Колись давно, в сімдесяті роки, завідувач кафедри неорганічної хімії нашого Львівського медінституту пан Минка сказав, що головне завдання вищої школи – навчити студентів мислити. Не настільки важливо, чого тебе вчать: хімії, релігії, економіки, важливо, щоб навчили мислити.
У Бориславі та Східниці є дуже багато людей з вищою або спеціальною освітою. Тож давайте спільно і обдумаємо, обміркуємо оцю ситуацію, що маємо нині в країні.
Скажімо, ті ж місячники добровільної здачі зброї, що залишилися ще з радянських часів. Ідея, можливо, розумна. І наша нова влада теж оголосила, що хто не здасть зброю до певного числа, після цього він злочинець. Результатом стало, що один з лідерів Правого сектора – Сашко Білий – при затриманні загинув (кажуть, застрілився сам). Все ніби законно. Але чому до сьогоднішнього дня не затримали жодного вбивцю-снайпера з Майдану, жодного командира «Беркуту», який давав наказ знищувати мирних людей. Зрештою, сьогоднішня влада – Верховна Рада і Кабмін – і є при владі завдяки тому, що Майдан, Правий сектор в останній момент застосували незаконно незаконну зброю.
Азаров, будучи Прем’єр-міністром України, не навчився за всі роки життя в Україні навіть читати українською. Ну, з Азаровим усе зрозуміло. Російський агент, завданням якого було зруйнувати економіку нашої держави. І з цим він блискуче справився, наша ж мова була йому ні до чого.
А от те, що жодного українського слова я не чув від нинішнього міністра внутрішніх справ Авакова – досить дивно. Адже це «майданівець», представник Сумщини і «Батьківщини». Якщо ж він настільки тупий, то як же його призначили міністром? А коли просто ігнорує українську мову, то про якого державника ми говоримо! Чи не тут відповідь на питання, чого так тихо, але наполегливо пресується Правий сектор і поливається брудом ВО «Свобода». А ще, на диво, вільно почуваються регіонали і комуністи. Хоча саме Партія регіонів привела до влади Януковича, який розставив по всіх ключових постах у державі російську агентуру з ГРУ та ФСБ.
Однак регіонали і нині захищають всіма правдами і неправдами політику Януковича, і навіть зараз комуністи не голосують за жодне рішення у ВР, а замість парламентської роботи організовують усі безлади в державі. Однак влада цього ніби не бачить. Мовчать з цього приводу і центральні ЗМІ – не критикують, не обурюються. А ще всіх підводять до думки, що всі наші біди нібито власне від представників Правого сектора.
Мало того, регіонали і Симоненко, який у критичний момент, коли горіла його хата, втік під «крильце» Кремля, тепер повернувся і пішов кандидатом у Президенти. А це вже було у 2004 році, коли ті, в кого було рило в пушку, повтікали по закордонах, а потім повернулися в Україну господарювати далі.
Ми мовчки обурюємося, що світ і зокрема країни-гаранти, обіцяли нам забезпечити цілісність і незалежність України, якщо вона добровільно відмовиться від ядерного потенціалу – ми повірили. А тепер саме держава-гарант вдерлася на нашу територію і «без совісті і честі бувши і восьму заповідь забувши — чужим пустилась промишлять» – задля суті ледь підправили одне слово, але слова одного з основоположників українського красного письменства дуже вже надаються саме до цієї ситуації. Інші ж дві потужні держави-гаранти — Велика Британія та Сполучені Штати Америки — висловлюють обурення і надсилають протестні ноти, хоча цим, звичайно, агресора не зупинити. Все б нічого, коли б ішлося лише про Україну, але суть в тому, що тепер уже жодна держава, яка має можливість або вже має ядерну зброю, ніколи від неї не відмовиться під найгарантійніші гарантії. Адже увесь світ бачить, чого варті такі гарантії.
Хоча є й інший момент. Чому Європа чи Америка мають збройно втручатися, коли нинішня влада України здала Крим без жодного пострілу? Чому Захід має вживати круті економічні заходи щодо Росії, коли сама Україна тільки 27 березня припинила постачати до країни-окупанта зброю і комплектуючі до озброєння по двадцяти (!!!) договорах щодо таких поставок?
А вершина цього – зустріч Лукашенка і Турчинова. Лукашенко, який є «невиїзним» до Євросоюзу і тримається Росії, як сліпий стіни, і Турчинов, який проситься до Європейського Союзу. Ну, якась справді дипломатична тупість має бути, щоб погодитися на таку зустріч.
У медицині є різні тести. Ну, для прикладу, якщо людина думає і мислить однією мовою, то при зміні мови, як би вона не маскувалася, все одно можна визначити її національність. Якщо непомітно вколоти людину голкою, то єврей скрикне «вай!», вірменин «вах!», німець «ах!», українець – «ой» або «йой!».
Ще один тест. У розмові, коли людина підбирає думку, слово або речення для продовження попереднього вислову, робить паузу, окреслену звуково. Ті, хто мислить і розмовляє українською (а всі вони, за риторикою московської влади – націоналісти) вимовляють грудне «и», росіяни ж – «а». А тепер вслухайтеся у промови наших депутатів, політологів, експертів і міністрів… Чи не у цьому «и» і «а» наша біда?
А завершити хотів би легендою, що здавен побутує на Кавказі. У часи завоювання російськими військами вільнолюбних кавказьких народів один такий малочисельний етнос був знищений взагалі (ой, чи один?!). І залишився зі всього цього народу лише один старенький дідусь, аксакал. Через якийсь час до нього прийшли росіяни і сказали, що вони не військові, не хочуть йому зла, що вони вчені люди – академіки, професори — і хотіли б скласти словник мови цього етносу для світової науки. Мудрий старець вислухав, подивився на них і вимовив тільки одне слово — «Собаки!»…
Роман Луцик, газета «Нафтовик Борислава»
ТОП коментованих за тиждень