьківщина”, істинного і щирого прихожанина греко-католицької церкви. Міська рада виділила кошти на благоустрій, опікувався цим заступник міського голови Олексій Балицький. Роботи по встановленню фундаменту під пам’ятник і по благоустрою безпосередньо опікував голова Трускавецької міської організації партії “Батьківщина” Руслан Крамар. Металеву конструкцію арки виготовляли у кузні ГКК “Карпати” ковалі Михайло Федевич і Володимир Загайло. Постамент і арку виготовили з Теребовлянського каменю, що недалеко від села Заздрість, родинного села нашого Патріарха. І, звичайно, без талановитих художників – відомого скульптора, професора Ярослава Івановича Скакуна і заслуженого діяча мистецтв України Ореста Андрійовича Скопа, архітектора, якому за реалізовані проекти по Трускавцю належало б присвоїти звання “Заслужений архітектор Трускавця”, такого чудового пам’ятника у нас не було б. Хочу всім цим людям висловити щиру вдячність. Надіюсь, що пам’ять про жертовного борця за Українську Греко-Католицьку Церкву стане прикладом для наслідників по об’єднанні українських церков…
Підготував Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень