Стартувала передвиборча кампанія, яка є шансом оновити обличчя трускавецької влади. Значні шанси потрапити в Трускавецьку міську раду має Всеукраїнське об`єднання «Свобода», представники якого завжди відстоювали інтереси громади. Від «Свободи» балотується і Зоряна Конопельська, з якою сьогодні спілкуємося.
– Пані Зоряно, Ви хочете стати депутатом міської ради. Для чого? Невже дійсно вірите, що зможете щось змінити?
– Скажемо так – спочатку мала сумніви. Кожна розумна людина в чомусь сумнівається. Але якщо кожен скаже «Мені це не потрібно», то це також буде неправильно.
До участі у виборах мене насамперед спонукали ті події, які відбуваються зараз в нас в Україні. Не можна залишатися осторонь, адже немає нічого гіршого, ніж байдужість.
Місто Трускавець знаю добре і можу сказати, що я зробила би, що змінила б тут. І вірю, що цього можна досягти. Віра – це єдине, що нас тримає, без віри ми не можемо рухатися далі, вперед.
– До 2010 року Ви працювали у відділі культури міської ради, Вас добре знають у творчому середовищі міста – музиканти, співаки, художники, актори. Якою, на Вашу думку, має бути промоція Трускавця, як підняти культурне життя міста на вищий рівень?
– У нашому місті є великий обсяг роботи. Ми надзвичайно залежимо від наших гостей, які сюди приїжджають. Будемо відвертими – саме з цього живуть наші люди, завдяки гостям йде торгівля, обслуговування, навколо курорту крутиться життя. Без відпочивальників місто як курорт перестане існувати, це буде село. Але сподіваюся, що цього ніколи не станеться.
Я довго думала, що зробила би, ставши депутатом. І поділюся своїми думками з Вами.
По-перше, максимум засобів потрібно спрямувати у розвиток наших дітей. Щоб діти були зайняті цілодобово. Зміна діяльності – це і праця, і відпочинок. Щоб діти не ходили і не шукали, де їм подітися, чим зайнятися. Мають бути створені не міфічні, а правдиві гуртки, роботу яких обов’язково треба перевіряти. Гуртки мають бути в більшості безкоштовними, так як вони зараз і є. Хоча, звичайно, можуть бути і за додаткову оплату – це залежить від того, чим дитина займається.
Якщо вже говоримо про дозвілля дітей, то скажу кілька слів і про наші дитячі майданчики. Так, перед виборами їх з`являється багато. Та, на жаль, коли вибори закінчуються, то на деяких із них починають виростати будинки, деякі дитячі майданчики здаються в оренду, інші заростають бур`янами, в занедбаному стані. А цього не має бути в жодному разі. Дитячі майданчики мають бути пристосовані до того, щоб діти могли там безпечно проводити час разом з батьками.
В силу обставин я більше займалася культурою. В нас дійсно дуже багато обдарованої молоді. Ми це бачимо по телебаченні, чуємо про це. Взяти хоча б цирк «Каскад», школи, наскільки високого рівня виходять наші випускники, які можуть обрати собі кілька вузів – і насправді приймають їх по кілька вузів. Це свідчить, що дитина є розумною і їй треба дати можливість добре вчитися і працювати. І це потрібно висвітлювати, а в нас про це чомусь мовчать. Дитина досягла високого рівня, але про це ніхто не знає.
Чому треба, щоб про це говорили? У нас є гімнасти світового рівня – саме з Трускавця, у нас є акробати високого рівня – саме з Трускавця, у нас є музиканти, яких знають у світі. Чому не робити з ними промоцію, не знімати ролики, не співпрацювати з цими обдарованими молодими людьми? Поїхавши у світ з представником нашого міста, Трускавець вже можна позиціонувати на високому рівні, в тому числі за кордоном.
Це тягне за собою налагодження зв’язків. Мають бути зняті промоційні ролики про Трускавець. Мають бути висвітлені усі позитивні сторони Трускавця, почавши від «Нафтусі» та інших мінеральних вод – це передовсім. Успіх не приходить сам по собі, на нього треба наполегливо працювати.
Спілкуючись з багатьма артистами, які приїжджали до нас з Англії, Франції, США, Аргентини, Польщі та інших країн, я чула від них одне запитання (мені особисто теж його задавали): «Чому коли я їду у Карлові Вари, Прагу чи ще кудись, то там є статуя, пам’ятник, за який потримаєшся – і будеш щасливий, потримаєшся – і будеш здоровий і так дальше, а тут цього нема?». А дійсно, чому? Тож якщо задуматися, то в нас є ще над чим працювати. І тоді люди до нас будуть їхати ще й за цим. Це треба просто захотіти зробити. А для того, щоб захотіти зробити, треба мати не тільки особисті, приватні амбіції, а й думати про місто.
– Отже, окрім культури Ви зайнялися б промоцією нашого Трускавця?
– Промоція – це найбільше, бо ми дуже залежимо від цього.
Уявімо, що людина вже до нас приїхала. Але це ще не все. Одне діло – залучити відпочивальника, а інше – втримати його, зачарувати Трускавцем. Треба, щоб ця людина захотіла знову сюди повертатися. А для цього теж треба зробити дуже багато.
Обов`язково треба навести порядок в наших маршрутках, це дуже важливо. Бо те, що ми бачимо – це просто жахіття. Я маю на увазі в першу чергу культуру обслуговування, хоча є й інші питання – графіки, технічний стан та інше. В міській раді варто періодично збирати тих, хто дотичний до обслуговування наших гостей. Культура обслуговування – це те, над чим можна і треба працювати, і то у значних обсягах.
Варто залучати фахівців з інших курортних місць. Бо все-таки варимося у власному соку, а свіжий погляд зі сторони дає можливість краще побачити ті проблеми, які ми самі може й не помічаємо. Обов`язково проводити навчання персоналу, підвищувати рівень обслуговування, покращувати культуру спілкування. Це має бути не одноразова акція, а безперервний процес. Конкурентів багато, та Трускавець – один. Так що промоція – понад усе.
– Пані Зоряно, як Ваш шлях перетнувся зі «Свободою»? Ви вже довго перебуваєте в цій партії?
– У «Свободі» я вже шість років. Як перетнувся? Банально це чи ні, та я дуже шаную дружбу. В результаті моєї дружби з багатьма людьми я опинилася в «Свободі». Запросив мене в партію мій друг Олексій Балицький. Я подумала і погодилася. Чому погодилася? Бо багато чого мені імпонує саме в програмі «Свободи», імпонує те, що «Свобода» прагне реалізувати. В основному більше з патріотичних міркувань, хоча зараз це слово дещо спаплюжене, втратило первинний зміст.
– «Свобода» завжди акцентувала увагу на мовній проблемі, а зараз можна почути, що це неактуально…
– Я хотіла б запитати у кожної людини: «Як Ви думаєте, котру мову зараз треба захищати?». Зараз треба захищати українську мову. В мене син не може знайти літературу, яку хоче прочитати українською мовою. Російською є, українською нема.
Ми з відпочивальниками змушені переходити на російську мову. Приїхали люди зі Сходу, але ж ми толерантні, спілкуємося з ними російською. Люди добрі, а коли ж буде звучати українська мова?
Якщо держава не має своєї мови, то держави немає.
А скільки видатних, розумних людей ця велика машина знищила, познущалася над ними, бо вони стали на захист України, на захист української мови! Їх не стало, їх нема…
– На «Свободу» зараз ллється бруд з усіх сторін. Як будете спростовувати закиди, що «Свобода» фінансується олігархами, регіоналами, що це не націоналісти, а провокатори, користолюбці?
– Спростовувати нічого не буду. Якщо людина вже склала про щось певну думку, має своє враження, то змінити його складно. Але таке враження можна змінити в одному випадку – якщо широко відкрити очі і дати можливість вухам чути. Пам`ятаєте, як сказано в Біблії: «Хто має вуха, нехай слухає…».
Чому саме так кажуть про «Свободу»? Не знаю. Якщо люди зараз поглянуть на те, що відбувається в державі і після цього скажуть, що нас фінансують олігархи, регіонали, то в мене відразу виникнуть такі питання:
– чому ж ці олігархи зараз так знищують «Свободу»?
– чому ці олігархи зараз закрили нам практично всі виходи в ефір?
– чому ці олігархи, які нібито дають «Свободі» так багато коштів, не можуть нам забезпечити якісної друкованої продукції, цілу купу біг-бордів, які мають інші партії?
Але ця репресивна машина, в якій дійсно є олігархи, закриває дуже багато «свободівців» по тюрмах.
Нам закидають: «Вас ніде не видно». Правильно, нас ніде не видно, бо «Свободу» хочуть зовсім знищити. І це ясно кожній розумній людині.
Щодо фінансування. Так, це питання нам теж часто задають. Ось, наприклад, мені як члену трускавецької організації Всеукраїнського об`єднання «Свобода» не тяжко дати 50 чи 100 гривень в місяць для фінансування. Хтось може дати більше, хтось менше, у когось бізнес, якийсь магазинчик, то той дасть 300 гривень. В результаті до кінця місяця можна назбирати біля 3 тисяч, щоб, для прикладу, видати ту ж газету, донести людям інформацію. Правдиву інформацію.
Якщо подивитися на діяльність кількох наших депутатів від «Свободи» в міській раді, то вони чи не єдині відстоювали інтереси громади – завжди, від початку каденції, послідовно. А не «під вибори»…
– Чи відрізняється «Свобода» у Трускавці від «Свободи» в інших регіонах, «Свободи» загальноукраїнського рівня? І хто є основою трускавецької «Свободи»?
– Так, в «Свободі» є різні обличчя. В різних регіонах різне мислення. Різні свободівські осередки можуть не погоджуватися в якихось питаннях. Але є те, що об’єднує, те, в чому ми єдині. І саме тому я зараз в «Свободі». Хоча мені й пропонували багато куди «перейти».
Отже, «свободівців» об`єднує те, що ці люди – патріоти, котрі хочуть, щоб в Україні стало краще. Ці люди готові працювати за безцінь, хоча насправді це є неправильно. Кожна людина за свою працю повинна отримувати належну винагороду.
В час, коли «Свобода» мала високий рейтинг, у партію вступило багато людей. Можливо, про них ми знали замало. І вони зараз відійшли. Так, вони зараз в інших партіях, тих, які на даний час мають вищий рейтинг. Це люди-перебіжчики. Ви їх побачите в різних партіях на місцевих виборах. Натомість у трускавецькій «Свободі» немає жодної людини, яка б перейшла до нас з іншої партії. І це можна буде побачити по наших списках…
– Що, на Вашу думку, зараз відбувається в Україні? І чим закінчиться?
– Я тут можу сказати тільки свою думку. Не можу стверджувати, що претендую на істину, але це моє серце, моя душа.
Те, що я сильно вболіваю – це правда. Зараз відбуваються страшні події, дійсно, страшні. Співчуття всім, хто втратив своїх близьких.
Зараз, на мою думку, страшні українофоби керують нашою державою. В мене таке враження, що вони бояться людей, бояться патріотів, бояться тих хлопців, які можуть вернутися додому. І коли це все списується на Путіна…
Знаєте, не Путін нам підняв тарифи, хоча зараз не це основне. Не Путін садить наших патріотів у тюрми. Не Путін знищує хлопців у АТО. Не Путін робить так, що наші хлопці не мають що їсти, в що одягнутися, а наша влада це прикриває. І не Путін хоче добити волонтерський рух.
Це робить не Путін. Це робить наша верхівка, це роблять наші олігархи, які не можуть наїстися. Їхня мета одна – знищити українських патріотів і українських націоналістів, знищити все українське: і мову, і культуру, і традиції, все.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень