/Видимі й невидимі проблеми Всеукраїнської оздоровниці/
Першу славу невеликому карпатському селищу Східниця принесла нафта, промисловий видобуток якої розпочався 1872 року. Про це мало хто нині пам’ятає, бо головним її визнанням сьогодні стали джерела мінеральної води, до яких їдуть люди із усіх куточків України та країн близького і далекого зарубіжжя. Війт польського курортного містечка Полянчика, з яким східничани підтримують побратимські стосунки, Збігнєв Солінський якось зауважив, що на території Полянчика є три джерела мінеральної води, а у Східниці їх – тридцять вісім. Уже цей факт робить українську Східницю унікальним курортом Європи. Не будемо сперечатися із паном Збігнєвом, проте зазначимо, що Східницю робить унікальною не так кількість джерел, скільки лікувальні властивості східницьких мінеральних вод.
«Для того, щоб зрозуміти цілющі властивості східницької мінеральної води, потрібно бодай один раз приїхати сюди, щоб назавжди закохатися у цей чудовий край і його прекрасних людей», – так охарактеризував Східницю мешканець Запоріжжя. Уперше пан Володимир приїхав до Східниці наприкінці вісімдесятих, і відтоді щороку відпустку проводить тут. Приїжджає сюди не просто лікувати нирки, а зробити повне очищення всього організму. За його висловом, східницька вода лікує системно, оздоровлюючи увесь організм. «Можна твердо сказати, – відверто наголошує мій співрозмовник, — східницькі джерела символізують медицину здоров’я, а не хворіб».
Джерела мінеральної води – це те багатство селища, що приваблює людей. Пані Евеліна приїхала до Східниці з Харкова вперше. Вона довго визначалася, куди їхати на відпочинок – у Трускавець чи Східницю. І не шкодує, що за порадою друзів обрала Східницю. Край насправді унікальний, хоч є речі, які у буквальному розумінні слова у перші дні шокували відпочивальницю. Йдеться про стрижень будь-якого бальнеологічного курорту – бювет мінеральних вод. Те, що харків’янка побачила у Східниці, не вписується в рамки здорового глузду. Розбита, брудна та смердюча будівля часів «совдепії», по якій, крізь повибивані вікна, гуляють вітер та дощ. Щоб набрати води, тут треба пробратися по накиданих на мокру підлогу старих дошках і пильнувати, щоб ненароком у щось не вступити… А зовсім поряд цього свинства – будівля сучасного і дуже шикарного готельно-відпочинкового комплексу «Київська Русь» та пам’ятник першовідкривачу східницьких джерел Омеляну Стоцькому.
Киянка Наталя, з якою ми розговорилися біля підніжжя пам’ятника геніальному східничанину, ніяк не могла поєднати дві речі – шанобливе ставлення східничан до особи першовідкривача східницької «Нафтусі» та відверте нехлюйство у підходах до вирішення питань експлуатації найбільшого багатства Східниці – джерел мінеральної води. Вона приїжджає до Східниці декілька років поспіль і не могла не відзначити ті очевидні зміни, що відбулися в селищі за останні два роки. У Східниці з’явилися вимощені бруківкою тротуари, облаштовано підходи до окремих джерел мінеральної води. «Ще донедавна, — наголошує моя співрозмовниця, – добратися до 357-го джерела, яке за підвищений вміст у воді гліцерину відпочивальники називають поміж собою «Бейджею», було справжньою проблемою. І цього року – така приємна зміна. Доріжка до джерела забетонована, на схилі з’явилися сходинки. Правда, чомусь уздовж них забули встановити перила, але уже за це, що зроблено, треба сказати велике спасибі селищному голові та східничанам, що подбали про людей і окультурили джерело». А ще пані Наталя бідкалася з приводу відсутності біля джерел мінеральної води достатньої кількості туалетів, лавок та навісів, під якими можна було б заховатися від дощу чи просто посидіти і помилуватися чарівними краєвидами Карпат.
Відверте обурення з приводу відсутності на курорті достатньої кількості вбиралень та урн для сміття поблизу джерел мінеральної води висловив відпочивальник пан Анатолій із курортного селища Кирилівки, розташованого на березі Азовського моря. На його думку, місцева влада зобов’язана біля кожного джерела подбати про дві речі – туалет та урну для сміття, яке повинно регулярно вивозитись. Східницькі мінеральні води сечогінні, тому туалетів має бути багато. А ще біля кожного джерела, на переконання пана Анатолія, вартує поставити під навісом декілька лавок, де б відпочивальники могли перепочити. «Люди, – говорить відпочивальник, ~ до Східниці приїжджають різні. Старші, подолавши значну відстань від джерела до джерела, хочуть сісти та трохи перепочити. Дехто потребує підкріпитися і з’їсти канапку. Про такі речі вартувало б подбати. Адже кожен приїжджає сюди не лише за здоров’ям. Люди із собою привозять гроші, за рахунок яких живуть місцеві жителі та розвивається курорт. Вони вправі за це отримати певний рівень сервісу і комфорту. Якщо цього не буде, люди перестануть сюди приїжджати. Ціни, – обурюється співрозмовник, підняли до рівня європейських, а сервіс нульовий. Так довго тривати не може. Власники санаторіїв, приватних садиб та вілл, які займаються відпочинком та оздоровленням великої кількості людей упродовж року, разом із селищною владою мають подбати, щоб люди, які приїжджають сюди на лікування та відпочинок, почували себе у Східниці комфортно».
Про потребу встановити навіс та декілька додаткових лавок біля джерела мінеральної води 2-С говорив відпочивальник із м. Бродів, що на Львівщині, пан Борис. А ще, на його думку, вартувало б подбати про освітлення джерел. «Влітку, – говорить пан Борис, – день довгий, проте, незважаючи на це, у сутінках відпочивальники вимушені, щоб набрати води, підсвічувати собі ліхтариками, мобільними телефонами чи вогнем запальничок. А що робити людині восени, коли темніє дуже швидко?.. Невже під час спорудження над джерелом навісу так складно було передбачити хоч якесь освітлення, щоб людина не шукала чим підсвітити, аби набрати води». Східничанам вартувало б задуматися також над тим, як себе почуває інвалід чи старша людина взимку на отих металевих сходах, що ведуть до найбільш популярного джерела Східниці 2-С. «Це, на перший погляд здавалось би, дрібниці, – наголошує відпочивальник. – Але саме вони разом із місцевими торговцями водою, які обрали місцем для свого ганебного промислу джерело 2-С, найбільше псують імідж Східниці в очах багатьох людей».
Джерело мінеральної води 2-С – тема окремої розмови. Воно викликає найбільше нарікань із боку відпочивальників та й самі східничани не дуже охочі говорити на цю тему. До цього популярного у Східниці та за її межами джерела мінеральної води постійно вишиковується довжелезна черга, де постійно виникають сварки, які час від часу закінчуються бійками. Конфлікти між місцевими жителями та відпочивальниками здебільшого виникають навколо кількості води, яку вони намагаються набрати. Вода цього унікального джерела — тривалого зберігання, тому кожен прагне набрати її якнайбільше: відпочивальники для економії часу чи як сувенір на згадку про перебування у Східниці, місцеві жителі – заробити якусь копійку. П’яти літрову бутлю «содової» можна купити тут же за ЗО гривень, а півторалітрова пляшка, як мені пояснила одна східницька пані, коштує 10 гривень. Без черги можна набрати лише 200 грамів води, але тільки 5-ти чоловікам, бо після цього з іншої черги наповнюється півторалітрова пляшка. Насправді процедура виглядає дещо по-іншому: п’ять відпочивальників справді набирають по 200-300 грамів води, але поміж них впихається хтось із місцевих із п’яти-, шести- чи навіть десятилітровою бутлею, і тоді все залежить від того, у кого більше витримки чи нахабства. Буває й так, що відпочивальники хочуть бути хитрішими за східничан і організовують свою чергу, у якій, змінюючи один одного, пробують набрати таку ж кількість води, як і місцеві, тільки без черги. Такі хитрощі відразу припиняються силовими методами під брутальну лайку.
«Слава Богу, хоч цього року комусь прийшло на розум виставити на цьому конфліктному джерелі охоронців – зауважила у розмові зі мною відпочивальниця з Волині пані Оксана. – Хоч якийсь є порядок.» Проте їй відразу заперечила жіночка із Дніпропетровщини, яка, виявляється, була свідком ситуації, коли охоронець відмовився набрати у пляшку півлітра води безногому інваліду, який відстояв чергу.
«На джерелі, – розповідає пані Надія із Дніпропетровська, — чергує два охоронці, старший і зовсім молодий. От, коли чергує старший, на джерелі справді порядок: він і жінку з дитиною побачить, і інваліду піде назустріч, і старшу хвору людину зрозуміє, і здоровому знайде що сказати. Цього не скажеш про молодого. А так би не повинно бути. Про це також повинен би хтось подбати». А ще дніпропетровчанка обурювалася з приводу того, що охорона на джерелі працює лише з 8 години ранку до 20 вечора, а набирають воду цілодобово.
Про дотримання елементарного громадського порядку на східницьких джерелах мінеральної води ми говорили із дільничним інспектором Східниці підполковником міліції Іваном Чепаком. Про все, що відбувається навколо джерела мінеральної води 2-С, він добре знає і намагається, застосовуючи силу закону, боротися з усіма негативними явищами, які псують імідж Східниці як курорту. Наприкінці літа оформив протоколи про адміністративне правопорушення на найбільш активних торговців води. На подання дільничного Бориславський міський суд відреагував специфічно: на декількох наклав штраф у розмірі 17 грн., а решту – попередив.
Зараз підполковник міліції очікує, як на його подання щодо здійснення окремими громадянами Східниці незаконної торгівлі мінеральною водою відреагує податкова інспекція. Дільничний не приховує, що більшість проблем східницьких джерел породжені безгосподарністю. Проте на запитання, у який спосіб східницькі джерела мінеральної води можуть набути ефективного господаря, як і переважна більшість східничан, конкретної відповіді не знайшов. Про джерела у Східниці говориться багато, усі сходяться на тому, що це загальне надбання східничан, яке повинно належати громаді. Проблема, мабуть, у тому, що за розмовами конкретних справ не видно.
За попередньої каденції при селищній раді було створено комунальне підприємство «Східницькі джерела», але натомість, щоб опікуватись найбільшим багатством Східниці – джерелами мінеральної води, — воно стало яблуком розбрату поміж східничанами. Своє право на джерела мінеральної води у Східниці пробує відстояти у судах мале підприємство «Перспектива», яке власне довело ці джерела до аварійного стану. По-своєму цікавий варіант вирішення проблеми джерел. спробував запропонувати громаді нині діючи селищний голова Східниці Іван Піляк, але зіткнувся із настільки потужним опором, що говорити сьогодні про швидке вирішення проблеми джерел, уже не доводиться.
У розмові зі мною дільничний інспектор Східниці зауважив, що боротиметься із незаконною торгівлею та дотриманням належного порядку на східницьких мінеральних джерелах усіма дозволеними законом методами. Хоч за логікою речей про східницькі джерела мінеральних вод мали б дбати, у першу чергу, східницька громада спільно із селищним головою, а також власники готельних комплексів, вілл та приватних садиб, які, як люблять говорити самі східничани, «роблять» на цій воді гроші. Але про це ми поведемо мову в наступних публікаціях.
Петро Магур, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень