Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину…
Василь Симоненко
Нещодавно відбулося святкування 80-річчя з Дня народження поета Василя Симоненка, чия лірика торкається найтонших струн людської душі.
Доля відміряла Василю Андрійовичу Симоненку до прикрого мало – 28 літ. Народився він на другий день різдвяних свят (8 січня) 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім’ї колгоспників. Дитинство проведене в світі, спотвореному жорстокою війною, у голодному повоєнному селі не могли не відбитися на формуванні світогляду майбутнього поета.
Далі чекало навчання в середній школі, з 1952 року – факультет журналістики Київського університету, а 1957 – працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета». Проте змістом і сенсом його життя була поезія і тільки поезія.
Активний член заснованого напровесні 1960 року в Києві Клубу творчої молоді, до якого входили елітні кола української культури.
У 1962 році з’явилася перша збірка поезій Василя Симоненка «Тиша і грім». Митець готує до друку ще одну книжку – « Земне тяжіння». Однак вийшла вона у світ уже після смерті поета – у 1964 році.
З неймовірними труднощами друзям доводилося «пробивати» кожну його книжку. І все ж завдяки колективним зусиллям читач дістав змогу ознайомитися із Симоненковою збіркою новел «Вино з троянд» ( 1965). Згодом виходить «Поезії (1966), «Избранная лирика» (1968), «Лебеді материнства» (1981), том вибраних поезій (1985) та дві книжечки для дітей.
Відійшов Василь Симоненко за межу життя 14 грудня 1963 року.
Доля відлічила десь півтора десятка років для інтенсивного духовного життя (вірші Симоненко почав писати ще в школі). Та цього часу виявилося досить для того, щоб створити непересічну Книгу буття новітнього українця.
Після лихоліть сталінських репресій, які перетворили людину на «гвинтик», усередині її, виникла потреба повернути їй самосвідомість, ствердити, що людина – це окремий, неповторний світ. Найяскравіше ці мотиви виявилися у вірші В.Симоненка «Я…» – своєрідному маніфесті тогочасного молодого покоління та в поезії-зверненні «Ти знаєш, що ти – людина…»: «Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні».
Глибоке патріотичне почуття живило душу поета,щодень вело його життя, як на подвиг. З творів В.Симоненка постав образ сучасної молодої людини, благородної у своїх пориваннях, у гуманістичному прагненні до високих ідеалів. Поет уважає себе повністю відповідальним за долю України. Художня палітра його творчості надзвичайно багата. В. Симоненко сміливо випробовує себе в різних жанрах. Поряд з творами громадянської та інтимної лірики з-під його пера виходять і дошкульні сатиричні вірші, і твори такого улюбленого народного жанру як байка.
Позиція автора – це нестримна любов до України, оголошення її найкращою: «Чужих країв ніколи я не бачив… Та вірю серцем щирим і гарячим: Нема землі такої, як у нас» («Я не бував за дальніми морями…»).
Чи не тому так пророче звучать слова, що були сказані молодим поетом:
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
У них закодовано фінал долі письменника, його ранню загибель, що багато в чому справді стала жертвою в ім’я рідної землі. Симоненко послідовно у своїх творах засвідчує прагнення жертовності заради Батьківщини, бажання працювати на власній «ниві нерясній», а не наймитувати у сусідів «за пару постолів і шкварку на обід…» – актуальна проблема й для нашого часу.
Джерелом особливого неспокою поета є любов. Слово «любов» – одне з чи не найчастіше вживаних у ліриці В.Симоненка. Але від цього його глибинний сенс не втрачається, воно залишається багатим за своїм змістом – це любов до народу, рідної землі, до матері, до дитини, до світу,до життя. Для поета любов – як сонце, бо «світу відкриває безмежну велич людської краси».
Окремим змістом наповнюється це слово, коли воно стає синонімом до слова «кохання». Любов до землі, світу, життя можна виховувати. Кохання – це як спалах, найчастіше неочікуваний, несподіваний. Інтимна лірика В.Симоненка – джерело натхнення не одного покоління тих, хто залюблений в українське слово.
Більше інформації про життя і творчість українського поета і журналіста, шістдесятника В.Симоненка ви зможе дізнатись, завітавши до бібліотек міста Трускавця. Бібліотеки чекають на Вас!
Підготували провідний бібліограф Трускавецької МЦБС Ярослава Волчанська та зав. відділом обслуговування Трускавецької ЦБ Діана Боднарчук
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень