Юрій Кушлик – депутат Дрогобицької міської ради від політичної партії «Громадський Рух «Народний Контроль», голова фракції «Народного контролю» в міській раді.
Ця політична сила йшла на місцеві вибори 2015 року під гаслом «Змусимо владу працювати чесно!». У Дрогобичі «Народний Контроль» – це влада, адже від їхньої політичної сили – мер, найбільша фракція в міській раді, обласні депутати, народний депутат від Дрогобиччини.
Наскільки чесна влада в Дрогобичі, що робиться для прозорості та відкритості влади, чи існує корупція в місті і чи є можливість її подолати – про це наша розмова з депутатом Юрієм Кушликом.
– Пане Юрію, розпочнемо з дуже актуальної для Дрогобича теми. Сьогодні у всіх на слуху справа демонтажу торгових місць на вулиці Ковальській, де виробники молока та іншої с/г продукції мали змогу її реалізувати. Якою є Ваша думка з цього приводу?
– Це питання я знаю дуже добре, бо займаюся ним детально вже більше двох років. Почну з того, що я сам 20 років був підприємцем і зараз я теж працюю в комерційній структурі і тому добре знаю, що таке бізнес.
В цьому випадку ми говоримо про правила та про здорову конкуренцію. Якщо людина продає свою продукцію в межах ринку, заплативши податки, ринковий збір, зареєструвавшись підприємцем, то собівартість її продукції буде вищою, ніж собівартість продукції тієї людини, яка не заплатила ринкового збору, не заплатила за патент, не зареєструвалась підприємцем, а стала на дорозі, виклала свою продукцію і продає. Це неконкурентноздатне середовище і це дуже важливо!
Відповідно та людина, яка стоїть за правилами і яка поважає закон, поважає державу, виявляється неконкурентноздатною порівняно з тим, хто не поважає правила та закон.
Але є й інший момент. Моя бабця теж колись продавала всередині овочевого ринку свою городину, яку привозила з Бабино до нас в Дрогобич. Але зараз частину цих місць займають товари, які абсолютно не відносяться до продуктів харчування – лампочки, сорочки, речі китайського виробництва. На території продуктового ринку, а власне овочевої частини, в нас є магазини і точки, які є закладами харчування, які продають не овочі і не фрукти. Ось з цим нам треба розібратися і створити умови для задоволення попиту дрогобичан на натуральну с/г продукцію. Але не на вулиці – це однозначно!
Як альтернативу слід розглядати і невеликі ринки у мікрорайонах міста, адже дивно, коли люди їдуть до центру з околиць за молоком чи десятком яєць.
– Не таємниця, що в Дрогобичі інколи доводиться чути про відсутність змін, є певне розчарування мером та його діяльністю, кажуть, що схеми, які були за попередників, залишилися і діють. Як прокоментуєте такі настрої як представник «правлячої» в місті політичної сили?
– Через те, що ті схеми ламаються, у багатьох випадках і є збурення. Люди, яких це торкається, піднімають хвилю незадоволення, чуток, пліток. Коли десь комусь наступають на його інтереси, то він відповідно захищається, хоча й не завжди діє в правовому полі.
Крім того, справді, ми звикли так жити, що давши 100 гривень, хтось хоче бути кращим навіть у дрібницях. Не хоче бути як всі, а вищим і кращим, бо має тих 100 гривень. Нам треба від цього людей відучувати. Є чіткі правила для всіх і їх треба дотримуватися.
Я вважаю, що влада має почати з себе і показати: «Ми діємо за правилами!». Якщо ми будемо діяти за правилами, то подамо хороший приклад громаді, народу, які змінюватимуться на краще.
Щодо того, чи змінилося щось в Дрогобичі чи ні… Знаєте, є такий приклад – для когось склянка напівпорожня, а для когось наполовину повна. Я належу до другої категорії людей і хочу бачити щось краще, бачити, що щось робиться.
Я ті зміни бачу. Будучи громадським активістом, я не міг вільно прийти на комісію, я не знав, коли, де вона відбувається, як туди потрапити. Я не міг мріяти про протокол, порядок денний сесії ніхто з громадських активістів не знав. Зараз це не так. Я є головою комісії і до нас на комісію приходять всі хто хоче, єдина вимога – вести себе адекватно, не кричати, не перешкоджати роботі. Я задоволений тим, що люди приходять, бо іноді навіть у простих людей, які присутні на комісії, я чисто по-людськи питаю поради. Цікаво почути думку людей, як вони міркують, що вони пропонують – як в цій ситуації поступити, а як в тій. Це думка громадськості, від якої я не віддаляюся.
Щодо розчарування та відсутності змін в економічному плані. Наведу факт – за попередньої влади Дрогобич завжди був аутсайдером в рейтингу міст Львівської області, який готує департамент економічного розвитку Львівської ОДА. Станом на 1 червня 2016 року наше місто піднялося з останньої 9 сходинки на 6. Попереду – Львів, Стрий, Трускавець, тож зрозуміло, що нам ще є над чим працювати.
Про що це свідчить? Що зміни є, хоча, можливо, не такі відчутні, як хотілося б. А зрештою, яких кардинальних змін можна вимагати за півроку часу роботи?
– Ви – виходець з підприємницького середовища, відомий громадський активіст. Скажіть, будь ласка, що робиться в Дрогобичі для того, аби влада була чесною та відкритою, а її дії – зрозумілими та прозорими?
– Зараз ми ініціюємо зміни до регламенту міської ради та регламенту міськвиконкому, а також до положень про депутатські комісії.
На зустрічі та тренінги, які у нас в Дрогобичі проводили Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції, Центр Громадянських ініціатив запрошувалися відомі в Україні експерти – такі як Тарас Случик, Віктор Таран, Віталій Загайний та інші. Вони робили певні застереження щодо цих документів, про які я сказав вище – регламентів та положень про постійні комісії. Вони проаналізували ці положення і виявили в них певні невідповідності чинному законодавству України.
З цього приводу були дискусії відносно того, хто це має приводити у відповідність, хто має впроваджувати ці зміни тощо.
Я хочу нагадати, що перед місцевими виборами 2015 року ряд політичних партій, у тому числі і наша, декларували, що після перемоги на виборах ініціюватимуть зміни, метою яких є наближення влади до громадськості. Були підписані меморандуми і тому це зобов’язання перед виборцями потрібно виконати.
Оскільки зміни вже напрацьовано, то, сподіваюся, що ми приймемо їх на сесії міської ради, внісши у регламенти та положення. Зараз цей процес триває, йде обговорення в комісіях, і ці зміни мають всі шанси бути прийнятими.
Якихось особливих застережень чи зауважень до вищезазначених змін в депутатів нема, адже ми і так працюємо відкрито та прозоро. Ми допускаємо на сесії та на засідання комісій громадськість, допускаємо людей і на погоджувальну раду, голосування в нас відкрите.
Багато що змінилося на краще, але ці зміни необхідно закріпити відповідними змінами у документах. Бо невідомо, яка влада прийде після нас. Може, вони скажуть: «А тут так не написано» і перешкоджатимуть громадськості брати участь у сесії чи засіданнях комісії. Хто знає, може колись хтось із теперішніх депутатів стане громадським активістом, а йому закриють доступ на засідання комісії, як це було при попередній каденції, з чим доводилося стикатися і мені. Так що не може цей доступ залежати виключно від чиєїсь доброї волі, процедура має бути чітко прописана, що ми і плануємо зробити.
– Внесення таких змін – це Ваша особиста ініціатива, ініціатива фракції «Народний Контроль» чи інших депутатів з інших політичних сил?
– Я вважаю, що це вимога суспільства. Кожен свідомий громадянин може брати участь у розбудові свого міста, села, району чи області, якщо він має таке бажання. І таку можливість громадянину, звісно ж, треба надати, але треба чітко визначити його права та обов’язки. Бо в нас були випадки, коли на комісію приходили люди, які виходили за визначені межі, поведінка яких, м`яко кажучи, не сприяла нормальній роботі комісії. Буває, що люди переходять поріг ввічливості та вихованості, починають перебивати, кричати, зривають засідання образами і так далі. Це неприпустимо. Для того, щоб були чіткі правила гри, їх потрібно прописати.
Не може бути як в тій приказці «Пусти свиню за стіл, вона ноги на стіл». Ми вас пустили і ми вас не виганяємо, але ви ведіть себе пристойно на сесії, на засіданні виконкому чи депутатської комісії…
– На якому етапі знаходиться внесення цих змін?
– Частина документів вже пройшла розгляд комісій. Юридичний відділ вже опрацював рекомендації, напрацьовані експертами. Я особисто передавав їх у юридичний відділ і він дав певні застереження, які принципово суті не змінюють, а стосуються лише оформлення.
Можливо, не всі депутати розуміють важливість цього, адже чим більше часу проходить після виборів, тим дужче дехто віддаляється від громадськості. На жаль, так воно є. Тому чим швидше ми це приймемо, тим буде краще. Сподіваюся, що за перший рік нашої діяльності ми це зробимо.
– Пане Юрію, Ви очолюєте комісію з питань приватизації та комунального майна. Яка атмосфера панує в комісії, чи поділяють колеги з інших партій Вашу позицію щодо відкритості та прозорості влади? І чи не було випадку, щоб хтось пробував з Вами домовлятися, щоб вирішити своє питання в нечесний спосіб?
– Напевно, ті, хто знає мене, не хочуть до мене підходити, щоб вирішити питання нечесним способом. Вони знають, що їм це не вдасться.
Я готовий до розмов, співпраці, тверезих пояснень, але мені неможливо сказати: «Так треба зробити». Бо тоді в мене виникає запитання «Чому?». Якщо цій людині вдасться пояснити мені і всім членам комісії за допомогою цифр та обґрунтувань свою правоту, то ми, звичайно ж, підемо назустріч.
Я хочу подякувати всім членам нашої комісії, адже співпраця в нас хороша, плідна і в нас рідко бувають якісь принципові розбіжності. Дискусії, звісно ж, є, інколи вони забирають багато часу, навіть по 4-5 годин, але нема такого, щоб ми не знайшли порозуміння. Завжди доходимо до спільної думки, адже усвідомлюємо, що обрані громадою, щоб працювати в її інтересах.
Ми розуміємо, що треба давати розвиватися бізнесу. Якщо хтось хоче щось робити – нехай робить, щоб і він мав зиск з того, і громада. Знову ж таки, тут говоримо про правила – вони є, ми їх чітко встановили і їх треба дотримуватися всім без винятку.
– Пане Юрію, Ви брали участь у багатьох семінарах, тренінгах, які проводив Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції (проект діяв за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»). Чи корисними були для Вас ці заходи?
– Так, звичайно. Як голова комісії я навчився як правильно вести комісію, як звертати увагу на певні речі, де треба бути обережним, щоб не було корупційної складової. Бо ти можеш про це не думати і не знати цього, але насправді ти порушуєш закон – візьмімо хоча б тему конфлікту інтересів. Багато речей для мене були незрозумілими і коли я задавав запитання, то отримував від експертів чіткі та практичні відповіді.
Для прикладу, я задавав питання по Трускавці – коли в депутатському корпусі є лікарі, а питання стосується медицини чи виділення коштів на лікарню, то як бути? Як поступати депутатам – голосувати чи ні? Так що в багатьох таких моментах мені вдалося розібратися завдяки високому рівню цих тренінгів та експертів, які їх проводили.
– Якщо ми вже говоримо про корупцію, то поставлю питання руба – чи є корупція в Дрогобичі, в яких сферах її найбільше і чи можливо її подолати?
– Звичайно, що є, адже Дрогобич – це Україна, а проблема корупції в Україні, на жаль, досить гостра. Але я хочу нагадати, що в корупції є два учасники – той, хто дає і той, хто бере. Тож треба навчитися тим, хто має посаду чи повноваження, не брати, а тим, хто не має, то треба намагатися не давати.
Можу впевнено стверджувати, що влада, яка прийшла в Дрогобичі, новий депутатський корпус зробили дуже багато кроків для подолання корупції. Звичайно, за один рік, а навіть за 2 чи 3 роки ми її повністю не викорінимо, адже навіть в розвинених державах корупція існує. Але зменшити її в рази ми можемо і, на мою думку, ми вже це робимо.
Яким чином? Мешканці Дрогобича знають, що можна не йти в кабінет до чиновника, якому не довіряєш, а прийти прямо на депутатську комісію і сказати – я хочу отак чи отак, хочу вести бізнес, платити орендну плату не в кишеню, а напряму, в міський бюджет. Можливо, цей шлях складніший, бо доводиться жити за правилами. Може комусь легше дати хабара, щоб хтось за тебе це вирішив. Але якщо ми хочемо збудувати нову державу, то треба самому змінюватися і піти нехай по складнішому шляху, але чесному, правдивому, правильному для своєї совісті.
Багато хто вимагає чесності та прозорості від влади, але треба самому почати йти цим шляхом. Тільки тоді ми доб’ємося ефекту, очевидних результатів. Це складний, непростий шлях, але ми вирішили йти саме ним. І мені не соромно ні за один день моєї депутатської діяльності, бо ніхто не може дорікнути мені, що я щось робив чи роблю нечесно.
– Дякую за розмову.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень