/Майже казка/
Рейдерські схеми захоплення майна в Україні діяли і діють. Судова гілка влади настільки корумпована, що про це говорять вже не пошепки, а відкрито, голосно, причому на найвищому рівні. На місцях на суди також нарікають – для прикладу, на прес-конференції 14 серпня 2014 р. мер Стебника Василь Пецюх відкрито назвав кілька судових справ і навіть прізвища суддів, які нанесли стебницькій громаді непоправної матеріальної шкоди.
У Трускавці завдяки рішенню суду громада міста втратила приміщення колишньої дитячої лікарні. І це після того, коли на сесії не пройшло рішення про затвердження результатів інвестиційного конкурсу, участь в якому брав тільки один учасник, якого визначили переможцем автоматично у стінах мерії, а вірніше у стінах одного кабінету. І це після того, коли трускавецька громада на чолі з ГО «Майдан-Трускавець» готувалася з початку вересня своїми силами до прибирання цього занедбаного приміщення, яке свідомо нищили та доводили до теперішнього жахливого стану останні три роки. І це після того, коли на рівні Міністерства охорони здоров`я України вже було досягнуто попередніх домовленостей щодо повернення споруді її первісного статусу – дитячої лікарні. І це при тому, що наш краянин, депутат від Дрогобиччини Роман Ілик – в Комітеті з охорони здоров`я Верховної Ради України.
Але не поспішайте всю вину звалювати на суд. Не поспішайте суддів у Трускавці називати посібниками рейдерів, хапугами чи місцевими «зваричами-колядниками». Бо справа набагато складніша. Коли позивач подає позовну заяву із вимогами, а відповідач визнає позов і ще й підігрує позивачу, то що залишається судді? Звісно, що цей позов задовольнити. Так мимоволі суддя стає заручником у розіграному двома сторонами спектаклі.
Коли 31 липня на ІІ пленарному засіданні 41-ї сесії Трускавецької міської ради рішення про затвердження інвестиційного проекту для «переможця» конкурсу ПП «Гарантбуд-2012» не пройшло, ініціатори оборудки не могли приховати своєї злості. Депутатів, які не голосували за підозрілу схему, дуже схожу на майнову махінацію, звинуватили у тому, що через них місто щось буцімто втратило (12 квартир!) і взагалі вони тепер як прокажені, вороги народу, мало що не зрадники, бо … не голосували так, як комусь треба.
Коли ж гарячі голови трохи остигли, то після питання «Хто винен?» логічно постало інше запитання «Що робити?». Ймовірно, саме з цим запитанням звернувся до своїх «партнерів» по оборудці попередньо узгоджений інвестор, який на сесії клявся, що більше не братиме участі у новому конкурсі, якщо його так «кинули». Відповідь була до болю геніальна: «Подавай на нас в суд. Виграєш справу і все буде так, як ми запланували. Виграти справу ми допоможемо».
Якщо когось і далі кортить звинуватити суддю Трускавецького міського суду Володимира Марчука в тому, що він 8 серпня 2014 року виніс якесь неправильне рішення щодо повного задоволення позовних вимог позивача ПП «Гарантбуд-2012» до Трускавецької міської ради, в якому останню як колективний орган зобов’язано визнати підсумки конкурсу по інвестиційному договору, то знову не поспішайте. Хіба у судді був вибір? Хто захищав інтереси відповідача, тобто міської ради? Правильно, представники юридичного відділу ТМР. А хіба юрвідділ не підпорядковується безпосередньо меру згідно структури виконавчих органів влади? А хіба особиста позиція мера у цьому питанні якась двозначна? Отож-то. Спектакль вдався на славу.
Дитяча лікарня у громади міста просто вкрадена. Як і будівля колишньої санстанції (провулок Тихий, 1, пам`ятка архітектури), як і земля під різні атракціони типу дельфінаріїв, яких Трускавець навряд чи дочекається. В попередніх випадках вдалося обходитися без допомоги суду, тепер же суд просто використали, щоб можна було вказувати на крайнього, ховаючись за ширмою невинності. Пам`ятаєте сценку з «Діамантової руки»: «Не виноватая я, он сам пришел!». Так і тут: «А при чому тут ми, це ж рішення суду, яке ми зобов’язані виконати». І кінці в воду. Каламутну, у якій добре ловиться рибка…
Рішення суду остаточне і оскарженню не підлягає, набрало законної сили і виконавча служба зобов’яже депутатів проголосувати за затвердження результатів конкурсу по інвестиційному проекті. ГО «Майдан-Трускавець» може забути про свої ініціативи гуртувати громаду, адже місія Майдану закінчилася, поплічники Януковича, себто князьки на місцях, побачили, що ніхто нічого не міняє і що жодної люстрації не буде. Роману Ілику, нашому депутату, зараз не до ситуації з трускавецькою лікарнею – наближаються вибори, а він, очільник львівської «Батьківщини», котрий вже не йтиме по мажоритарці, бо матиме прохідне місце в списку, свої сили концентруватиме саме на виборах. Домовленості з МОЗ і так були неофіційними, бо їх проводили не керівники лікарні чи міста. Інвестор задоволений, міська рада ні при чому, суддя прийняв рішення згідно закону, мер вмив руки, і все відбулося так швидко, що про сам факт суду мало хто і відає. Схема спрацювала і її однозначно будуть повторювати у Трускавці. Ще й ділитимуться «досвідом» з іншими містами.
Завтра, на свято Успення Пресвятої Богородиці, депутатів «поставлять на місце», виламуючи їм руки у переносному значенні. Щоб знали як не слухатися вітчима. Бо наш суд, найгуманніший суд у всьому світі, завжди стане на захист правди та справедливості. Тим більше, коли обидві «супротивні» сторони у цьому суді грають заодно. Словом, чиста картярська гра шулерів…
Щоб депутатам не було так гірко від власної безпомічності та нікчемності, їм подадуть солодку пілюлю в якості присяжних народних засідателів. З 15 трускавецьких присяжних дев`ятеро – депутати Трускавецької міської ради. А «заможна» трускавецька громада без дитячої лікарні обійдеться… От і казочці кінець, а хто слухав – молодець 🙂
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень