/Модель розвитку курорту не вибрана; попит диктує пропозицію; основні флагмани курорту як завжди наповнюють бюджет; Східниця була, є і буде нашим найближчим сусідом і партнером; «Нафтуся» – наше головне багатство/
Сьогодні ми знову спілкуємося з головою Незалежної профспілки «Тур-сфера» Віктором Пицівим і розпочинаємо з традиційного запитання – яка зараз ситуація у Трускавці із наповненням курорту?
– Станом на кінець червня Трускавець заповнений на 60-70% своїх можливостей. Це зовсім не відноситься до заповнення санаторіїв, тому що деякі з них заповнені на 100%, частина ж взагалі не заповнена (закриті) – готель «Бескид», санаторії «Янтар», «Рубін».
В місті в середньому протягом місяця відпочиває 10-12 тис. відпочивальників. Їх можна розділити на три категорії:
1) люди, які приїхали по санаторно-курортній путівці на 12-18 днів (лікарі оздоровниць призначають цим пацієнтам всі можливі та неможливі процедури, які тільки є в Трускавці; ці люди приїхали просто лікуватися – лікування за скеруванням лікаря);
2) люди, які приїхали на 10-12 днів відновити здоров`я, їхній основний месидж – профілактика, у Трускавці вони шукають позитивну дію на душевний та фізичний стан (вони є клієнтами «Клубу щасливих людей», їх цікавить фізична культура, ігри в кеглі, петанк, різні види масажу як основний месидж оздоровлення чоловіків, жінки вибирають косметологічні послуги, лікування для них є додатковим елементом – додаткова програма, але не головна мотивація),
3) люди, які приїхали в Трускавець відпочити і в них подорож є головною мотивацією (відпочинок від 3 до 10 днів).
Перша категорія складає 30% відвідувачів Трускавця, друга – 40%, відповідно третя категорія – ще 30%. З цим стикнувся Трускавець і, як виявилося, зовсім до того не був готовим. Державні чиновники, працюючи в муніципальних органах влади, зробили ставку на основні санаторії, готелі для багатих людей («Ріксос», «Міротель», «Шале Грааль», «Женева»). Все це рекламують в інформаційному центрі. Але багаті люди складають 10% відвідувачів Трускавця. Для 90% відвідувачів місто-курорт пропонує житло другого-третього класу і лікування на вибір.
До всього цього не відносяться флагмани – санаторії «Карпати», «Світязянка», «Віктор», «Аркада», «Арніка», «Ре-Віта», готелі «Світязь», «Оскар», «Клуб рН». Ці санаторно-курортні заклади поєднують в собі всі три елементи надання послуг, які ми вище перерахували. На них в принципі зараз тримається Трускавець.
– Як Ви оцінюєте сильні та слабкі сторони розвитку курорту, його можливості та фактори ризику зовнішнього середовища?
– До сильної сторони Трускавця я б відніс наявність мінеральної води «Нафтуся», доброї лікувальної бази вищеперерахованих санаторіїв, наявність діагностичного центру «Медікал Палас», де можна на доброму медичному обладнанні пройти діагностику якщо не за один день, то за три, наявність у Трускавці ландшафтного парку «Підгір`я» санаторію «Карпати» (який є візитною карткою Трускавця), костел Успення Богородиці, де можна послухати орган, відпочити не лише фізично, а й духовно. Окремо треба сказати про «Клуб щасливих людей», керівник якого робить все, щоб люди покидали Трускавець з добрим настроєм і хотіли повертатися сюди.
До слабких сторін Трускавця я б відніс відсутність плану розвитку Трускавця як курорту, 50% санаторно-курортних об`єктів на території міста не відповідають міжнародним туристичним стандартам, в них відсутнє технологічне обладнання, послаблена матеріально-технічна база, відсутній план розвитку та непідготовлений належним чином обслуговуючий персонал.
Щодо можливостей Трускавця… Місто не вибрало моделі свого розвитку і це великий мінус, але разом з цим це дає шанс все змінити. Місто має добру медичну базу, з містом співпрацює Львівський медичний університет (Центр реабілітації та нетрадиційної медицини), місто має свою лабораторію НАН, має реабілітаційний центр професора Козявкіна, в міській лікарні нещодавно відкрився центр малоінвазивної хірургії. Присутня велика кількість медичного персоналу з багаторічним досвідом роботи в галузі курортології, який ще не повністю використаний, що вселяє оптимізм.
До факторів ризику ми віднесемо велику заполітизованість міських депутатів, нерозуміння чиновниками, які служать в муніципальних органах влади, своєї місії, а відповідно і своїх обов’язків, і наявність товару-замінника (нашим товаром є мінеральна вода) на курорті Східниця.
– Ви були на зустрічі в міській раді, де обговорювалося питання протидії агресії Східниці. Яка Ваша думка з приводу стосунків на лінії «Трускавець – Східниця»?
– Тут я можу сказати тільки одне: Трускавець і Східниця розташовані на одній території. Відповідно вони є частинами одного рекреаційно-туристичного кластеру. Ми маємо спільну територію, спільний ринок робочої сили, спільну інфраструктуру і починати війну зі Східницею – це все одно, що воювати з самим собою. Єдине, на що би хотілося звернути увагу – це те, що Трускавець в своєму розвитку почав відставати від Східниці, котра вибрала чіткий план свого розвитку (рекреаполіс Східниця), а Трускавець – ні. Трускавець не є ні курортом державного значення, ні місцевого значення, ні курортополісом. То хто ж ми?
На жаль, цього не розуміє ні міський голова, ні його профільний заступник, ні ціла команда управління розвитку курорту. Вони пишуть план промоцій, тобто «рекламують» місто, інколи звинувачують когось в антирекламі і не хочуть іти ні з ким на компроміси, не слухають не тільки місцевих жителів, але й не бажають вчитися. Коли запитати в Дрогобицькій міській раді чи в районній раді будь-якого чиновника, що він скаже про Трускавець, то він скаже так: «Ми можемо домовитися з усіма, тільки не з Трускавцем». В Трускавці чиновники ні домовлятися не хочуть, ні вчитися, таке враження, що вони впали з Марса, всіх запитують «Яка в Вас освіта?» і, напевно, думають відразу про хабар (з давньоєврейської це не мзда, а одноразова подяка).
Ми маємо не шукати ворогів у Східниці чи серед трускавецьких таксистів, туристів чи серед простих жителів. Треба почати змінюватися самому, знаходити компроміс, сідати з усіма за стіл переговорів і просто почати відноситися до людей так, як би ми хотіли, щоб люди відносилися до нас. А цього трускавецькі чиновники чомусь не розуміють.
Підсумуємо: Східниця була, є і буде нашим сусідом, добрим сусідом. А сваритися з сусідом – це найбільша дурість.
– Нещодавно Трускавець сколихнула звістка про події в санаторії «Едельвейс». Нагадаю, що всередину санаторію-профілакторію 23 червня ввійшли люди у військовій формі і вчинили розбірки, що сильно перелякало відпочивальників. Як Ви як голова Незалежної профспілки «Тур-сфера» оцінюєте ці події?
– Такі події я оцінюю негативно. Але диму без вогню не буває. В Трускавці, на жаль, склалася дуже негативна філософія: посадовець чи чиновник, зокрема головний лікар чи власник санаторно-курортного закладу, вважає себе мало не Богом, ну як мінімум у нього відчуття, що він Бога вхопив за ноги (це так про себе думають керівники). Місцеві жителі про них думають зовсім протилежне. Моя цьотка Марія, корінна трускавчанка, в своїх 75 років каже так: «Вони якби могли, то би з голови Матінки Божої корону зняли, але голова високо. Коралі з грудей вже зняли». Хотілося б, щоб це прочитали депутати, керівники, державні чиновники і власники санаторно-курортних закладів. Так про вас думають прості жителі Трускавця.
Більшість з цих жителів стали зовсім іншими. Хтось пройшов через Майдан, війну на Сході (АТО), вони бачать Україну зовсім іншою. Хлопці, але це все одно не дає вам права лякати людей і використовувати своє становище. Трускавчани вас дуже люблять і хочуть бачити вас трохи іншими: справедливими, але розумними.
Трускавець для цих людей є найріднішим містом, в якому вони живуть. Я спілкувався з хлопцями з АТО і майданівцями і вони сказали так: «Чиновник – це наймана робоча сила і він отримує зарплату з коштів платників податків. Не важливо, де він працює – чи в державній установі, чи в керівництві санаторно-курортного закладу, та він має пам`ятати про людей. Двері його кабінету мають бути відкриті для всіх. Він повинен працювати чесно, прозоро і відкрито».
В Трускавці філософія є обернена – чим вищий начальник, тим тяжче його досягнути. А головний лікар чи міський голова – це абсолютна влада на підвладній території? Шановні керівники! Ви ж такі самі прості люди! Вас найняли на роботу, ви отримуєте зарплату з коштів платників податків чи з зусиль ваших підлеглих, які живуть у Трускавці. Якщо в вас виникають якісь конфлікти, які переростають в вилив емоцій, то в першу чергу винен тільки керівник, який відповідає за все. Десь ви недопрацювали. Це потрібно визнати. А якщо емоції і своє власне «еґо», що «я – начальник і я вище людей» не дає вам цього зробити, то вам потрібно просто піти з посади або вас підуть. Будь-який конфлікт не робить вам честі і шкодить іміджу не тільки конкретного керівника, але й міста в цілому.
Для Трускавця блокування будь-якого курортного закладу є недопустимим. Якщо хтось хоче використати свої власні емоції чи добре ім`я партії чи політичної сили, як передвиборчу агітацію, то той повинен пам’ятати: втратити можна все за хвилину.
Трускавець – понад усе! Бо це місто нас годує, тут ми живемо, тут наші діти, тут поховані наші діди і кожна наша непродумана дія шкодить іміджу міста. Потрібно навчитися слухати і чути один одного.
– Пане Вікторе, в одному з інтерв`ю Ви запевнили, що не маєте амбіцій іти на посаду міського голови Трускавця. Кого ж Ви бачите на цій посаді, яким мав би бути мер Трускавця?
– Посада міського голови дає необмежену владу, можливості, задовольняє емоції та власні амбіції. Так би я охарактеризував бажання всіх кандидатів, а їх вже десь коло десяти, які хочуть себе реалізувати на посаді міського голови Трускавця. Кожному з них я би побажав одного – ідучи на цю посаду, потрібно забути про совковість. Чиновник щодня мусить пам’ятати, що він утримується за кошти платників податків, є підзвітний громаді і у всіх розвинених країнах громадяни як платники податків є владою і почуваються як влада. А міський голова – це наймана робоча сила і він отримуватиме зарплату з коштів платників податків. Сформована ним команда не може бути командою якоїсь однієї партії. В місті проживають представники більше 20 народів і національностей різних віросповідань, різних вподобань, з різним вихованням і не всім жителям Трускавця подобається, наприклад, партія «Народний фронт» чи Блок Порошенка. Хтось з них голосував за Народний Рух чи іншу партію. А більшість жителів взагалі є позапартійні і хочуть, щоб їх просто почули. Щоб депутати і посадовці під час розподілу бюджету не ділили по 200-300 тисяч гривень по округах. В місті є проблеми – це дороги, комунальна сфера, водопостачання, стан ліфтового господарства, покриття дахів та багато іншого. І кошти на це повинні виділятися закономірно. Бо всі претенденти, які йдуть на цю посаду, вже навіть почали ділити портфелі. Багатьом з них навіть мені прийшлося сказати: «Шановний, ви ще не мер. Ви не можете мені нічого обіцяти, бо в вас ще нічого немає, є тільки амбіції».
Прихід до влади нової людини – це заміна всієї команди, переформатування всієї міської господарки, чіткий план розвитку курорту, який треба починати писати з нуля. Основне – в чиїх руках буде мінеральна вода, наше найбільше багатство, хто буде володіти ліцензією на експлуатацію «Нафтусі». Ліцензію повинно мати місто, не ЗАТ чи ПрАТ, не Петро чи Павло, не Козир, не Кульчинський, не Томашівський, не Розора і навіть не Кісак, бо їм того точно не треба. Власником найбільшого багатства Трускавця – мінеральних джерел – є і повинна бути громада Трускавця. На жаль, про це чомусь не думають кандидати на посаду міського голови. А вартувало би подумати.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень