Кожна людина має захоплення. Одні люблять співати, інші – збирати маленькі іграшки, монети, марки. Захоплення, хобі дає можливість у повній мірі проявити себе. Є таке гарне правило: якщо хочеш бути щасливим в житті, то зроби своє хобі справою свого життя.
Вишивання – один з найпоширеніших видів народного мистецтва, приносить і буде приносити радість тисячам його шанувальників. Справжньою візитною карткою українського народного мистецтва є вишивка, корені якої сягають у глибину віків. Вишивкою прикрашали одяг, рушники, скатертини, серветки, наволочки, блузки, сорочки. Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти, кріпаки і пани, міщани і селяни. Вдягали їх у свята і на щодень. Вишиваний рушник прикрашав не лише хату-світлицю, а й громадську будівлю – храм, школу, що надавало йому національного звучання
Бісероплетіння – різновид декоративно-ужиткового мистецтва з використанням перлів природного чи штучного походження. Має тисячолітню історію. Використовувалося майстрами у Стародавньому Єгипті і державних утвореннях Південної Африки, Індії, в Південній Америці. Сьогодні бісер став неабияк популярним. Ним прикрашають одяг, взуття, домівку, роблять біжутерію… Із чого ж починався шлях кольорових намистинок, та яке місце займає бісер нині? Мало кому відомо, відколи до нас прийшов бісер. Ні, не в останньому сторіччі. Йому, насправді, уже понад 40 тисяч років. Назва походить від арабського слова «бурса», що в перекладі означає «штучні перли». Спочатку бісером називали камінчики, ракушки, кістки та зуби тварин. До речі, перші вироби з нього почали носити не жінки, а саме чоловіки. Вони взагалі вигадали багато видів рукоділля, які тепер вважаються жіночими. Багато всього майстри виробляють із бісеру й сьогодні. До речі, їхні роботи мають велику цінність не лише фінансову, а й духовну: у них вкладають душу і тепло. Спостерігаючи за світськими леді та показами мод, ми вкотре можемо переконатися в тому, що бісер неабияк цінується. Модельєри представляють велику кількість вечірніх та повсякденних суконь, вишитих бісером. Із нього можна зробити не лише вбрання, прикраси, а й картину, елементи домашнього інтер’єру або якісь гарненькі дрібнички.
Історія різьби по дереву нараховує багато тисячоліть. З тих часів, як люди почали будувати свої перші домівки з дерева, з’явилося й мистецтво обробки деревини, а з ним і різьба по дереву. Людина завжди намагалася прикрасити свою оселю та речі побуту. Серед усіх доступних матеріалів деревина підходила найбільше. Одвічне прагнення людини до прекрасного, змусило деревину в руках майстра стати справжнім витвором мистецтва. Прикрашалися дверні та віконні лиштви, кіоти для ікон, посуд, музичні інструменти, піхви для зброї, дерев’яні замки, та багато іншого. До наших часів дійшло багато подібних виробів і зараз ми можемо насолоджуватися роботою майстрів відвідуючи музеї та виставки. Це мистецтво неподільно пов’язане з історією розвитку культури, релігії та світогляду суспільства.
Чому церква для прикрашення храмів серед інших матеріалів надає перевагу саме деревині? Можливо тому, що людина обробляє дерево своїми руками, вкладаючи душу у свої вироби. Різьба по дереву стає дедалі актуальнішою серед населення нашої країни. Все більше людей замовляють дерев’яні меблі, посуд та інші речі, оздоблені різьбою. Чому? Відповідь дуже проста. Сучасна людина вже перенаситилася холодними та не живими матеріалами, ось і хочеться тепла та затишку. А дерево має тепло, бо воно живе, а якщо ще й оздоблене вишуканими різьбленими візерунками, то це саме те, що нам потрібно.
Отож, втілюйте свої захоплення в життя, а в цьому вам допоможуть книги, які знаходяться на полицях Трускавецької міської центральної бібліотеки (вул. Дрогобицька, 12).
Трускавецька ЦБ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень