До сект попадають не слабкі люди, а передусім ті, хто думає про себе, що він сильний. Кожна секта є небезпечною групою, яка має дуже чітку структуру та добре опрацьовані методи вербування, її очолює харизматичний лідер, який усіх підпорядковує собі, вважає себе непомильним і таким, що має право на єдину інтерпретацію людського життя, розуміння божої волі чи спасіння. Секти користають з надбань психології та богослов’я, щоб маніпулювати людьми і дати їм ілюзію швидкого вирішення усіх проблем та відчуття повного щастя.
У цій статті хочу з вами поділитися методами допомоги дитині, яка потрапила в секту. Самому вийти з секти майже нереально. Деколи секта сама дисциплінарне викидає особу, яка повністю не підкоряється лідерові або тяжко захворіє. Така особа потребує тоді професійної підтримки медиків, священика та психолога.
Найбільші шанси допомогти дитині вийти з секти мають найближчі особи, які її люблять. Чого не можна робити, коли хочемо допомогти: не можна дискутувати на тему ідеології секти і наводити аргументи, чому ця секта є небезпечною. Розмови на теми ідеології, оскарження, моралізування ще більше затягують дитину в секту. Вона буде про це говорити у своїй групі, де провідники підтвердять теорію, що зовнішній світ, родина є небезпечними, повними ненависті, відкинення та озлоблення. І тільки секта знає єдиний рецепт на спасіння і щастя на землі.
Секта намагається повністю змінити особу і створити нову зазомбовану особистість, яка буде без критики виконувати усі рішення гуру (провідника). Намагається знищити минуле особи і порвати усі близькі відносини та ізолювати людину від якої-небудь об’єктивної інформації. Однак незалежно від ступеня заангажованості дитини завжди залишається якась частина людини, яка мислить раціонально, критично і пам’ятає про свої справжні мрії, таланти, близькі відносини.
Варто відновлювати цю частину у нашій дитині. Треба це робити ніжно, делікатно, з великою терпеливістю і настирливістю. Слід запрошувати дитину додому, приготувати її улюблені страву, говорити про спільне минуле, разом передивитися фотографії, відеофільми з дитинства, пригадати, що вона колись любила, чим займалася. Варто щиро сказати про свої почуття, що ми її дуже любимо, що переживаємо за неї і скучаємо, що відчуваємо смуток і біль, тому що її немає з нами. Дитина має знати, що ми на неї завжди чекаємо і тут її дім. Мета нашої зустрічі – залишити в серці дитини спогади доброти, зичливості, любові, підтримки.
Якщо дитина говорить нам про звичаї в секті і пропонує нам свою нову релігію, не критикуйте її. Ставте їй зичливі запитання, хоча встановіть також межі, наприклад, не дозволяйте їй знімати зі стін ікони. Коли дитина закривається в кімнаті і медитує, пропонуйте спільну прогулянку, вогнище і печену картоплю, забаву з м’ячем. Намагайтеся малими кроками повернути її у реальне життя. Варто також заохочувати ділитися своїми переживаннями у секті. Питайте її про конкретні ситуації. Наприклад, що означає, що ти там щаслива; розкажи, як виглядає твій день, коли лягаєш, коли встаєш, де спиш – на підлозі чи на ліжку, коли і що їж, яку конкретно роботу виконуєш, чи отримуєш за свою роботу гроші, скільки годин молишся і в який спосіб? Запитайте, що сталося, що вона вибрала цю групу. Засівайте в такий спосіб критичне мислення і-можливість аналізу ситуації. Не критикуйте. Якщо бачите щось позитивне у дитині, наприклад її усмішку, намагання бути охайною, – скажіть їй про це. Дайте їй зрозуміти, що вона для вас є цінною і ви дуже за нею сумуєте. Не атакуйте її і не вживайте слова «секта».
Рекомендую співпрацювати з психологом з питань сект, він допоможе вам зрозуміти вашу дитину і буде супроводжувати вас в довгому процесі боротьби за свою дитину. Ніколи не втрачайте надії, просіть Бога про мудрість і ласку повернення дитини додому.
Олександра Козанкевич, психолог БФ «Карітас СДЄ УГКЦ», газета «З любов’ю у світ»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень