Користаючи з хаосу та непевної ситуації в Україні, коли Віктор Янукович втік, нова влада тільки формувалася, а чобіт російського окупанта вже торкнувся кримської землі, у Трускавці в повній мірі проявив себе мер міста-курорту. Причому проявив себе далеко не з найкращої сторони. Намагання узурпувати всю владу в місті, у тому числі з повним підпорядкуванням собі силових відомств – це протиправне діяння, за яке, сподіваємося, кари йому не минути. Перешкоджання професійній діяльності журналіста та цькування представника преси в стінах мерії та на офіційному веб-сайті міської ради, який утримується за кошти громади – це другий злочин, за який в демократичній країні хрест на кар’єрі чиновника був би поставлений однозначно. Та верхом нахабності та цинізму безкарного досі чинуші стала крадіжка – крадіжка пам’ятника Івану Франку.
25 лютого 2014 р. від дзвіниці церкви святого Миколая був викрадений відлитий з бронзи на гранітному постаменті пам’ятник-погруддя Іванові Франку, що належить ТзОВ «ГКК «Карпати». Вказаний пам’ятник 10 серпня 2012 р. був переданий по акту приймання-передачі члену Ініціативної групи «За відродження пам’ятника Івана Франка» Євгену Бродзінському. Історія цього пам’ятника досить довга – після акту вандалізму із скинутим погруддям Франка у серпні 2012 року постала Ініціативна група у складі кількох осіб, які й зайнялися спорудженням бронзового монументу Великому Каменяреві. Тільки цей факт змусив міську владу Трускавця потрощене та понівечене гіпсове тіло Каменяра зі скверику алярмово витягнути із сміття та почати його відновлювати. Бо до того часу говорилося, що не має жодної цінності погруддя Франка у Трускавці, що колись постане величний Франко, але в іншому місці і тому подібне. А згодом виплив факт, що азербайджанські підприємці домовлялися в міській раді на рахунок землі у скверику. Та домовитися так, як це вийшло із вулицею Івасюка, завадив розголос.
І коли вже новий пам’ятник за кошти, зібрані Ініціативною групою, був майже готовий, влада поспіхом встановила відновлений та пофарбований у рижий колір старий гіпсовий пам’ятник. Дякувати і за то, бо якби не втручання громади, то був би вже на місці скверика якийсь новий готель, бордель чи магазин.
Відповідно для огляду громади за згодою отця-декана Петра Івасівки Ініціативна група «За відродження пам’ятника Івану Франку» встановила восени 2012 року нововиготовлений пам’ятник Франку із бронзи на гранітному постаменті. На постаменті було прикріплено табличку із поясненням, чому цей пам’ятник тут стоїть. До речі, цю табличку невідомі кілька раз пробували як не поцупити, то хоча б понищити. Стояв пам’ятник півтора року, аж поки в лютому 2014 року після Революції Гідності у пана Козира не засвербіли руки. Тож мер вирішив його демонтувати, або, грубше кажучи, вкрасти.
То твоє? Ні! То не руш чужого! Ти ж не приклався до цього пам’ятника нічим, то не чіпай! Так можна було б сказати градоначальнику курорту. Так говорилося і при вирубці туй на бульварі Торосевича, де зараз жалюгідні кущики жовтим виглядом швидше відлякують людей, ніж дають їм естетичну насолоду. Так можна було сказати за комунальне підприємство, яке пан Козир фактично знищив, а люди залишилися без роботи. Так можна сказати і про землі, на яких замість колишньої краси, замість дерев та зелені стоять химерні недолугі будки, з яких повніє чиясь кишеня.
І що з Франком? – запитаєте ви. А нічого. Новий пам’ятник Франка стоїть (вірніше, лежить) там, де колись викинули понівечене погруддя у 2012 році – на складі КП «Парк курортний». Злодій, який вкрав пам’ятник у його правовитого власника, ніби знущається і навіть не думає віддавати Каменяра. Владці міста то у Слов`янськ віддати хотіли пам’ятник Франка сепаратистам та таким самим терористам як мер Трускавця, то вимагають від правовитого власника купу документів, які вимагати не мають жодного права.
Вже два місяці Євген Бродзінський оббиває пороги міської ради та міліції, то просячи, то вимагаючи повернути пам’ятник. Брехливе повідомлення Трускавецької міської ради про те, що із заявою про встановлення пам’ятника ніхто не звертався легко спростовується листом Ініціативної групи до міського голови Козира Р.Я. від 26.09.2012р. з інформацією, що у Львові завершується виготовлення відлитого з бронзи пам’ятника І. Франку і з проханням провести громадське обговорення пропозиції по установці пам’ятника. На вказаний лист, відповідно зареєстрований у міській раді штампом і підписом посадової особи про отримання, надана відповідь за підписом Р. Козира від 08.10.2012р. №03/КО-1193, у абзаці третьому якої говориться: «Ви повідомляєте, що у Львові завершується виготовлення відлитого з бронзи пам’ятника Івана Франка, очевидно на ваше замовлення…».
Особисту зацікавленість у крадіжці бронзового пам’ятника Івану Франку мав тільки міський голова Козир Р.Я., який наполегливо просував установку у м. Трускавці пам’ятника І. Франку авторства скульптора Івана Самотоса та архітектора Василя Каменщика за кошти «меценатів». Про це були неодноразові публікації на офіційному веб-сайті Трускавецької міської ради, газеті «Трускавецькурорт» №26 (325) від 25 липня 2012р., кажуть члени Ініціативної групи. Вищезазначені скульптор та архітектор були авторами вже установленого без дотримання правил установки пам’ятників поколінного пам’ятника Степану Бандері за кошти Р. Козира до виборів. Так-так, цей покруч теж робився та встановлювався напівлегально, але зараз мова не про нього.
Євген Бродзінський звернувся із заявами від 26.03.2014 р. та 09.07.2014 р. до Трускавецького міського відділу міліції про викрадення пам’ятника і розслідування інциденту з метою повернення його власникам. Як нам відомо, заява Бродзінського Є.В. від 15.04.2014 р. зареєстрована в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за №4201414140000012 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення: ч.1 ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах). Чому у великих розмірах? Бо вартість пам’ятника та постаменту, не враховуючи вартість його встановлення – 90 тисяч гривень!
У листі Трускавецького МВ ГУМВСУ у Львівській області від 14.04.2014 р. за №2612 до Бродзінського Є.В. повідомляється, що в ході перевірки отримано відповідь з Трускавецької міської ради: «Із заявою щодо встановлення пам’ятника І. Франку ніхто не звертався. Дозвільних документів на встановлення даного пам’ятника немає. Пам’ятник І. Франку біля церкви Святого Миколая був демонтований КП «Парк курортний», як безхазяйне майно і прийнято цим комунальним підприємством на тимчасове зберігання. В ЗМІ розміщено оголошення про початок процедури прийняття пам’ятника до комунальної власності міста. Про демонтаж пам’ятника ніхто не повідомлявся, оскільки ніхто жодних документів на право власності цим пам’ятником не представив до міської ради. Даний пам’ятник був встановлений невстановленими особами самовільно».
В четвертому абзаці листа роз’яснюється, що в разі нанесення збитків він має право звернутися до суду в порядку цивільно-правових відносин. Тобто злочин-крадіжка з привласненням майна переведена у площину цивільно-правових відносин.
В п’ятому абзаці листа детально роз’яснюється наказ Держбуду України та Мінкультури України про порядок встановлення пам’ятників та монументів, що не стосується суті поданої заяви і виходить за межі компетенції слідчого.
В шостому абзаці вказано, що матеріали передані в архів.
Чи не у міській раді, в кабінеті такого собі пана Гука писалася ця відповідь міліції? Можливо так, можливо ні. Та не це головне. А те, що розслідувалася ця справа якось дуже вже необ’єктивно та упереджено з метою зняття відповідальності з посадових осіб Трускавецької міської ради, що порушили закон, маючи в цьому свої інтереси.
Слідство не взяло до уваги представлених фінансових документів про приналежність пам’ятника, фотокопій документів про переписку Ініціативної групи по відновленню пам’ятника І. Франку, не витребувало у Трускавецькій міській раді заяву міському голові за підписом 160 (ста шестидесяти!!!) мешканців міста з проханням зробити громадське обговорення про встановлення даного пам’ятника, інформацію у пресі, телебаченні про встановлення даного пам’ятника біля церкви святого Миколая Ініціативною групою. Натомість заявлено про невідомих осіб, які встановили пам’ятник, як брехливо повідомила міська рада. Працівники ТзОВ «ГКК «Карпати» встановлювали цей пам’ятник 11 жовтня 2012 року. Про це начальнику міліції було заявлено Є. Бродзінським у заяві від 26.03.2014 р. В заяві у Трускавецький міський відділ міліції від 26.03.2014 р. Є. Бродзінський вказав, що в жовтні 2012 р. депутати міської ради В. Белз, С. Павлечко, В. Симович офіційно звернулись з колективним депутатським запитом, в якому просили міську владу Трускавця поставити пам’ятник І. Франка на його історичне місце. З таким же проханням на ім’я міського голови про встановлення бронзового пам’ятника І. Франку у листі-зверненні звернулись члени ініціативної групи і ще 160 мешканців міста. Ця інформація не була взята слідчим до уваги.
Слідство не прийняло до уваги, що на постаменті до останнього дня була вмонтована табличка, у якій вказувалось хто і за які кошти та з якою метою поставив на те місце пам’ятник. Якщо б слідство належно поставилось до справи, то мало б оглянути пам’ятник, який за словами міліції зберігається в комунальному підприємстві, а на ньому під час демонтажу, як видно з відеозйомки, була вказана табличка з написом хто і для чого встановив цей пам’ятник.
У відповіді міліції вказується, що немає дозвільних документів на встановлення пам’ятника. Їх і не мало бути, бо процедура установки пам’ятника почалась із звернення громади до міського голови про призначення громадських слухань, яке той проігнорував, порушуючи законодавство про звернення громадян, а пам’ятник був встановлений без фундамента у тимчасове місце для огляду і громадського обговорення з надією на те, що міський голова буде дотримуватись закону про місцеве самоврядування.
Мотив викрадення погруддя І. Франка посадовими особами міської ради може бути такий: пам`ятник Франка біля церкви святого Миколая нагадував громаді про ганебні дії міської ради по акту вандалізму над погруддям І. Франка у 2012 р. (переговори з власником сусідньої з сквером І. Франка ділянки, кількаразові засідання містобудівельної ради, де превентивно давалась негативна оцінка існуючому погруддю).
В результаті майже двохмісячного розслідування, в стилі найгірших традицій тоталітарних режимів у наш час, замість допомогти повернути пам’ятник законним власникам, міліція повідомляє в листі від 14.04.2014 р. за №2612, що: «В ЗМІ розміщено оголошення про початок процедури прийняття пам’ятника до комунальної власності міста».
На нашу думку, аби повернути пам’ятник громаді чи власникам та покарати винних, потрібно:
1. Відкрити кримінальне провадження за привласнення і заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами Трускавецької міської ради і комунального підприємства «Парк курортний» своїм службовим становищем (ст. 191, частина 2 Кримінального кодексу України).
2. Таємне заволодіння пам’ятником без повідомлення власників, яке виявилось завдяки випадковим обставинам, кваліфікувати як крадіжку (ст. 185, частина 1 Кримінального кодексу України).
3. Вилучити бронзове погруддя Івана Франка і гранітний постамент у КП «Парк курортний» і провести експертизу на предмет пошкодження.
4. Прийняти термінові заходи для припинення незаконної процедури прийняття пам’ятника до комунальної власності міста і дати цим діям відповідну правову оцінку.
5. Провести службове розслідування і притягнути до відповідальності осіб, що проводили слідчі дії по заяві Є. Бродзінського про крадіжку пам’ятника Івану Франку, що належить ГКК «Карпати» за неналежне виконання своїх службових обов’язків.
Але чи будуть зроблені такі кроки? В міліції навряд чи захочуть, аби міський голова написав на них такий самий донос, як недавно написав на прокурора міста. Натомість прокурор теж швидше за все спробує помиритися з очільником міста, який хоча і є терористом (після випадку із переслідуванням журналіста інакше його не назвеш!), але про тероризм в Західній Україні якось не прийнято говорити.
Що залишається? Залишається викинутий на смітник, знеславлений та зневажений Великий Каменяр Іван Франко з однієї сторони, а з другої сторони злодій, який його викрав. І не треба тут шукати замінника слову «злодій», бо воно якнайкраще пасує у цій ситуації, яка сталася в ХХІ столітті у ніби цивілізованому курортному місті при кордонах ЄС. А коріння слова «злодій», який зараз вживається переважно щодо крадіжок – загальне скоювання злого, «зло» «діяти». А те, скільки зла у Трускавці було содіяно за останні три з половиною роки, можна рахувати без ліку…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень