/Чоловічий «клімакс» – не вирок/
Великою і важливою проблемою ХХ століття в урології стало таке поширене чоловіче захворювання як аденома простати. Інша назва цього захворювання – доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ).
Що являє собою аденома простати, чим вона небезпечна, чи можливо її вилікувати і як саме? Про все це ми спілкуємося з лікарем-урологом Трускавецької міської лікарні, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри анатомії, фізіології та валеології ДДПУ ім. І.Франка Олегом Приймою (О.П.) та молодим і перспективним лікарем-урологом Трускавецької міської лікарні Михайлом Босаком (М.Б.).
– Що це за хвороба така – аденома простати? І в чому її небезпека для чоловіків?
О.П.: За своєю природною сутністю доброякісна гіперплазія передміхурової залози – це чоловічий клімакс. Після 40-45 років змінюється гормональний фон чоловічого організму, що призводить до розростання парауретральних залоз. А це в свою чергу веде до перетискання сечівника (уретри) в початковій частині. Наслідком цього є неповне спорожнення сечових шляхів при сечовипусканні. Це явище називається уростазом.
Уростаз веде до запалення в нирках (аж до гнійного), до утворення каменів в сечових шляхах та нефросклерозу з нирковою недостатністю – кінцевою формою всіх захворювання нирок.
– Чому саме в ХХ столітті це захворювання стало таким розповсюдженим?
О.П.: Родоначальник хірургічного лікування ДГПЗ Freier ще у XIX ст. запропонував оперативне втручання, котрим користуються інколи і в наш час. Але в епоху індустріалізації людина зустрілася з гіподинамією (сидячий спосіб життя), що призводить у чоловічій статевій сфері до застою крові в венозному сплетінні довкола шийки сечового міхура. Отже, малорухливість є однією з причин того, що аденома простати стала більш поширеною.
Окрім цього, стреси та психологічне перевантаження сприяють порушенню ритму статевого життя. А якщо до цього додати ще й забруднення зовнішнього середовища (ксенобіотики), то ця тріада повністю забезпечує фон для поширення аденоми простати у чоловіків.
– Як часто зустрічається аденома простати у чоловіків?
М.Б.: На сьогоднішній день ДГПЗ зустрічається у 40% чоловіків віком 50-60 років, у 50% – після 60 років, у 90% – після 80 років.
– Чи можна лікувати це захворювання медикаментозно?
О.П.: До 80-х років ХХ ст. до лікування аденоми вдавалися переважно у разі гострої затримки сечі. В цій ситуації виконували відкрите оперативне втручання – аденомектомію. У 80-х роках ХХ ст. через прогрес фарміндустрії виявилося, що можна, до певної міри, ефективно лікувати хворих на ДГПЗ медикаментозно. Для цього було апробовано і рекомендовано 3 групи препаратів:
– α-адреноблокатори (омнік);
– інгібітори 5 α-редуктази (фінастерид);
– фітопрепарати (пепонен).
Комбінація препаратів 2 із 3 груп дає ефект, але потребує тривалого, майже неперервного застосування.
Ось чому сьогодні здебільшого застосовують медикаментозне лікування ДГПЗ у хворих з обтяжуючими супутніми захворюваннями – декомпенсований діабет, легенево-серцева недостатність в стадії декомпенсації, неоперабельні раки, онкогематологічні хвороби. На сьогоднішній день медикаментозне лікування займає у хворих на ДГПЗ другорядну позицію.
М.Б.: З розвитком малоінвазивної урології прийшов метод ТУР – трансуретральної резекції аденоми простати: в кінці 80-х років ХХ ст. у Америці і Європі, а з 1990-х – у Львові. На сьогоднішній день у цивілізованому світі понад ¾ хворих оперуються методом ТУР. Переваги цього методу – малоінвазивність, короткий ліжко-день, практична відсутність ускладнень. До протипоказань щодо ТУР належать: онкопатологія IV стадії, порушення згортання крові, виражена ниркова і печінкова недостатність. З огляду на вище згадане, ТУР став «золотим стандартом» в лікуванні хворих на ДГПЗ.
– Чи застосовують трансуретральну резекцію у Трускавецькій міській лікарні?
М.Б: У КП «Трускавецька міська лікарня» за період 2012-2015 рр. виконано близько 200 операцій ТУР. Причому у 75% – ТУР аденоми простати з приводу ДГПЗ, а у 25% – ТУР пухлин сечового міхура. У всіх хворих були добрі післяопераційні результати.
Основна маса хворих на ДГПЗ потребує оперативного лікування з застосуванням ТУР-методу. Для цього в урологічному відділенні КП «Трускавецька міська лікарня» є сучасна апаратура, в тому числі німецька оптика фірми «KARL STORZ».
Виконувати оперативне втручання слід не очікуючи гострої затримки сечі, а при наявності ДГПЗ, об’ємом 40 см3 і більше. Це дає змогу запобігти ряду небажаних ускладнень, котрі здатні обтяжити перебіг процесу і привести до ниркової недостатності.
– Чи були зафіксовані летальні випадки чи ускладнення?
М.Б.: Смертності серед контингенту оперованих не спостерігалося. Щодо ускладнень, то у двох хворих мало місце тимчасове нетримання сечі, але воно пройшло через 2-3 тижні після операції. Також у одного хворого (із двісті прооперованих) виникла потреба реТУРа через «клапан» задньої уретри.
Стриктур уретри, гематурії, гнійно-запальних ускладнень не спостерігали.
– Чи є якісь протипоказання до трансуретральної резекції?
О.П.: Здавалося б, ТУР вирішив усі проблеми оперативного лікування хворих на ДГПЗ?
Проте у 10-15% лікованих нами хворих об’єм гіперплазованої залози становив понад 100 см3. Це є відносним протипоказанням до ТУРа. Зумовлено це тим, що застосування для промивання сечового міхура під час операції гіпотонічного, відносно крові, розчину може привести при тривалості операції 1,5 години (а саме це має місце при об’ємі гіперплазованої залози понад 100 см3) до ТУР-синдрому. Сутність останнього полягає у всмоктуванні через раневу поверхню залози і вскриті венозні синуси останньої у кров цієї гіпотонічної рідини. Ці хворі підлягають відкритому оперативному втручанню або лазерній вапоризації ДГПЗ.
Окрім цього, 5-7% хворих на ДГПЗ складають хворі з дивертикулами сечового міхура, пухлинами сечового міхура великих розмірів, гігантськими каменями сечового міхура. Ці хворі вимагають класичного відкритого оперативного втручання. Іншим показом до останнього є необхідність виконання симультанних операцій (пахові грижі).
– Після операції, напевно, потрібно ще лежати в лікарні два-три тижні?
М.Б.: Ні. Зі стаціонару хворі, які пройшли трансуретральну резекцію в Трускавецькій міській лікарні, виписувалися вже на 5-6 день після операції.
– Статева функція у пацієнта після операції ТУР зберігається?
М.Б.: Так. Власне одним із показань для проведення ТУРа є відносно молодий вік пацієнта, якому необхідно зберегти статеву функцію.
Спілкувався Володимир Ключак
На фото: лікар-уролог Михайло Босак під час операції; обладнання фірми «KARL STORZ» (Німеччина) в Трускавецькій міській лікарні.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень