/Прогулянка парком «Підгір`я»/
Ландшафтний парк «Підгір`я» на території готельно-курортного комплексу «Карпати» у Трускавці – одна з найулюбленіших місцин відпочинку гостей міста-курорту. На невеличкій компактній території тут розміщено багато видів екзотичних рослин, кущів, дерев, а в міні-зоопарку є такі тварини як рись, амурський леопард, лані, фазани, а віднедавна і осел. Окрім дерев`яних скульптур на тематичній Франковій стежині «Зів`яле листя» в парку «Підгір`я» є ряд бронзових скульптурних композицій відомого львівського скульптора Романа Петрука – «Вертеп», «Мавка і Чугайстер», «Біжучий Перун», Див в композиції сонячного годинника.
Парк площею 7,5 га насичений підпірними стінками з природного каменю циклопічної кладки, альпінаріями та мальовничо розкиданими на доглянутих зелених газонах каменями, що створюють цікаві ландшафтні композиції. В озелененні переважає флора карпатського регіону, чим досягнуто колориту парку-карпатарію.
У північній частині парку в оточенні ялин і смерек розташоване етно-кафе «Ґражда», збудоване в стилі народної дерев’яної архітектури Карпат. Інтер`єри кафе оздоблені різьбою по дереву, гуцульською керамікою, барвистими килимами та ліжниками. На терасах, що опускаються до каскаду декоративних ставків, розміщені дерев’яні альтанки, столи та лавки.
Красу та оригінальність ландшафтного парку «Підгір’я» оцінено на високому рівні – журі Всеукраїнського конкурсу «Україна квітуча-2008» присудило йому найвищу нагороду, Золоту медаль Гран-Прі. Тоді ж журі відзначило дипломами авторську групу: тодішнього міського голову Трускавця Лева Грицака, тодішнього генерального директора санаторію Володимира Маринкевича, інженера-будівельника Володимира Кушніра, скульпторів Дарія Грабара та Романа Петрука, ландшафтного дизайнера Любов Михайлів, архітектора Ореста Скопа. В озелененні ландшафтного парку надавали допомогу спеціалісти Уманського дендропарку «Софіївка» та спеціалісти львівської фірми «L-Dизайн» (Любов Михайлів).
Сьогодні ми пройдемося ландшафтним парком «Підгір`я» спільно з екскурсоводом Віктором Пицівим, який підтверджує той факт, що саме тут найчастіше затримуються гості курорту і саме тут полюбляють фотографуватися на згадку про перебування в курортній столиці України – місті Трускавці.
– Пане Вікторе, з чого розпочнемо нашу екскурсію парком? Може з скульптурної композиції «Сонячний годинник»?
– Композиція «Сонячний годинник» – це символ безповоротності часу, пересторога людській цивілізації, заклик до самозбереження людства. Міфічний бог Див, який на нас дивиться з вершини сонячного годинника і несе відрубану голову в руках, бунтує проти самовбивчої діяльності людства.
Ми знаходимося біля сонячного годинника, який є єдиним в нашому місті-курорті. Він показує сонячний час, який тут майже збігається з європейським – це на годину різниці з Києвом.
У великому часовому колі є дванадцять каменів, які символізують не тільки години, але й місяці. По кожному з них можна багато довідатися про людину, народжену в тому чи іншому місяці. Так, для прикладу, народжений в травні – закритий, шукає захисту в сім`ї, нестійкий, його легко зрушити з місця, але не так легко «перевернути». Різні сторони цього каменя говорять про те, що люди, народжені в травні, є людьми різносторонніми. Коли з цієї позиції подивитися на бога Дива, то можна оцінити, який ти войовничий, який ти сексуальний і наскільки ти готовий до самопожертви.
Якщо ми придивимося до каменя січня, то побачимо, що він ромбований. Представник січня в житті кілька разів змінював свою діяльність, його життя сильно побило, бо є тріщини на камені. Він завжди відкритий для сонечка. Також він дуже любить сім`ю. Сім`я для нього – головне. Тепер дивимося на Дива з цієї перспективи. Бачимо, що перш ніж зробити крок вперед, народжений в цьому місяці тричі подумає перед тим. Він відкритий для людей, готовий принести себе в жертву. І завжди за спиною тримає меч, щоб себе захищати. Про сексуальність тяжко щось сказати, бо вона закрита від сторонніх очей.
В камені народжених у лютому бачимо, що сім`я закрита від світу і що життя теж не жалує цих людей. Цей камінь з місця не зрушиш ніяк, що говорить про впертість. Але його можна обробляти, він піддається цьому. Світла, позитиву в ньому більше, але є і темна сторона. Якщо щось вирішувати, то до нього треба приходити зранку.
Розглянемо ще народжених у вересні. Це повністю закриті для світу люди. Його щоб зрушити з місця, то треба перше розкопати. А от народжені в березні – відкриті люди.
Це все дуже цікаво чути гостям, відпочивальникам, туристам. До речі, мої розповіді про символізм сонячного годинника записували оператори азербайджанського та турецького телебачення і відповідні сюжети про Трускавець і парк «Підгір`я» біля санаторію «Карпати» були показані на їхньому телебаченні.
– А що скажете про інші скульптурні композиції?
– Над цією аркою немов сплелися в любовному пориві Мавка і Чугайстер. Мавка – це лісова діва, а Чугайстер – добрий дух лісу.
Кажуть, що коли заблудишся в лісі, то потрібно взяти в руки палицю і постукати по дереві. До речі, діти роблять це на підсвідомому рівні, коли стукають палицями по дереві. З якої сторони дерева впаде суха гілка, цвіт, плід чи шишка, то саме в ту сторону і потрібно йти, тоді відразу знайдеш дорогу. Добрий дух лісу Чугайстер виводить заблукалих з лісу додому.
Ще один міфічний персонаж, якого зустрінемо в парку біля «Карпат» – слов`янський бог грому Перун. Це композиція «Біжучий Перун». В деяких регіонах України грім називають перуном, у польській мові слово «piorun» теж означає грім. В цій композиції Біжучий Перун тримає в руках змію – символ мудрості. У християнському світогляді подібним до Перуна є Ілля-громовержець, свято якого відзначають 2 серпня, як початок збору врожаю.
Ну і є в парку «Підгір`я» славнозвісна скульптурна композиція «Вертеп», як пам`ятка про розстріляний вертеп, що мало місце на Львівщині в радянські часи.
– Підходимо до етно-кафе «Ґражда»…
– Ґражда розшифровується як громадянський дім гуцула. Коли Бог створив землю і вже всю розділив між людьми, то до Нього у ворота хтось постукав. Він дивиться – а в воротах стоїть невисокий хлопчина, який каже: «Вибач мені, Боже, але я заснув і проспав той час, коли Ти роздавав землю. Але мені приснилося, що Ти поселив мене в раю». Бог подивився на нього і наказав своїм ангелам закинути його на високі гори. Так у горах поселилися гуцули. Слова «гоцул», «коцул» означають розбійник, пастух. Апостол Петро сказав до Господа: «Він не розбійник, не пастух, він – громадянин». Тому й хата в гуцула має назву «ґражда», від «гражданин», що те ж саме, що громадянин. Граждувати означає господарювати.
Кафе «Ґражда» зустрічає відвідувачів написом «У долині млин стоїть, над млином туман дрижить, а на горбі край млина стоїть ґражда немала». Це парафраз вірша Івана Франка.
В «Ґражді» можна скуштувати багато страв давньої української та гуцульської кухні, тут грають українські музики.
– А що розкажете про екзотичні рослини нашого парку?
– Форзиція європейська цвіте жовтим цвітом і символізує прихід весни. Дерево завезене сюди з Європи, там воно цвіте в березні, що говорить про те, що у Трускавець весна приходить приблизно на місяць пізніше, ніж в країни Південної Європи. Форзицію можна зустріти в замку Шенборна на Закарпатті, а також в багатьох ландшафтних парках України. Коли відцвіте форзиція, тоді почне цвісти гліцинія.
Після форзиції зацвіте і тамариск галузистий, він вже пускає пагони. Вже зацвіла далекосхідна слива, яка, до речі, плодоносить такими маленькими червоними сливками. Тут є й наша звичайна дика слива, але вона ще не цвіте.
Після далекосхідної сливи починає цвісти сакура, японська вишня. Цвітіння сакури означає, що холодів вже не буде. Бачите, на неї вже починають сідати бджоли. Сакура не плодоносить. Колись цигани вкрали сакуру, яку везли до цісаря Франца-Йосифа і посадили її в Ужгороді, де зараз її дуже багато і Ужгород потопає в цвіті сакури.
Розпускається і магнолія. Був такий французький садівник Шарль Магноль, який схрестив дерево і квітку. Як тільки підуть дощі і пригріє сонечко, тоді всі пуп`янки відкриються і магнолія зацвіте такими великими квітами.
Гіркокаштан звичайний використовують в медицині, зокрема в фармацевтичній справі. З його соку роблять настойки, які допомагають при проблемах застою крові, при тромбозах та супутніх захворюваннях.
Є тут скумпія, кілька різновидів туй, зокрема і туя вересоподібна.
А ось таке цікаве дерево як метасеквоя. Воно росте в Китаї, а також є символом Америки. Воно належить до роду кипарисових. Хоча воно має хвою, та його відносять до листяних дерев. Бо ця хвоя у вигляді листя (чи листя у вигляді хвої) опадає. Стовбур у метасеквої хвойного дерева, а гілки як у листяного дерева. Дуже швидко набирає висоту, за рік може піднятися на метр. Може рости й тисячу років. Може мати до 40 метрів висоти і об`єм від 40 до 70 см. Воно є у всіх ботанічних садах Європи. Метасеквоя є символом будь-якого ландшафтного парку.
Трохи далі бачимо модрину, яка на зиму скидає свою хвою. Ну і он стоїть сосна Веймута – таких дерев є багато і в курортному парку Трускавця. Веймутова сосна виділяє фітонциди, від чого людям дуже легко дихається. Це дуже добре для легень, чи ж коли є проблеми з верхніми дихальними шляхами.
Ще в парку «Підгір`я» бачимо барбарис звичайний – темнопурпуровий. Після нього зацвіте спірея.
Є тут ялівець козацький, калина, «Тарасова верба», ялиця, голуба сосна, смерека, вічнозелений кущ самшит та багато інших цікавих кущів та дерев.
Взагалі варто сказати, що парк облаштовано так, що тут багато кущів та дерев – коли відцвітають одні, то починають цвісти інші. Якщо через тиждень чи два прийдете сюди, то тут будуть цвісти вже зовсім інші дерева, ніж зараз.
– Органічною складовою парку «Підгір`я» є міні-зоопарк…
– У матінки Природи були дві дочки – Флора і Фауна. Про Флору ми вже трошки розказали, а зараз трохи розкажемо про Фауну.
В парку «Підгір`я» маємо цікавого представника родини котячих – це далекосхідний амурський леопард. Цей хижак може розвивати швидкість до 120 км/год. Для прикладу, людина біжить зі швидкістю 10 км/год. Леопард робить два кроки і з місця летить передніми лапами. Підстрибнувши на метр, він долає наступні три метри. До речі, за вбивство далекосхідного леопарда в Росії дають два роки тюрми, а в Китаї за це передбачена смертна кара. Цих тварин у світі залишилося зовсім мало, вони занесені в Червону книгу.
Ця тварина є символом Сходу. Оскільки в «Карпати» приїжджає багато гостей зі Сходу, то тут має бути й символ Сходу – далекосхідний леопард. 25 днів він може нічого не їсти, тільки пити воду. Свою жертву леопард може уздріти на відстані півтора кілометра.
А от рись, інший звір з роду кошачих, який є в міні-зоопарку «Підгір`я», може побачити жертву на відстані до кілометра. Але рись майже глуха, бо чує тільки на віддалі до 4 метрів. Характерною ознакою рисі є китички на вухах, своєрідні резонатори. Велика рись може мати до 40-50 кг ваги і може нападати на людину. Рись зустрічається в карпатських лісах, є вона і в близькому до Трускавця Національному парку «Сколівські Бескиди». Рись не відноситься до вимираючого виду.
Олень Данелії, лань європейська… По кількості відростків на рогах можна порахувати скільки оленю років. В березні олені скинули роги і протягом квітня-жовтня роги в них щодня виростатимуть на 2 см. З рогів оленя виготовляють препарат для лікування хвороб підшлункової залози – панкреатин.
Осел оселився тут нещодавно, всі знають, що це дуже вперта тварина. Але водночас і витривала – може тягнути до 500 кг ваги.
Складовою зоопарку є пташиний двір. В ньому зразу в очі кидається фазан зі своїм шикарним хвостом. Є така стара легенда, що колись цар звірів лев вирішив запросити всіх звірів на бал і сказав, що віддасть корону першості тому, хто буде найкраще одягнений. І всю ніч фазаниха одягала свого фазана, тому він такий різнокольоровий. Коли вже фазан мав іти на бал, то вона йому на хвіст насипала своїх очей і зірок, тому в нього на хвості є до 20 зірок, які нагадують очі фазанихи.
Фазан прийшов до лева гарно одягнений, різнокольоровий, а разом з ним скромна біленька фазаниха. Цар звірів запитав фазана: «Хто одягав тебе, що ти такий красивий?». Фазан показав на дружину, тоді лев зняв зі своєї голови корону і поклав фазанисі на голову. Тому фазаниха завжди біла і з короною на голові. А фазан без корони, але з розкішним хвостом. Коли він підходить до фазанихи, то розпускає свій хвіст і тоді можна почути пронизливий крик райського птаха.
Тут також є багато інших птахів – казарка, різні види качок та курей, журавель красавка. Щоб птахи не відлетіли, то тут натягнули зверху сітку…
***
На закінчення нашої прогулянки парком Віктор Пиців розповів ще одну легенду, яку пропонуємо Вашій увазі.
– Кажуть, що гуцул щасливий три рази в житті: перший раз – коли добре поїсть, другий – коли закохається, а третій – коли він здоровий. З цього приводу є одна легенда.
Якось пішов гуцул у гори ліс рубати, а його ґаздиня залишилася вдома. Розпочалася гроза і думає гуцулка – прийде мій чоловік, а їсти в хаті нема що, тож піду щось зварю. Пішла по воду, а вода каламутна, нема де набрати. Вирішила гуцулка підігріти сметани. Поставила на вогонь дві літри сметани в казанку. Як вдарив грім, та й попри саму хату, а гуцулка з переляку аж сплеснула руками. Та так сплеснула-змахнула, що зачепила на полиці дерев`яну товчку (ступу) з кукурудзяною мукою. Висипалася мука в сметану, тож гуцулка вже що зробить – почала її мішати. Мішає та й молиться «Отче наш» – десять раз відмовила молитву, аж тут і гуцул на порозі, Бано йому було на ім`я. Побачила гуцулка, що вже почала каша пригорати, та й відставила банош із вогню. Банош – це каша з кукурудзяної муки, зварена на сметані, її можна скуштувати в «Ґражді».
Якщо Ви хочете пізнати справжнє кохання, якщо Ви хочете смачно та ситно поїсти і відчути себе щасливим та здоровим, то Вам обов’язково потрібно поїхати до Трускавця. Чисте повітря, добра їжа, гарні краєвиди посприяють Вашому хорошому відпочинку, – каже Віктор Пиців.
Ласкаво просимо до Трускавця, де обов’язково відвідайте ландшафтний парк «Підгір`я» біля готельно-курортного комплексу «Карпати». Вхід на територію парку є вільним і безкоштовним.
Підготував Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень