…то це не означає, що хтось її випив. Це означає, що війни між олігархами тривають не тільки на рівні Києва, Дніпропетровська чи Львова, але й у провінційних Дрогобичі, Бориславі та Трускавці. І хоча кажуть, що колесо історії назад не повертається, але на те воно й колесо, щоб крутитися. Інколи здається, що ми повернулися в 1990-ті з усіма відповідними наслідками – бандами, «братками» у бізнесі та владі, перерозподілом власності, кривавими розбірками та цинізмом власть імущих. Якщо хтось вважав, що найгірше закінчилося з перемогою Майдану та втечею Януковича з України, той жорстоко помилявся. Після рідкісних сволочів прийшли ще гірші падлюки і єдиний рецепт позбавитися від них – куля в лоб. Не я це сказав…
А тепер до теми води. Тим поселенням, які знаходяться на берегах річок, легше жити, аніж тим, куди воду доводиться транспортувати за кілька десятків кілометрів. Але місто не перенесеш, тому і тече вода по водогонах, несучи полегшення життя страждучим та грубі гроші олігархам. А якщо водоканал ще не є у власності олігарха, тоді потрібно його «віджати», як «віджимають» зараз бізнес по всій Україні. І приклади Дрогобича та Борислава – яскраве свідчення того, як стратегічний ресурс – воду – намагаються прибрати до своїх рук олігархи за мовчазного сприяння політиків різного штибу.
З Бориславом все зрозуміло – тут проблема водопостачання за останні чотири роки з місця майже не зрушила. Потуги мера Володимира Фірмана відновити локальні водозабори, подібно як і зміни керівників «Бориславводоканалу» належного результату не дали. Те, що води у Бориславі може не бути кілька днів поспіль, вже нікого особливо не дивує. Тому й намаганню взяти водоканал у приватну власність бориславці не чинять особливої протидії, а інколи навіть схвалюють таку ідею. Мовляв, візьме Дубневич водоканал, то може буде порядок.
Через свою тверду позицію не допустити передачі водоканалу у приватну власність мер Борислава В. Фірман взагалі став мало що не білою вороною в політичному істеблішменті міста нафтовиків. Сварка з найвпливовішим бориславцем, депутатом облради та знаним підприємцем і меценатом Володимиром Голобутовським політичних балів Володимиру Фірману не додала. Рідний колись «Фронт ізмєн» виправдав свою назву і «ізмєніл» міському голові, навіть не допускаючи його на засідання фракції. Дійшло навіть до нервового написання заяви про відставку, хоча на даний момент це й не стало топ-новиною для Борислава. Бо головна новина – це очікування, чи зможуть брати Дубневичі все-таки «взяти» водоканал у Бориславі і що з того всього вийде?
Якщо з Бориславом ситуація ніби й проста, то не все так просто із Східницею. Амбіції молодого курорту, який своєю промоційною діяльністю, згуртованістю та потужним обласним і столичним лобі за чотири роки зумів обігнати конкурентний Трускавець, сягають не лише власного водоканалу, власного водозабору, але й повного відокремлення від Борислава. Маючи на меті використати у власних інтересах плановану адмінреформу, говориться вже про Велику Східницю як головний курортний центр Львівщини. Ідея не нова – колись (в далекі радянські часи) таким центром планували зробити Трускавець, а Східниця мала йому підпорядковуватися. Тепер вже все змнилося з точністю до навпаки.
У питанні водопостачання Східниці та в ідеях власного водозабору та водоканалу для селища-курорту теж є «слід олігархів», проте в даному випадку про жодну шкоду інтересам селища не йдеться, радше навпаки.
А от що стосується водопостачання Дрогобича, Стебника та Трускавця, то тут «слід олігархів» вже відчувають на своїй шкірі мешканці трьох міст. Перетягування каната з тарифами, звалювання вини Дрогобичем та Трускавцем одне на одного, борги та відверті порушення закону – це ще ягідки в порівнянні з тим, що готують «підприємливі інвестори». Бо мова йде ні більше ні менше, а про зосередження в одних руках всього майна – самого водозабору в Гірному, водозабору в Урожі (можливо і в Рибнику та ін.), майна кількох водоканалів. Словом – краник буде в одних руках. Захочу – дам воду, захочу – не дам. А ціну встановлюватиму, яку побажаю. Хіба поганий варіант розваги для олігарха?
Це ж «Альфа Плюс» та Хмельницький! – вигукне хтось. Ні, любі мої, не все так просто. ТзОВ «Альфа Плюс» та Василь Хмельницький у порівнянні з тими, хто приглядається до нашого з вами майна – це справжні невинні ангели, яких інакше ніж благодійниками й не назвеш. Це зовсім не вони!
На стратегічний ресурс – воду – претендують зовсім інші «інвестори». Робиться це з подачі пов’язаного з російським бізнесом збанкрутілого політика, який хоче таким чином підсунути Дрогобичу та Трускавцю останню свиню, щоб остаточно обдерти «заможну громаду».
Найпростіший спосіб вкрасти водоканал (а принагідно і водозабір) – це довести підприємство до банкрутства. У Трускавці олігархи це можуть успішно зробити руками свого «троянського коня». Є інформація, що мова може йти навіть про таке явище як перепродаж 130 га землі навколо питного озера іншому «інвестору», проте явних доказів цим чуткам ще немає.
А от у Дрогобичі «віджати» успішний водоканал буде не так просто – на перешкоді стоїть не тільки Роман Шагала, але й дрогобицька влада та і вся дрогобицька громада. Тому тут олігархи вирішили діяти методом тиску та шантажу, у тому числі застосовуючи відключення електроенергії від водозабору в Гірному, судову гілку влади, піднімаючи тему «несправедливого» тарифу для Трускавця, запускаючи розкол у суспільство, вихваляючи переваги приватної власності над комунальним підприємством.
Більшість простих споживачів води дуже далекі від того, що ж насправді коїться з нашими водоканалами і які війни тут розпочалися. В каламутній водичці легко ловити рибку – тому водозабори та водоканали спробують підімнути під себе спритні аферисти. Якщо колись вдалося це зробити з облгазами та обленерго, то чому б воду не мали контролювати росіяни та їхні поплічники? Отак все може й закінчитися – що воду контролюватимуть і даватимуть нам її зі своєї панської ласки ті, хто голосував за злочинні закони 16 січня 2014 року, хто фінансував розстріл Майдану і хто зараз вилізає з нори. А «свої» доморощені поплічники рівня мерчика їм всіляко сприятимуть у тому, щоб гнобителі-росіяни і далі визискували наш галицький люд…
Володимир Справедливий
До теми. Проблема взаємовідносин водоканалів Трускавця та Дрогобича
Проблема взаємовідносин водоканалів Трускавця та Дрогобича потребує ретельного аналізу без політичних та «інвестиційних» нашарувань. Ми маємо зрозуміти, які причини породжують відключення водопостачання. Знаючи це можемо пропонувати вирішення проблеми. Почнемо структурувати інформацію:
1. Нацкомісія на підставі постанови Кабміну запровадила єдиний тариф для споживачів Дрогобицького водоканалу 7,8 грн. за куб. Зрозуміло, що не справедливо до Трускавецького водоканалу, який є споживачам, тому що його послуги для населення мають дійти до величини у 18 грн.за куб. Але це є ЧИННИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДОКУМЕНТ, який зобов’язані ВСІ виконувати. На сьогодні ЖОДНИМ судовим рішенням, ЖОДНОЮ іншою інстанцією його дія не зупинена.
2. Трускавецький водоканал зробив всі належні в такому випадку дії щоб усунути несправедливість: подав в суд на скасування постанови Нацкомісії, подав у Антимонопольний комітет, звернувся в профільне міністерство для зміни постанови Кабміну. Механізм запустився, в проекті нової постанови Кабміну введено механізм формування тарифів для таких споживачів, як Трускавецький водоканал, який буде враховувати не всі затрати Дрогобицького водоканалу, як є зараз, а тільки ті, що йдуть на видобуток та транспортування води до Трускавця, отже тариф буде значно нижчий, ніж для пересічного споживача Дрогобича.
3. Але постанова Нацкомісії діє і Дрогобицький водоканал вимушений виставляти рахунки Трускавецькому водоканалу виходячи з чинних тарифів. Наше підприємство розуміючи, що це проблема для трускавчан, погодилось на часткову оплату від ТОВ «Трускавецьводоканал» в розмірі необхідному для погашення вартості електроенергії. Решта йде в заборгованість, яка потім може бути відшкодована державою через рішення суду, адже справа про визнання чинності тарифів лежить в суді і чекає на встановлення правонаступника ліквідованої вже Нацкомісії.
4. Дрогобицька влада надає допомогу своєму підприємству, яка за словами голови бюджетної комісії міськради М. Лужецького становить 2 млн. грн., але відсутність надходження коштів від трускавецького водоканалу все одно привело до відключення електроенергії.
5. Дрогобицький водоканал є ліцензіатом Нацкомісії, вона для нього встановлює тарифи, а водоканал Трускавця, міста з населенням до 50 тис. мешканців, не підлягає Нацкомісії, і тарифи для нього встановлює виконком Трускавецької міської ради.
6. В Трускавці на сьогодні чинний з 2013 року тариф на водопостачання і водовідведення для населення 11,38 грн. за куб. Цей тариф встановлювався в 2013 році, коли вхідна ціна від Дрогобичводоканалу була 3,55 грн. за куб. Зрозуміло, що від 01 липня 2014 року при вхідній ціні 7,80 грн від Дрогобича та відпускній ціні на старому рівні 11,38 грн., Трускавецький водоканал заганяється в збитки і стає БАНКРУТОМ. Він просто фізично немає грошей, щоб заплатити Дрогобичу.
7. Що мала би зробити Трускавецька влада в такій ситуації:
– допомогти своєму водоканалу у прискоренні прийнятті Кабміном відповідних постанов, які відрегулюють ситуацію у правовому полі;
– з 01 липня 2014 року підняти тарифи у Трускавці до мінімального рівня платоспроможності Трускавецького водоканалу перед Дрогобичем, що забезпечити останньому постійну проплату електроенергії;
– долучитись до позову ТОВ «Трускавецький водоканал» про скасування несправедливого тарифу і разі виграшу справи повернути мешканцям, або зарахувати у майбутні платежі переплачені суми;
– Надати допомогу підприємству із бюджету, як це зробив Дрогобич, що ми всі були з водою.
8. Але Трускавецька влада йде іншим шляхом. На громадський слуханнях у Дрогобичі, заступник міського голови Паньків, з трибуни заявив, що Трускавець не збирається платити по тарифу, який включає в себе затрати на водопостачання Дрогобича, тобто службовець місцевого самоврядування привселюдно задекларував, що Трускавецька влада не буде дотримуватись чинних нормативних документів прийнятих у відповідності до українського законодавства, адже інше не встановлене судом.
9. Міський голова Трускавця пропонує розділити Дрогобичводоканал, забрати від нього водозабір і створити для цього спільне підприємство, яке буде продавати воду як Трускавцю, так і Дрогобичу. Але проблему формування окремого тарифу для Трускавця вирішить нова Постанова Кабміну в якій чітко сказано: «Прийняття цього документу дозволить встановити справедливі тарифи для підприємств ВКГ, які придбавають у іншого підприємства ВКГ питну воду та/або подають йому стічні води на очищення.» Жодної потреби у додатковому підприємстві на шляху до споживача не потрібно – це приведе до здорожчання води для кінцевого споживача.
10. Щодо взаємовідносини Трускавецького водоканалу з Дрогобицьким. Від Дрогобицького водоканалу потрібне було лише узгодження величини мінімальної проплати для забезпечення безперебійної роботи водоканалів і не виставляння претензій щодо погашення решти боргу, до вирішення судових спорів. Недопущення до банкрутства Трускавецького водоканалу, встановлення в місті тарифів для його порятунку та надання допомоги – це виключна функція Трускавецької влади.
11. Про що має домовлятись Дрогобич з Трускавцем? В своїй суті проблема виключно трускавецька. Є тільки одна тема для таких розмов – Трускавецька влада надає мережі в експлуатацію Дрогобичводоканалу і він подає воду в Трускавці за ціною 7,80 грн за куб для всіх мешканців і санаторіїв міста. Це вирішує проблему заборгованостей та знижує суттєво тарифи на воду Трускавці. На мою думку, це серйозний і радикальний спосіб вийти з кризи в інтересах людей, а не інвесторів чи влади.
Володимир Кондзьолка, Фейсбук
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень