Саме він є автором гасла “Україна для українців”, яке багатьом досі не дає спокою. Неозброєним оком видно, як це гасло поляризує і напружує загал, спричинює емоції, викликає зливу звинувачень. Грушевський вбачав у ньому людину «зі здібностями і ще більше амбіціями, з сильним нахилом до авантюризму, інтриги і демагогії». З іншого боку Микола Євтимович так характеризував цього чоловіка: «Це українська стихія, лише опанована сильним та благородним інтелектом. Він був високоосвічений і досвідчений правник, тонкий психолог, щасливий ініціатор, видатний організатор, блискучий промовець, талановитий публіцист, розумний і тактовний керманич, мілітарист з інтуїції».
Мова йде про теоретика новітнього націоналізму, правника, публіциста Миколу Івановича Міхновського, 140 років від Дня народження якого виповнилося 31 березня. Згадкою про цю сильну неоднозначну постать розпочали святкування Дня Героїв у Трускавці. З ініціативи ГО «Товариський клуб» 20 травня в музеї історії міста лекцію «Микола Міхновський. Перші прояви незалежності України» прочитав історик, науковець, голова благодійного фонду «Літопис УПА» Микола Посівнич. І з подачі історика всі присутні занурилися в непросту, але яскраву життєву історію Миколи Міхновського, який на початку ХХ століття вслід за Тарасом Шевченком закликав не плакати, а зі зброєю в руках боротися за українську незалежну державу.
Так у праці «Самостійна Україна» читаємо: «Україна для українців, і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. Пам’ятаймо, що слава і побіда – це доля борців за народну справу. Вперед, і нехай кожний із нас пам’ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за весь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!”. (Міхновський М. І. Самостійна Україна. – К.: Діокор, 2002). Тобто як тоді, так і сьогодні гасло Миколи Міхновського “Україна для українців” означало лише одне: “Україна без окупантів”.
Микола Міхновський народився 31 березня 1873 року в селі Турівка тоді Полтавської області в сім’ї священика. Батько Миколи Іван був виразним націоналістом, українофілом, в ті часи правив Служби Божі виключно розмовною українською мовою. Микола Міхновський ввібрав і розширив, доповнив його ідеї. Вже під час навчання на юридичному факультеті Київського університету ім. Святого Володимира Микола Міхновський створює «Братство Тарасівців» та проголошує кредо молодого українця.
Микола Міхновський — “усе розпочав” і, власне, став символом новітньої доби українського націоналізму. Після навчання переїжджає до Харкова, де успішно веде правничу діяльність, безкоштовно захищає права бідних, створює в Харкові «Товариство взаємного кредиту», бо банківські відсотки як тоді, так і тепер доступні далеко не кожному. Та, головне, молодий харківський адвокат на зорі ХХ століття видав невеличку брошуру “Самостійна Україна” (1900р.), і ці кільканадцять сторінок тексту стали ідейним дороговказом для поколінь українців.
1902 року Микола Міхновський зі своїми однодумцями засновує першу українську суто націоналістичну організацію з виразно ідеалістичною ідеологією під назвою “Українська Народна партія”. Відразу зі створенням УНП Міхновський пише “Десять заповідей для УНП”, які в більшості своїй глибинно актуальні і сьогодні:
1. Одна, єдина, неподільна від Карпат аж до Кавказу Самостійна, Вільна, Демократична Україна – Республіка робочих людей – оце національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилась на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.
2. Усі люди твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди – се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.
3. Україна для українців! Отже вигонь звідусіль з України чужинців – гнобителів.
4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде цілому твоєму народу й тобі.
6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не зробися ренегатом-відступником.
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи.
10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо тим додаєш їм сили й відваги.
На початку української революції 1917 року Міхновський був одним з небагатьох українських політиків, що обстоювали ідею державної незалежності України й створення боєздатних збройних сил. Зокрема, він виступив організатором Українського військового Клубу ім. гетьмана Полуботка від якого увійшов до Центральної Ради.
Після поразки Визвольних Змагань і окупації України Росією Міхновський виїхав на Кубань, де працював викладачем в Краснодарі. Та чекісти, які всі ці роки полювали за ним, й там вийшли на його слід.
В 1924 Микола Міхновський виїхав до Києва, сподіваючись «загубитися» у великому місті. 3 травня викликаний до управління ГПУ. Після восьмигодинної розмови відпущений. В кінці цього дня Микола Міхновський прийшов до друзів братів Шеметів і повісився в їхньому саду… Поряд з ним знайшли передсмертну записку “Волію вмерти власною смертю! І сюди круть, і туди верть, однаково в черепочку смерть, як каже приказка. Перекажіть моє вітання тим, хто мене пам’ятає. Ваш Микола”. Земне життя Миколи Міхновського виявилося недовгим – всього 51 рік, та його принципи, заповіді боротьби за українську державу освічували шлях українцям у буремному ХХ столітті й актуальні до сьогодні.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень