Безправні, безпорадні та незахищені – це про ромську національну меншину в Україні, чисельність якої сягає понад 200 тисяч. Вони абсолютно не довіряють міліції, навіть бояться її, та з усіх боків відчувають до себе упереджене ставлення. Їх частіше за інших зупиняють на вулиці для перевірки документів та частіше за інших обшукують у власних домівках. Такі результати показав моніторинг “Дотримання прав ромів у діяльності правоохоронних органів”, проведений групою неурядових організацій та експертів за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Недовіра до міліції
Третина ромів (35%) взагалі не знають своїх прав та основних свобод, закріплених Конституцією. Обізнаними є лише 9% опитаних. 93% опитаних ромів не довіряють міліції (51% взагалі не довіряють і 42% скоріш не довіряють). А для порівняння – за даними дослідження, проведеного Інститутом соціології НАН України, 36% населення України скоріш не довіряють міліції та 31% – зовсім не довіряють.
Більшість із опитаних ромів зазначили, що міліціонери ставляться до них неприязно (51%) та вкрай негативно (32%), і лише 16% – що до них ставляться так само, як і до представників інших національностей. Контактів із міліцією роми намагаються уникати, оскільки впевнені, що відстояти свою правоту неможливо.
Із опитаних міліціонерів, тільки один зазначив, що така оцінка з боку ромів не могла взятися нізвідки і що в цьому є також провина міліції. На думку більшості представників органів внутрішніх справ, які взяли участь у дослідженні, відчуття негативного ставлення з боку міліції щодо ромів є безпідставними.
Саме ж дослідження показало, що у ромів є достатньо підстав для недовіри до міліції: незаконні огляди та обшуки житла, постійні зупинки на вулицях для перевірки документів, доставляння до відділків із порушеннями процедур, зняття відбитків пальців, вимагання грошей, погрози та побиття. Проте рівень криміногенності у ромських громадах є значно нижчим від середньостатистичного по Україні. За минулий рік більшу половину опитаних ромів (51%) відвідували міліціонери за місцем приживання. 82% опитаних ромів зупиняли в громадських місцях для перевірки документів. 45% – доставлялись до службових приміщень міліції. 60% тих, хто побували у відділках, були піддані фізичному насильству.
Експерти зазначають, що про проблеми ромів із міліцією мало кому відомо, оскільки 30% потерпілих ніяк не намагаються вирішити це, а більшість вирішують конфлікти через знайомства та гроші.
Дискримінація в суді
Проте органи внутрішніх справ є не єдиною державною структурою, в діяльності якої можна спостерігати елементи дискримінаційного ставлення до ромів. В єдиному реєстрі судових рішень на сьогоднішній день (з 2006 року) є 1066 вироків в яких згадується національність. Вказувати національність, коли це жодним чином не пов’язано із злочином, є насправді дискримінаційною ознакою, нагадує Наталя Козаренко, член правління Української асоціації моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (АУМДПЛ). У вироках, де обвинуваченими є роми, їхня національність згадується у 5 разів частіше, ніж інші національності. У Закарпатській області по одній із справ національність вказувалась навіть у свідків.
Указ є, дій нема
За словами Аксани Філіпішиної, представника Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності, ця національна меншина повністю залишилась поза увагою держави: «Наскільки людина, яка не вміє навіть читати та писати, може дізнатися про свої права? Наскільки ця людина може взагалі прочитати Конституцію України з тим, щоби знати на що вона має право, на який захист і на які свободи вона має право? Наші моніторингові візити чітко свідчать про те, що діти не мають змоги відвідувати школи через, перш за все, їх сегрегацію…».
8 квітня 2013 року Віктор Янукович затвердив Указ «Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року».
Проте відповідальна за цю стратегію робоча група працює дуже повільно:плану заходів немає і робоча група, яка провела лише одне засідання у Міністерстві культури і є відповідальною за розробку цього плану заходів, працює дуже повільно і є ризик того, що цей план заходів буде абсолютно вихолощеним, абсолютно недієвим і не спрямованим на вирішення проблем ромів.
Президент Асоціації «Нові Горизонти» Олександр Магльона наголосив на проблемі чистої питної води для дрогобицьких ромів (понад 1000 осіб, найбільша ромська громада у Львівській області). «Була здійснена у партнерстві з БФ «Екоправо» (м. Львів) адвокаційна кампанія, – досудовий та судовий захист прав ромської громади. Після понад 10 (!) судових засідань було винесено рішення щодо зобов’язання міської влади (екс-мер добродій Гук) здійснити реконструкцію водоводу до Млинок у зв’язку із непридатністю питної води у криницях поселення через забруднення супутніми речовинами нафтопереробного заводу. Але й сьогодні, як кажуть, віз там. Теперішня влада Дрогобича (міський голова пан Радзієвський) знову заявляє про відсутність достатніх коштів для вирішення цієї болючої суспільно-важливої проблеми. Хоча вже давно можна було звернутися до відповідних міжнародних структур, що надають гранти ОМС для збереження та охорони довкілля, чисту питну воду тощо».
Керівник Центру інформації, прогнозування та координації ділових ініціатив Зенон Ших нагадав, що «ще 2007 року у Новій Слупії (Польща) був підписаний договір про створення центру польсько-українських обмінів. А 2009 року за підтримки польських донорів планувалося створення Дому громад ( для ромської, польської та російської громад міста). Власними коштами громадських організацій було відремонтовано зруйноване приміщення у господарському будинку у дворі ЗОСШ №4, створено унікальну бібліотеку, придбано відповідне обладнання. Все було знищено пожежею наприкінці 2009 року за обставин, що дозволяють стверджувати про умисний підпал… До сих пір освітянські очільники, – Петро Сушко, керівник міськвідділу освіти та Світлана Мала, директорка школи №4 не понесли жодної відповідальності за обставини, що спричинили пожежу, – замкнення струму у будинку, що буцімто був відключений від електроенергії. Сьогодні на місці цього будинку – смітник. Ось такий парадокс. Так що ідея створення Дому громад у полікультурному Дрогобичі «відкладена» на невизначений термін».
Сьогодні наявні проблеми, пов’язані з тим, щоби ромські діти, і всі діти будь-яких національностей мали змогу отримати повну загальну середню освіту. Є питання й до медичних послуг, тому що ні для кого не секрет, що серед ромського населення захворювання на туберкульоз є вищими ніж серед іншого населення. … Це питання соціального супроводу сімей, які здебільш сьогодні перебувають в кризі і потребують підвищеної уваги з боку Міністерства соціальної політики. Питання взаємовідносин, в тому числі із правоохоронними органами лежить глибше, а не просто на поверхні між громадянином рома і правоохоронцем. Це питання відношення суспільства до ромів взагалі. Як не прикро, але приходиться визнати , що українська роми дійсно не мають жодних захищених прав.
P.S. Щороку, 2 серпня у всьому світі відзначається скорбна подія/дата – Всесвітній день пам’яті ромів – жертв Голокосту під час Другої світової війни. Цього дня 1944 року нацистами були знищені циганські в’язні табору смерті Аушвіц у м. Освєнцим, Польща. Серед загиблих також були роми, яких вивезли до цього табору із населених пунктів, розташованих на території теперішнього Закарпаття та Львівщини.
Олександр Калюс
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень