Про те, що є таке місто як Везуль, я дізнався тільки сьогодні. Бо невеличке містечко у Франції, причому не курортне, а типово індустріальне, навряд чи могло в особливий спосіб привернути увагу трускавчанина.
Про те, що є таке місто Трускавець, француз Антуан Фолькман не мав жодної уяви. До того моменту, коли доля його закинула сюди на кінофестиваль «Корона Карпат». Це було в 2011 році. Француз, котрий в Інституті східних мов вивчав російську, а потім вирішив вивчити і українську як дуже перспективну (!), приїхав у передгір’я Карпат із передгір’я своїх рідних Альп, поселився в санаторії «Карпати» і взяв активну участь у фестивалі «Корона Карпат». Тоді і зародилася в нього ця ідея – щоб Трускавець та Везуль стали побратимами.
Дві тисячі кілометрів різниці для європейця – не перешкода. Мовні бар’єри, відмінний менталітет, інший спосіб життя, стереотипи – це все долається, якщо тільки захотіти. Тож заручившись підтримкою муніципалітету у Везулі, пан Антуан приїхав цими днями до Трускавця, до свого друга, генерального директора кінофестивалю «Корона Карпат», екс-депутата ТМР Олега Карпина, щоб обговорити можливості співпраці.
2 серпня пан Антуан та пан Олег зустрілися з цього приводу із заступником міського голови Трускавця Юрієм Яворським. Не лише зустрілися, а й обмінялися подарунками, тож пан Яворський питиме справжнє французьке вино та вдосконалюватиме свою англійську, читаючи журнали, а пан Фолькман повезе до Везуля матеріали про Трускавець, в тому числі відеофільм про наш курорт. Поки що мова не йде про якусь потужну економічну співпрацю, адже тут з поляками далі розмов справа не надто рухається, а що вже говорити про далеку у всіх відношеннях Францію. Але в галузі спорту, а особливо культури, така співпраця цілком можлива. Тим більше, що в 2013 році у Везулі проходитиме потужна митецька акція, приурочена піввіковому ювілею побратимства цього французького містечка на кордоні з Швейцарією, та одного з міст Німеччини. При нагоді міг би і Трускавець приїхати, можливо навіть укласти договір про партнерство. І хоча практика показує, що часто такі договори так і застрягають на рівні декларацій, як це маємо з німецькою землею Ватлінґен, але спробувати можна. Чим не привід зробити гарну промоцію Трускавця у Франції? «Трускавецький вісник» радить гарні фільми про Трускавець озвучити ще і англійською, німецькою, французькою, іспанською, щоб при таких нагодах завжди мати під рукою що показати світові. Та якщо англійською в управлінні Юрія Михайловича всі володіють вільно («англійська у нас робоча», хвалився він), то фахівців із французької, німецької, іспанської можна позичити в дрогобицькому педуніверситеті – тут викладачу Яворському можуть допомогти та порадити викладачі Бодак та Шубак. Це так, до слова.
А насправді дуже приємно, що є ініціатива, що є такі небайдужі стосовно справи промоції люди як Олег Карпин та його друзі, що бажання дружити виходить від різних людей різних країн. Потрібно було бачити, як загорялися очі у молодого француза, коли він розповідав про свою малу батьківщину. «У нас є все», – говорив він, дарував журнали, які й ми на дозвіллі попробуємо прочитати англійською та французькою, переконував, що хотів би бачити делегацію з Трускавця у Везулі.
Тепер я знаю, що є таке місто Везуль. Як людина, котра поглиблює свої знання, я довго в Інтернеті шукатиму інформацію, пов’язану з цим містом, бо, чесно, при написанні цієї статті я знаю про Везуль поки що тільки те, що розказав пан Антуан Фолькман. І можливо, коли пройде зміна влади у Трускавці, поїду в складі трускавецької делегації до Франції, щоб аж тоді зайнятися промоцією нашого курорту по-справжньому:-). Це жарт, звичайно. А якщо серйозно, то хіба щось заважає, щоб Везуль та Трускавець стали містами-побратимами?
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень