– Після аварії я побачила своє тіло якось зі сторони, ніби зверху. Побачила, як борються за моє життя, як моє тіло лежить, а я наче пливу кудись. Багато світла, багато води. Я опинилася в стані невагомості, в стані гармонії…
Це не уривок з книги Раймонда Моуді «Життя після життя», це слова з розповіді української художниці Наталії Чернової, з якою спілкуємося в готельно-курортному комплексі «Карпати» (м. Трускавець). Художниці, яка почала творити після клінічної смерті. Її вона пережила, потрапивши в автомобільну катастрофу. Переживши жахливу трагедію, втративши руку, Наталія зуміла знайти в собі силу жити. І не лише жити, а творити, приносити радість людям.
– До аварії я була, так би мовити, звичайною людиною, моя професія не мала нічого спільного з мистецтвом. Я працювала кухарем і ніколи й гадки не мала, що буду малювати.
Її картини випромінюють світло та радість, спонукають задуматися. Напередодні Різдва Христового Наталя Чернова привезла в «Карпати» свої твори на духовну тематику – твори в жанрі примітивного живопису, виконані гуашшю, які багато хто іменує «сучасною українською іконою».
Наталія Чернова – дуже скромна, і коли чує похвалу на адресу своїх робіт чи свою власну, то розгублюється.
– Просто хочу відобразити ту красу, яку відчуваю, відобразити прекрасний світ, сотворений Творцем, – каже художниця.
– Наталія Віталіївна малює прекрасні картини. Вона сповнена добра і ділиться ним з іншими, у тому числі через свою творчість, – доповнює нашу гостю матушка Галина. Їмость (дружина священика – В.К.) з Білої Церкви Галина Михайлівна Бойко приїхала разом з художницею, саме вона робить огляд картин під час урочистого відкриття виставки Наталії Чернової в «Карпатах».
– Художні твори Наталії Чернової – як джерела вода. Чисті, прозорі, сповнені любові до рідного краю, людей і щирої віри в Бога, – каже Галина Михайлівна.
– Я пишаюся тим, що підтримала Наталю, змусила повірити в себе і допомогла стати на крило цій яскравій пташці, яка щедро дарує людям красу своєї творчості, – а це вже цитата художниці, письменниці та журналістки Галини Невінчаної. Цитата з книги-альбому «Жар-птиця з одним крилом», присвяченій творчості Наталії Чернової.
Жар-птиця з одним крилом… Відкриття виставки з такою назвою проходило в «Карпатах» за участі керівництва оздоровниці, численних митців, журналістів. На відкриття прибули і керівники музеїв Трускавця Галина Коваль (директор музею історії міста) та Олена Білас-Березова (директор художнього музею Михайла Біласа).
– Наталія Чернова представила нам сьогодні твори примітивного живопису. В такому жанрі працювали наші славетні мисткині Марія Приймаченко та Катерина Білокур. І своєю творчістю вони здивували світ, – розповідає Олена Білас-Березова. На згадку про Трускавець вона вручає художниці пам’ятний подарунок з музею Михайла Біласа.
Як розповідає Наталія Чернова, у Трускавці вона вперше, причому приїхала ненадовго. Пройшовшись разом з матушкою Галиною містом, вона просто не змогла оминути своєю увагу найкрасивішу нашу віллу «Ґопляна», де зараз міститься музей Біласа. Завітавши в музей, вона була зачарована мистецтвом цього маестро зі світовим іменем.
– Хоча я особисто не змогла поспілкуватися з Михайлом Біласом, проте зуміла відчути те, що він хоче передати людству своїми прекрасними, унікальними творами, – каже Наталія Віталіївна. – А ще отримала відповідь на питання, яке мене турбувало – щодо раціонального використання простору. На полотнах Михайла Біласа я побачила як найкраще можна зробити поділ простору і я вдячна йому за цю підказку. Знаю, що не просто так я потрапила в музей Михайла Біласа у Трускавці, адже випадковостей не буває…
Завітали на відкриття виставки в «Карпати» і трускавецькі художники Олег та Мар`ян Олексини, Олександр Ніколаєвський. Олег Олексин, голова Спілки художників Трускавця, високо оцінив твори Наталії Чернової, зазначивши, що дуже непросто працювати з гуашем, який, висихаючи, може дати зовсім не той колір, який планує художник. Олександр Ніколаєвський, учасник проекту «Мистецький Олімп», теж радо привітав колегу по творчості. На відкритті виставки виступили генеральний директор ГКК «Карпати» Лев Грицак, керівник Центру відпочинку, розваг та інформації оздоровниці Зоряна Конопельська, митець Віктор Кузьменко з Києва, Заслужений діяч естрадного мистецтва України, журналіст Василь Ткачик.
Завершилася церемонія відкриття виставки творів Наталії Чернової оглядом картин, яку майстерно та віртуозно провела для гостей матушка Галина. Вона зупинилась на кожному творі, вказала на приховані символи, розповіла історію церковних свят. Серед 18 картин циклів «У колі світлих дат», «Створення світу» та «Двонадесяті православні свята» привертає увагу «Спас» (Преображення Господнє). Бо якщо на всіх інших картинах Наталії Чернової – розмаїття квітів, то на цій, в самісінькому центрі – плоди.
– Ці плоди символізують плоди віри, – каже Галина Бойко. – Бо віра дає плоди.
Навернення до Господа розпочалося в Наталії Чернової після клінічної смерті. Власна смерть дала їй натхнення, відкрила нову грань особистості, запалила жагу до творчості. А ще подарувала віру у Господа як люблячого Отця. І ця віра не просто допомогла вижити Наталії Черновій, а й допомогла стати знаною художницею, здобути вищу освіту в цьому напрямку, а згодом і навчати інших. Наталія Чернова викладає в Центрі дитячої творчості «Росава», навчає дітей малюванню у Православній недільній школі при Спасо-Преображенському кафедральному соборі в Білій Церкві. Її діяльність відзначена владою, громадою, Церквою (Подяка Білоцерківської РДА за високу майстерність, збереження традицій, відновлення культурних цінностей, Подяка Міжнародного благодійного фонду Чорнобиля «Агат» за виховання молодого покоління України на засадах високих духовних і моральних принципів та за активну участь у благодійних справах, Грамота УПЦ «За старанні труди на славу святої Церкви і виховання молодого покоління»).
Виставка творів Наталії Чернової експонуватиметься в холі ГКК «Карпати» до 5 січня. Шкода, що представлена лише невеличка частина її картин. В книзі-альбомі «Жар-птиця з одним крилом» на особливу увагу заслуговують оповиті таємницею клінічної смерті картини циклу «Кришталевий міст»: «Сон матері», «Провалля», «Боротьба», «Коридор», «Повернення». На них – те, що Наталія Чернова пережила особисто. Пережила, щоб змінити життя, здійснити переоцінку цінностей та зміцнити віру. Віру свою та віру інших…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень