22 червня в Народному домі Трускавця мав відбутися семінар-презентація на тему «Моделі брендингу міста». Принаймні так проанонсувала влада. Замість семінару відбулося казна-що. Цю подію важко назвати семінаром, а тим паче презентацією. Півтори години (а для когось – дві) марно витраченого часу плюс неприємний осадок на душі. І то з ряду причин.
Ось перший результат зустрічі – коментує підприємець Сергій Розора (взято з його сторінки в мережі Фейсбук):
«З 1 липня буде припинено проведення ранкової гімнастики у Трускавці біля бювету.
У мене склалося враження, що у Трускавці ведуть бізнес жлоби, хапуги та паталахи.
На чергову зустріч з міським головою для обговорення проблем розвитку Трускавця, для вироблення стратегії та розгляду пропозицій по брендуванню та просуванню бренда Трускавця прийшло декілька людей.
Журналісти запропонували виставити в відкритий доступ список людей, які вклали близько 30-40 млн доларів в аферу, в якій брала участь Оксана Губернська. Тобто в розвиток Гваделупи.
На жлоба не потрібен ніж, йому пообіцяй МММ, і самі біжать з мішками грошей.
При чому більшість цих грошей було зароблено в Трускавці, в тому числі і на майні громади.
А я витрачаю тисячі доларів на те, щоб Місто здоров’я виглядало на місто здоров’я, щоб більше 6 років проходила ранкова гімнастика, щоб приїздили зірки на майстер-класи, щоб в Трускавці, створювалися спортивні зіркові школи. І всім таке підходить.
А мені надоїло.
Тому з 1 липня мабуть припиняю щоденну ранкову гімнастику біля бювету і будемо іі робити біля свого готелю і для своїх відпочивальників.
Окремо скажу про забудовників, які продають квартири клієнтам готелів, яким сподобався Трускавець, і вони вирішили купити собі помешкання (тобто перестають бути клієнтами готелів), а забудовники, крім хабарів потрібним людям, не вважають за необхідне долучатися до розвитку Трускавця.
Так само і на площі Трускавця постійно вирує торгівля, а десятки та сотні тисяч гривень зникають у відомо-невідомому напрямку.
Ще хочу розказати для роздумів, як в Древній Греції виникли поняття “політик” і “ідіот”.
“Політікус” – це той житель міста, який цікавиться життям міста,
А “ідіотікус” – це той, що не цікавиться. Все просто.
Тому швидше всього 1 липня Трускавець попрощається з традиційною щоденною ранковою гімнастикою біля бювету. “Ідіотікусам” вона точно не потрібна. Вони шукають чергове МММ.
Все співпадає».
Гостро і неприємно? Так. Але скільки ж правди в цьому крику гніву і обурення!
Другий коментар – від кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів Інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка», дрогобичанина Миколи Рупняка:
«Це говорить, що у нас і влада сама по собі, і громада сама по собі, а стратегія розвитку міста не бачиться інструментом впливу на владу. В такій ситуації стратегічний план буде ще одним формальним і необов`язковим документом. Тому відповідаючи на питання потрібна чи ні Трускавцю стратегія – очевидно що ні. Адже тільки за умови широкої зацікавленості нею лідерами громади (навіть не політиками) стратегія може виконати свою роль у створенні добробуту міста. Популяризуйте цінності громадянського суспільства – і тоді громада реально відчує свої можливості впливати на соціально-економічні процеси у місті».
А тепер дозволю собі висловити власні враження та розчарування від цієї «мега-події».
На початку директор Трускавецького курортно-інформаційного центру Олександр Боднар представив пропозиції по брендуванні і виробленні стратегії від якихось львівських студентів-дизайнерів. Вони хочуть 6-10 тисяч доларів за аналіз (!) та теоретичне обґрунтування, стільки ж за розробку графічних елементів, ну а виготовлення і встановлення цих же елементів обійдеться Трускавцю в 70-80 тисяч доларів. Це що, насмішка? З такою дурнею виходити на люди? Не соромно?
Друге враження та розчарування – виступ лекторів. Виступили запрошені з Києва Вілена Воронова та Інна Силантьєва. Щоправда, більше говорила пані Воронова – своєю промовою чимось дуже нагадувала радіопередачу цілительниці травами Наталії Земної. Можливо, говорила щиро, але не дуже по темі. Картинка на екрані показувала одне, вона ж розводилася про те, що «бренд – не матеріальна субстанція, а ментальна конструкція, сумарний досвід споживача» і щось подібне до того. За якихось 10 тисяч доларів кияни зроблять все, навіть організують event-події, бо дуже їм подобається Трускавець і вони хочуть допомогти.
Попри нуднувату лекцію від киянок їхній виступ як частина цієї двогодинної зустрічі виглядав ще не найгірше.
Вбив наповал мер Андрій Кульчинський. Начебто мало було людям слухати його нотації на зустрічі з готельєрами 9 червня! Тепер мер знову взявся повчати готельєрів та підприємців. Зрозуміло, що міський голова їздить всюди (і до Києва, і за кордон) на різні конференції, тренінги і т.д., але ж і в санаторіях та готелях не сидять абсолютні бевзі та мантелепи. Невже приємно їм було слухати, скільки має бути символів у публікації на сайті чи як вони мають залучати клієнтів? Кому потрібне повчання, що на сайті має бути продаж путівок, а сайт має бути зроблений для найтупіших та найлінивіших?
Пан Кульчинський поволі перетворюється у свого попередника, який не в останню чергу програв не лише завдяки своєму тупому оточенню, а й через те, що всюди встромляв свої 5 копійок. Андрій Богданович теж хоче виглядати на такого, що розбирається у всьому, але це вже аж ніяк не пасувало слухати та дивитися, як мер-лікар керівникам оздоровниць «втирає» елементарні речі як їм вести бізнес.
Та ще більше не сподобалися зауваження експертів типу Віктора Пиціва. Ні з того ні з сього пан Пиців почав восхваляти попередню владу Трускавця, що вона зробила якісь добрі напрацювання в сфері промоції. І що те «добро» треба взяти до уваги. На щастя, підприємець Сергій Розора чітко і по поличках розклав це «добро». Логотип за міські кошти розробили і привласнили, а все, що робилося без «патронату» влади, обходили мовчанкою.
На спроби одного з представників попередньої влади щось відповісти пан Розора видав такий спіч, що аж міський голова мусів втрутитися та заспокоїти підприємця, щоб той часом не вдався до рукоприкладства.
Люди поволі залишали зал, не дочекавшися кінця зустрічі. Розмова загрузла на етапі «ні про що», брендінг та його моделі відійшли на далекий задній план.
Організаторам варто зважити на ці критичні зауваження, адже ще пару «семінарів-презентацій» в такому стилі і тоді чиновникам доведеться слухати один одного. Втім, їм все одно – аби день відробити та зарплату отримати. Місто і так живе завдяки потужним санаторіям, відпочинковим закладам та креативним людям, які заробляють самі і дають можливість заробити іншим.
Сподіваємося, що практиканти зі Львова не «розведуть» місто на 100 тисяч доларів за «брендинг», який включатиме аналіз, пару піктограм і їх виготовлення в натурі. Бо на курорт їдуть зовсім не для цього. Що думають з приводу бренду Трускавця люди з досвідом, самозакоханих доповідачів не хвилювало.
І насамкінець ще один коментар – цього разу від депутатки з провладної фракції «Самопоміч» Віри Сазонової (взято зі сторінкив мережі Фейсбук):
«Влада намагається робити правильні кроки – безумовно, з необхідністю якісного брендингу неможливо не погодитись. Так, він є складовою розвитку курорту, але аж ніяк не його основою.
Можливо, саме тому і не вдається організаторам зацікавити підприємців Трускавця навіть до участі в обговоренні. Та й сама зустріч… Дві години чистої теорії, посилання на досвід інших міст, багато розумних, модних слів… І дуже мало конкретних кроків, особливо в площині основного – просування бренду і міста курорту. І не може бути інакше, тільки тому, що немає чітко поставленого завдання. Ймовірно, найрозумніша думка, яка прозвучала – це про можливу необхідність займатись брендингом паралельно з розробкою стратегії розвитку.
Хоч скоріш за все – спочатку потрібна чітко сформована стратегія, а вже на її основі брендинг.
Зволікати з цими речами у Трускавця немає часу. Немає часу шукати і залучати теоретиків для розробки стратегії, яка в випадку нашого міста є єдино можливою, з огляду на те, що ми вже маємо унікальність нашого міста – це Нафтуся. Нам потрібні практичні кроки.
Якщо простими слова описати суть брендингу, то брендинг це річ, в яку ми запаковуємо товар, який хочемо продати. І при його формуванні спочатку ми повинні чітко визначитись з цільовою аудиторією. На яких ринках нам важлива реалізація? Хто наш потенційний покупець? Якими методами ми будемо просувати наш товар? Тільки на основі таких конкретно сформованих параметрів можливо якісно та комплексно поставити та виконати завдання з брендингу нашого міста».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень