Звинувачення в корупційних схемах, цькування неугодних, незаконні звільнення з роботи, звинувачення в насиллі над студентами, судові позови та перевірки органів, що контролюють зловживання… Це події не з кінофільму жанру “бойовик-кримінал” і не зі столиці світової наркоторгівлі Колумбії — це все відбувається в одному з закладів освіти та культури славного міста Дрогобича — Дрогобицькому музичному училищі ім.В.Барвінського. А викликана ця лихоманка спробою втриматися у кріслі директора 67-ми річного Миколи Ластовецького, який на цей момент займає цю посаду з префіксом “в.о.”.
Звичайно ж, сам Микола Адамович це все заперечує і стверджує, що перевірка інспекції праці ніяких порушень не знайшла: “На початку навчального року у нас було звільнено чотири викладачі всього навсього: двоє — за власним бажанням, один — бо він лікується, а один — бо в нього якісь сімейні обставини і він не може працювати.
За контрактом у нас звільнився Фоменко Олег Леонідович, який 5 років у нас працював за сумісництвом, а останні 2 роки працював за контрактом. Так само була звільнена Шийка Люба і ще були звільнені четверо, але не звільнені, а просто з ними не був продовжений контракт за сумісництвом. Приїжджала інспекція по охороні праці, тиждень перевіряла і нічого не знайшла”.
Коли я на руки отримав Акт Державної інспекції з питань праці, на який посилається Микола Ластовецький, то був дуже здивований — виявляється уже поважний за віком чоловік говорив неправду. По-перше, лише від 14.06.2013 по 01.07.2013 було звільнено майже 30 викладачів та концертмейстерів! По-друге, спеціальною комісією, в час перебування його на посаді директора музичного училища, протягом лише короткого періоду було виявлено цілу низку порушень законодавства, матеріали про які інспекція передала в правоохоронні органи та до суду. Також перевіркою були виявлені ознаки грубого порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачено Кримінальним кодексом України, матеріали про що було передано в прокуратуру та Управління боротьби з економічною злочинністю. Так що, судячи з усього, “невинна” перевірка інспекції з охорони праці виллється в набагато серйозніші перевірки правоохоронних органів, а, можливо, закінчиться кримінальною відповідальністю дрогобицького чиновника від культури.
Для того, щоб читач переконався на власні очі в цьому викладаю копію офіційної відповіді Державної інспекції з питань праці у Львівській області.
Останній бій за посаду
Як бачимо з Акту перевірки, Микола Ластовецький вводить нас в оману відносно законності звільнення з посад викладачів музучилища. Це стосується і Фоменка Олега, і Шийки Любові. Висновок Державної інспекції з питань праці чіткий і однозначний: законні підстави звільнення відсутні, наявні ознаки грубого порушення законодавства про працю, відповідальність за що передбачено Кримінальним кодексом.
До речі, Любов Шийку, яка виступила на зборах трудового колективу із заявою про її незаконне звільнення і підтвердила це Актом Державної інспекції з питань праці керівництво музичного училища ім.Барвінського почало переслідувати й тероризувати і на її новій роботі: на бланку директора училища за підписом голови профкому Шимоняк Галини було надіслано листа, в якому викладачку було очорнено. І хоча колеги підтримали Любов Іванівну, вона отриманого стресу не витримала і опинилася в лікарні з гіпертонічним кризом.
Зараз в училищі ім. Барвінського розпочалася нова перевірка інспекції праці щодо інших порушень закону вчинених директором Ластовецьким.
Яка ж причина таких дій Миколи Ластовецького, який тепер уже в.о. директора музучилища? Оскільки він уже був спійманий на спробі обману, то навряд чи його слова можна розглядати, як об’єктивний погляд. Тому я звернувся із цим запитанням до викладачів училища. Думка опитаних така: закінчився термін перебування старого директора на посаді і такими діями уже похилого віку пенсіонер — керівник навчального закладу — дискредитує та усуває неугодних йому людей, які підтримують інших претендентів на посаду очільника музичного училища.
На питання чому він, людина, яка вже дуже давно, з 1984 року, керує цим закладом освіти не хоче поступитися кріслом молодому, енергійному керівникові, який би надав нового імпульсу до розвитку та відкрив нові горизонти перед рідним навчальним закладом, пан Ластовецький відповів: “Я згоден з Вами абсолютно… але я не віддам училище… я без бою не здамся. Мені треба підготувати собі достойну заміну”. Мабуть ключовим у відповіді є “училище без бою не віддам”, адже, якщо за 29 років свого директорства Микола Адамович не зміг підготувати собі достойну заміну, то чи можна сподіватися, що він зможе це зробити?
Директорські перегони без правил і моралі
Особливо знаковим є звільнення з посади Циклінської В.П. — керівника профкому музучилища, підпорядкованого Ластовецькому. За неофіційними даними її звільнили за те, що вона, як голова профкому, не погоджувалася з думкою директора про винесення догани Романові Кабалу про що було записано в розширеному протоколі. На думку останнього це є з боку Ластовецького звичайним переслідуванням його як кандидата на посаду директора музичного училища. Офіційну причину звільнення Циклінської В.П. не змогла поки що отримати від в.о.директора навіть спеціальна комісія Державної інспекції з питань праці, під час перевірки наведених фактів.
До речі, про підготовку “достойної заміни”, про яку дбає пан Ластовецький. За словами його підлеглих він уже не одного перспективного викладача “вижив” з музучилища: “Наприклад, Мирослав Пуцентела: свого часу його і його дружину “пішли” з роботи за кілька місяців до пенсії. Він поїхав до Італії, повчився там на майстра скрипкового і зараз виготовляє чудові музичні інструменти. Зараз він Заслужений діяч мистецтв України, лауреат міжнародних конкурсів, член Міжнародної групи асоціації італійських майстрів.
Михайло Копилевич, який працював керівником симфонічного оркестру і диригентом. Доля його склалася подібним чином. Зараз він працює в Німеччині керівником симфонічного оркестру.
Ігор Циклінський — така сама ситуація. Легенда хору світового рівня, якого правдами-неправдами також виживають з Дрогобицького музучилища.
Юрій Бервецький, якого запросили керувати симфонічним оркестром в училищі, також тут не зміг працювати. Зараз він один із найкращих диригентів в Україні.
І це лише кілька випадків, бо загалом в нашому училищі було багато керівників колективів, які себе репрезентували як високопрофесійні музиканти та чудові організатори і змушені були покинути стіни музучилища. Це вже давня тенденція в Дрогобицькому музичному училищі: щойно якийсь викладач починає рости, піднімати свій рівень, як його “з’їдають” відразу ж”.
“Я мстю і мстя моя страшна”
У цьому контексті варто детальніше зупинитися на історії, що складається навколо керівника денного відділення Романа Кабала, який виявив бажання виставити свою кандидатуру на заміщення вакансії директора музичного училища. Щойно він це зробив, як “бойові дії” почалися вестися проти нього. Не даремно у своїх словах наведених вище, в.о.директора Ластовецький вживає військову термінологію, коли йдеться про можливого нового директора. Бо складається враження, що військові дії дійсно перенесені в музичне училище. Щоб було зрозуміло як “з’їдаються” конкуренти пана Ластовецького на посаду директора наведу лише кілька фактів:
1. Романа Кабала усувають від керівництва оркестром, який він сам створив і керував протягом 22 років. На думку самого Романа Васильовича здійснюється це незаконно, адже жодного офіційного наказу і причини щодо цього не було.
2. У музучилищі відбувається переслідування та звільнення викладачів, які не те що виступають за Романа Кабала, а просто не підтримали несправедливі кроки щодо нього. Як ствердила перевірка з Державної інспекції з питань праці, – звільнення незаконні. Усім іншим, як стверджує ще один викладач училища, під загрозою “санкцій” заборонили навіть заходити до кабінету Романа Кабала.
3. Романові Кабалу дають догану (про неї вже згадувалося вище). Догану, ніби-то за побиття студента: за словами в.о.директора Ластовецького студент кілька днів не ходив. На думку ж Романа Васильовича це фальсифікація і робиться все для того, щоб усунути його як конкурента і скомпрометувати його в очах обласного керівництва, яке призначає на посаду директора. Щоб відстояти себе Роман Кабало звернувся з позовом до суду і суд визнав його правоту — відповідно, догана дана незаконно.
Роман Кабало: “Відбулася звичайна фабрикація. Студента змусили написати на мене заяву, а на інших студентів натиснули, щоб вони її підтвердили. Не врахували одного, – що студенти відмовляться від своїх показів і засвідчать, що їх примусили це зробити. Але Ластовецький на цьому не зупинився, тиск на студентів триває і він подав заяву про відновлення справи. Проте, сподіваюся, студенти зрозуміють про що йдеться: на вагу поставлені, з одного боку, їхня хороша оцінка, з іншого боку, добре ім’я та доля людини, яка вболіває за стан справ в училищі і бажає його розвитку, а не деградації і, відповідно, за підвищення професійного рівня підготовки їх як студентів”.
Те, що Роман Кабало дбає про рівень Дрогобицького музичного училища та його розвиток говорить і те, що він один із двох викладачів музучилища, який організовує свій загальноукраїнський музичний конкурс, а також регіональний музичний конкурс “Франкове підгір’я”. Тепер у його планах організація та проведення ще й міжнародного конкурсу. Отримав за останні роки, а саме, з 2009 – 2013 роки за високу педагогічну професійну майстерність, організаторські здібності 22 дипломи, грамоти з Управління Культури Львівської обласної державної адміністрації, а також інших державних установ Міністерства освіти і науки України. Нагороджений почесною грамотою від міністра культури і туризму України.
До речі, Євген Лемех, заступник директора музучилища, організатор іншого загальноукраїнського музичного конкурсу також бере участь у конкурсі на заміщення посади директора музичного училища. “Мене втомила корупція в училищі. Хочеш більшу премію? Давай 500 гривень з неї. Хочеш мати навантаження? Давай 100 гривень. Я принципово написав заяву і письмово відмовився від премії, щоб до мене навіть не підходили з такими пропозиціями, щоб навіть не чути їх. Доходить до парадоксу: викладач отримує догану за неналежне виконання своїх обов’язків, а наприкінці місяця отримує премію”.
Якщо це дійсно так, то така запекла боротьба пенсіонера за місце директора, яке він посідає, перестає дивувати. Проста арифметика: 157 лише штатних викладачів * 500 грн. з кожної премії = 78500 грн. лише за премії. А ще 15700 грн. “за навантаження”. І це лише два пункти “господарської” діяльності.
Трагедія і фарс директорських боїв
Дивує інше. Майбутнє директорського крісла буде вирішуватися у Львові чиновниками, але щоб утримати під своїм контролем педагогічний колектив і забезпечити собі його підтримку також ведеться запекла боротьба. Просто парадокс – Все училище ім.Барвінського переконане, що директора обиратимуть на зборах трудового колективу. Пан Ластовецький навіть журналістів намагався переконати в цьому. Проте у Статуті Дрогобицького музучилища написано зовсім інше — директора призначають.
Подальші події розгортаються ще цікавіше. Пан Ластовецький скликає збори з одним лише питанням: підтримка його на посаду директора і засудження конкурента Романа Кабала, як кандидата на посаду директора.
Та не так склалось, як планувалось. Пан Ластовецький сам став об’єктом осуду. Так, молода викладачка (з етичних причин не називаю її прізвища) розповіла присутнім, як пан Ластовецький сексуально домагався її та зробила з приводу цього заяву. Ситуація ще більше вийшла з-під контролю, після виступу Олега Балога представника громадської ради при Міністерстві культури України, Голови Правління громадської організації “Спілка безпеки управління “Антикорупція”. Після розповіді пана Балога про приховані сторони “діяльності” нинішнього директора, нічого більше не залишалося, як розійтися.
Якщо поглянути на цю ситуацію зі сторони, то зрозуміло, що жанр сюди пасує не кримінального бойовика, хоч криміналу тут чимало, а справжньої трагікомедії. Трагізм у тому, що рівень нашої освіти через подібну “гризню бульдогів під килимом” опускається все нижче і нижче. А комедійність ситуації у самій постановці питання — адже швидше за все, керівну посаду з рук львівських чиновників отримає людина зі сторони. Подібне вже сталося в Дрогобицькому коледжі нафти і газу та у Дрогобицькому коледжі статистики. І справа не в тому, що кандидатури погані чи хороші. У дію вступлять “вагомі аргументи” у вигляді шурхітливих купюр. Або ж пані Політика розставить і тут свої акценти. Адже контроль і адміністративні важелі ой як потрібні нинішній владі на наступних виборах. Але це вже тема для іншої статті.
Автор статті: Руслан Солонець
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень