У Дрогобицькому Палаці мистецтв 11 травня відкрито виставку творчого тандему — двох художниць зі Львова Зоряни Гуцуляк та Світлани Стародубцевої. Хоч малярські роботи львівських мисткинь зовні радикально відрізняються за своїм характером, стилем та технікою роботи, але вони органічно поєдналися в одне ціле — філософське та реальне. Разом художниці мали понад десяток персональних виставок, брали участь у різних фестивалях, заходах. Разом видали свою презентаційну книжку — вона вийшла з друку місяць тому і це була, фактично, її презентація.
Жанр робіт Зоряни Гуцуляк можна визначити двома словами — це кольорова графіка. Разом з тим, характер її творчості потребує не лише осмислення, але й, як зауважили присутні на відкритті виставки шанувальники образотворчого мистецтва, навіть, дослідження. У її філософських творах — емоції, почуття, переживання, внутрішній світ художниці. Мова її творів побудована на символах, знаках, вони туди потрапляють не випадково, бо є творінням багатовікової історії людства, його стародавніх культур та сучасності.
– Ці символи малюю деколи підсвідомо, – розповідала Зоряна Гуцуляк, – моєю рукою наче керує хтось зовні. Розумію, що це Господь, це Він вкладає у мої візуальні творіння незбагненні задуми Вищого Розуму. У цих символах та знаках — таємниці земного життя людини й позаземного її буття, життя її менших братів, росту рослин.
Вказавши на одну зі своїх картин, що висіла на стіні виставкової зали, художниця пояснила: це крапелька дощу, вона є джерелом життя рослин на землі.
Свої картини Зоряна Гуцуляк малює кольоровими олівцями на папері, хоч на перший погляд ці яскраві роботи можна сприйняти за акварель. У кольоровій гамі можна зауважити “не правильне” поєднання тонів, тут є зіставлення теплих та холодних відтінків — жовто оранжевих, та фіолетово-синіх. Кожен з творів художниці має свою назву: “Метаморфоза духу”, “На все свій час”, “Прозріння” тощо.
Твори Світлани Стародубцевої — реалістичніші за своїм наповненням, їх зовні легше “обміряти” й оцінити. Самим “мірилом” для своїх картин художниця обрала квадрат — символ довершеності, модульним еквівалентом навколишнього світу.
– Усі мої картини є двох розмірів, – розповідала Світлана Стародубцева. – Більші мають розмір п’ятдесят сантиметрів у квадраті, менші — тридцять. Малюю традиційно олійними фарбами на полотні. Сюжетами моїх робіт є реальне життя української родини, її свята та будні. Зображаю у своїх картинах також сюжети з фольклору, втілюю власну фантазію.
У творчого тандему зі Львова, художниць Зоряни Гуцуляк та Світлани Стародубцевої, до своєї творчості були окремі дороги. Перша — закінчила Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша, Львівську академію мистецтв, тобто, є художником з професійною освітою. Її ж колега почала малювати у зрілому віці, не маючи жодної професійної підготовки. Спочатку захоплювалася “правильним”, реалістичним живописом, далі були експерименти — абстрактні полотна з втіленням динамічних емоцій. Переломом у творчості Світлани Стародубцевої, за її словами, став побачений орнамент на одному глечику, виконаний у народному стилі. Відтоді стався перелом у її творчості, сформувався зрілий, довершений стиль художниці.
У творчому доробку художниць зі Львова є сотні картин, частина з них стала надбанням приватних колекцій поціновувачів образотворчого мистецтва. Картини творчого тандему бачили уже в багатьох країнах світу й в Україні, мисткині уже представляли свої роботи, зокрема, у Трускавецькому художньому музеї Михайла Біласа.
Василь Кирилич, газета “Франкова криниця Підгір’я”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень