На превеликий жаль, є такі горе-батьки, які не сплачують аліменти на своїх дітей, відповідно багатьом дітям не вистачає коштів на елементарні потреби.
У такому випадку, коли допомоги від іншого з батьків немає, в пригоді стане держава, зазначив Тарас Грень. Що це означає?
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, в якій виховується дитина.
Головною умовою призначення тимчасової допомоги є невиконання одним із батьків обов’язку щодо утримання дитини з таких підстав:
– рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
– стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
– місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Відтак, якщо протягом місяця місцеперебування боржника, який не сплачує аліменти, не встановлено, до відділу соціального захисту населення за місцем проживання особи, на користь якої мають бути сплачені аліменти, для призначення їй тимчасової допомоги направляється повідомлення про розшук боржника. Повідомлення може бути видано особисто стягувачеві.
Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже, ще однією умовою є наявність дитини віком до 18 років.
Призначення та виплата тимчасової допомоги
Тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управлінням праці та соціального захисту населення.
Для призначення тимчасової допомоги один із батьків звертається до органу соціального захисту населення за місцем проживання (перебування).
У разі утворення об’єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються уповноваженими особами, які визначені виконавчими органами ради об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.
Для призначення допомоги подаються такі документи:
– Заява за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.
– Копія свідоцтва про народження дитини.
– Довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини.
– Довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.
– Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).
Залежно від підстав призначення тимчасової допомоги додатково подаються такі документи:
– рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;
– довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним із батьків протягом 6 місяців, які передують місяцю звернення;
– довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, в місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
– повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено;
– довідка про розмір аліментів, яка подається у випадках, коли тимчасова допомога призначається у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.
Після надходження усіх необхідних документів орган соціального захисту населення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні тимчасової допомоги.
Тимчасова допомога призначається кожні 6 місяців, починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний 6-місячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.
Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.
Який може бути розмір державної допомоги?
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Порядок виплати тимчасової допомоги
Покриття витрат, пов’язаних із виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, наданих як субвенція місцевому бюджету.
В якому випадку виплати припиняються?
Існує вичерпний перелік підстав припинення виплати тимчасової допомоги. До них належать:
– встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
– виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину. Перелік цих обставин не визначено. Можна припустити, що до них належать ті обставини, які дають змогу платнику аліментів мати заробіток (дохід) або збільшити його розмір;
– досягнення дитиною 18-річного віку;
– виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів;
– влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
– скасування або визнання усиновлення недійсним;
– усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
– відмова від стягнення аліментів. Причини відмови від стягнення аліментів можуть бути різними. Наприклад, припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК України);
– добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
– смерть дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
– смерть одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
– позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав. Підстави для позбавлення батьків батьківських прав визначені у ст. 164 СК України. Особа, позбавлена батьківських прав, перестає бути законним представником дитини, втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми (ч. 1, п. п. 2, 3, ст. 166 СК України).
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один із батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення звертається до суду з заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.
Будьте обізнані в своїх правах та пам’ятайте, що наші діти – це наша відповідальність!
Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Львівській області
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень