Останній цього року круглий стіл був присвячений темі волонтерства. Організаторами зацікавленої розмови традиційно виступили Стебницький громадський рух, Асоціація підприємств і підприємців Стебника та редакція газети “Воля громади”.
Герой однієї з п’єс Мольєра був здивований, коли йому сказали, що він усе життя розмовляє прозою. Мабуть, не менш здивованими були присутні на круглому столі, коли дізналися, що волонтерський рух у Стебнику таки існує. Ведучий зустрічі Павло Побережний наголосив на тому, що слід об’єднати всі організації, які займаються волонтерством. Це тим більше актуально, якщо держава не в змозі реалізувати потреби людей.
На думку президента Товариства захисту тварин Наталії Петрицин, чимало стебничан об’єдналося навколо ідеї допомоги братам нашим меншим. Вони приносили харчі, гроші, брали покинутих собак і кішок. Але знайшлися й такі, хто перешкоджає цій діяльності. Вони підпалили приміщення, в якому здійснювалася стерилізація тварин. Наталія Петрицин вважає, що між Трускавцем і Стебником слід створити притулок для бродячих собак, залучити до цієї справи громади інших міст.
Керівник Асоціації інвалідів “Серце допомоги” Роман Кіндратишин наголосив на тому, що нема відповідного приміщення для розподілу гуманітарної допомоги. Він подякував тим стебничанам, які допомагають інвалідам, розповів про власне зцілення, хоча лікарі казали, що його хвороба є невиліковною. “Але мене зцілив Господь”, – сказав Роман Кіндратишин.
Катерина Бурак із Товариства дітей-інвалідів “Надія” розповіла про те, що з волонтерством проблем немає, тому що є чимало людей, які хочуть допомогти обездоленим. “В товаристві, – сказала вона, – є люди, яким уже 30-35 років, але вони залишаються нашими дітьми”. Все робиться на добровільних началах, і ті, хто перевіряє Товариство, дивуються, що люди працюють без зарплат. Влада, каже Катерина Бурак, не вірить, що в Стебнику є такі діти. А вони є, просто батьки стараються відгородити їх від суспільства.
Володимир Возняк, вчитель середньої школи № 18, запропонував не плутати меценатство з волонтерством. Декому, можливо, простіше дати гроші на благородну справу, але обділені долею люди потребують звичайного спілкування. Їм важливо, аби їх відвідали у лікарні, повезли на візочку погуляти. “Волонтерська допомога потрібна і немічній владі”, – сказав Володимир Христофорович. Він запропонував створити в Стебнику Клуб меценатів. Наразі центри волонтерського руху можуть діяти при кожній школі, але слід контролювати цю роботу. Володимир Возняк хоче зі школярами впорядкувати парк, надати йому ім’я Андрея Шептицького, аби молодята через нього йшли брати шлюб до церкви. “Треба отримувати задоволення від допомоги людям”, – наголосив Христофорович, як чимало стебничан з любов’ю його називають.
На думку директора середньої школи № 6 Марії Руднік, крім рук, треба мати ще й совість. Адже не секрет, що чимало людей смітять, не задумуючись над тим, що роблять.
Отець Андрій Осередчук поділився думкою про створення при церкві Товариства приятелів допомоги хворим дітям. Якщо у світі існує так званий синдром інваліда, яким хворі люди навіть зловживають, вимагаючи посиленої уваги до себе, то в нас до інвалідів ставляться ще не так, як треба. “Мабуть, це йде від Гітлера, який знищував неповноцінних людей”, – підкреслив священик. Він розповів історію про дружину священика, нині покійного, яка зараз потерпає від внука, котрий хоче вижити її з хати.
Отець Михайло Комарницький, розповівши з гумором історію свого одруження, наголосив на необхідності очищення совісті. Розповів про смерть стебничанки, яка працювала лікарем і останні дні свого життя провела в лікарні, бо не мала притулку. На його думку, першим волонтером була Мати Тереза, а нам слід приводити до чистоти людське сумління.
На думку головного лікаря Стебницької міської лікарні Романа Пукала, назріла потреба об’єднати волонтерський рух у Стебнику, але все слід перепустити через свою душу. Він підкреслив, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Також Роман Пукало розповів, що стебничани допомагають лікарні, зокрема, подарували холодильники.
Секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик сказав, що волонтерський рух тримається на потребі робити добро. Стебник потребує такого руху. Молодь теж повинна до цього тягнутися. “Ми підтримуємо вас у цих починаннях, – наголосив він. – Можете розраховувати на нашу допомогу”.
Заступник стебницького міського голови Петро Веклюк зауважив, що робота влади з громадськими організаціями втрачена. На його думку, можна зробити набагато більше. Він запропонував звернутися в міську раду з конкретними пропозиціями щодо надання допомоги. “З новоствореною волонтерською організацією теж будемо співпрацювати”, – сказав він.
На думку голови спортивного клубу “Стебник” Йосипа Бандури, слід створювати соціальні проекти, які би всіх об’єднали. Він також запропонував створити у Стебнику реабілітаційний центр для хворих на СНІД, наркоманів, алкоголіків.
Директор ліцею Леся Савченко зауважила, що її вихованці займаються волонтерським рухом, відвідують одиноких викладачів, для яких дуже важливим є спілкування.
Насамкінець Павло Побережний запропонував створити робочу групу, яка би діяла по чотирьох напрямках – “Красиве місто” (екологія, озеленення, благоустрій), “Брати наші менші” (захист живої природи), “Допомога потребуючим” і “Благодійництво”. Присутні зголосилися до роботи в цій групі.
Зроблено перший крок до координації діяльності волонтерських організацій. Тепер від нас залежить, наскільки якісною буде робота в цьому напрямку.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень