Колись славне князівське місто Галич непрошені гості не могли взяти ні підкупом, ні підкопом. Відстоюючи цю твердиню, наші предки не шкодували життя.
Трускавецький “Галич” – гарний, престижний ресторан, що на вулиці Стебницькій, здали
безкровно, на взаємовигідних умовах. Здали в оренду нашим добрим друзям – азербайджанцям. Звичайно, у вік бізнесу, “розквітаючого” в Україні капіталізму, такі операції, можливо, і схвальні. Однак, що зачіпає, як кажуть, за живе, – так це те, чому так відразу поступилися гарною назвою “Галич”. Адже новий господар відразу його перейменував на “Старий Баку”, і, як вірний мусульманин, на причілку ресторану поставив свої символи – півмісяць і восьмикутну зірку. Кажуть, що буквально з перших днів ресторан під цією назвою прибавив у клієнтах, в основному відпочивальниками із Азербайджану.
Не для афіші ресторану скажемо, що нові господарі віддають належне українській кухні, але буде тут великий вибір і азербайджанських страв, і гарна музика.
Продовжуючи цю тему, хочеться звернути увагу на те, що це не перший випадок у Трускавці, коли заїжджі бізнесмени з країн СНД, відкриваючи у нас свою справу, змінюють українські назви орендованих чи збудованих підприємств на свої вподобання. Цікаво, чому? Може, українські назви такі непривабливі? А може, вони великі патріоти своєї країни і на чужій території так утверджують свою присутність? Що ж, це похвально. А як бути нам, українцям? Завжди і в усьому поступатися, лиш би свіжа копійка була? Так можна і рідну маму продати, і рідну мову, і віру. Так, наприклад, віллу “Вікторія” київські власники перетворили на “Набі”, вілла “Марія” стала ” Сані””, кінотеатр “Червона Калина ” назвали Міленіумом”, санаторій “Прикарпаття” став “Ріксос”, правда з приставкою “Прикарпаття”. Тут, мабуть, дійшли до якогось консенсусу. І правильно. Так мало би бути в усіх інших випадках. Новозбудований ресторан назвали якимось колючим наріччям “Ё-Моё”. А готель, де колись була міська лазня, став “Оскаром”.І поставили ще тут скульптуру на весь ріст голому чоловіку. А хто він такий? Що зробив доброго для Трускавця, для України? Ще один готель дістав дивовижну назву “Шале Грааль”. А ну, спитаймо трускавчан, що ті назви означають. Ніхто вам не дасть на це певної відповіді. Ось, наприклад, цей же “Оскар” переводиться як “Божий спис” і було популярне в Скандинавії як чоловіче ім’я. “Ё-Моё”- це вигук здивованого мешканця російської глибинки. “Міленіум”- означає тисячоліття. Це час, коли ангел Господній скує сатану на тисячу літ, а на землі буде царювати Ісус. “RIXOS”- турецька назва одного із семи героїв, який заснував місто Перге ще тисячу років до нової ери. Цим іменем названо мережу турецьких готелів. “Шале-Грааль” – складне слово, перша частина означає невеличкий заміський будинок для відпочинку, “Грааль” має різні тлумачення, одне із них стосується таємничого християнського артефакту – чаші, з якої Христос подавав вино апостолам.
Словом, доходимо до того, що скоро і Трускавець, якщо його продамо, не буде Трускавцем, а якимось “Ё-Моёполісом”, або “Ахметостан”. Правда, ми це уже проходили. Адже Львів був колись Львув, Львов, Лемберг, а Україна – Малоросія, Малопольска, Галіція. І нічого, пережили. Переживемо і це. Бажано лише, аби міська влада та громадські організації міста на це належним чином реагували.
Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень