До Свята Покрови та 71-ї річниці створення УПА старшокласники, які цікавляться історією, провели акцію «Юні дослідники – стежками УПА”, під час якої записали інтерв’ю з легендарними борцями за незалежність України, зокрема, з повстанським подружжям Петра і Ольги Мартинюків у Володимирі Волинському, колишніми політв’язнями і повстанцями у селах Львівщини, а також із охоронцем головного командира УПА Романа Шухевича Любомиром Полюгою та зі зв’язковими цього повстанського генерала – Ольгою Ільків та Дарією Гусяк.
Про це розповів речник молодіжної організації «Учнівське братство» Микола Бурдяк. У луцькому НВК ЗОШ-Інтернат «Правознавчий ліцей» десятикласник провів «Відкритий урок юного дослідника», на якому презентував історико-пошукову роботу «Учнівського братства», відеозйомки інтерв’ю ветеранів УПА, а також книжку професора Юрія Сурміна «Майстерня вченого: підручник для науковця».
Микола Бурдяк сказав, що він та ще кілька однокласників вирішили займатися просвітницькою та дослідницькою роботою після нещодавнього перегляду документального фільму про дітей-сиріт «Шахта №8». Мотивуючий фільм презентувало у школі «Учнівське братство» в рамках проекту «Школа правової свідомості та громадської активності», що здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Микола пригадує, що доля дітей-сиріт, які мусили працювати в нелегальних шахтах Донбасу спонукала учнів переосмислити своє життя. «Я, – каже Микола Бурдяк, після презентації «Шахти №8» у школі, увечері передивився увесь півторагодинний фільм в Інтернеті. Порівняв свою долю з життям героя фільму Юри Сіканова, і почав більше цінувати те, що маю – батьків, бабусю й дідуся, а також саму можливість проявляти своє лідерство у громадській діяльності – адже усього цього не мав герой документального фільму». Микола розповів, що відтоді він, залучивши друзів до громадської активності, вирішив зняти учнівський документальний фільм про колишніх в’язнів гітлерівських і сталінських таборів, щоб потім презентувати його серед школярів у різних регіонах України. Це, на думку Миколи «стане прикладом загальнолюдських цінностей та боротьби за людську гідність».
Микола Бурдяк поділився також враженням про організовану «Учнівським братством» до Свята Покрови поїздку старшокласників і журналістів на Волинь, на якій Микола виконував функції координатора заходу. У Володимирі-Волинському учні познайомилися із славетним подружжям Петра і Ольги Мартинюків, які боролися в лавах українського антигітлерівського збройного підпілля ще від самих його початків у 1942 році.
Ольга Мартинюк під час прес-туру «Учнівського братства» на Волині розповіла молоді та журналістам про те, як стала учасницею повстання політичних в’язнів Норильська 1953 року. Ця подія, 60-ту річницю якої відзначають цьогоріч, стала першим прикладом страйку в Радянському Союзі і першим успішним повстанням у концентраційному таборі у світі. «Збунтувалися чоловічі і жіночі лагері Норильська, а найбільше нашуміла тоді моя шоста зона, – згадує пані Ольга.
Петро Мартинюк пояснив школярам, що в результаті Норильського повстання було реформовано сталінську систему ГУЛАГУ. В’язням було повернуто низку елементарних прав людини, зокрема, право називатися за прізвищами, а не за номерними знаками, як це практикувалося у фашистських і комуністичних концтаборах. Таким чином їм було повернено – хоч якусь ознаку людської гідності. Петро Мартинюк розповів, що, випадково зустрівшись на березі Білого моря дорогою в Сибір з майбутньою дружиною, він пообіцяв коханій обов’язково вижити і знайти один одного після звільнення. Колишній офіцер УПА, який був поранений в бою проти німецьких окупантів, попри слабке здоров’я витримав неймовірні випробування ГУЛАГУ. Як тільки він звільнився – відшукав наречену Ольгу серед каторжан на сибірському спецпоселенні. Лише через 5 років подружжю Мартинюків дозволили повернутися в Україну.
Микола Бурдяк, поспілкувавшись зі славетним повстанським подружжям зізнається: «вражає, те, що Петро і Ольга Мартинюки з моменту одруження ніколи не сварилися. Ми побачили якусь надзвичайну взаємну повагу і теплоту. А прожили вони вже 60 років разом. Тому для мене і моїх однолітків ці люди – приклади. І не лише того, як незламно боротися за право на людську гідність, за свій народ, але і як прожити в любові та злагоді ціле життя». Микола додав, що сьогодні українські ветерани кажуть молоді, що тепер уся боротьба за народне благо має відбуватися сучасними методами – передусім через поширення правдивої інформації та згуртування однодумців для суспільно корисної справи.
15-річний Микола розповів, що у Львові йому і колегам пощастило привітати з 71-ю річницею створення УПА легендарних зв’язкових Романа Шухевича – Дарію Гусяк та Ольгу Ільків, охоронця головного командира УПА Любомира Полюгу, офіцера УПА Антона Гаранджу, більшість з яких не виходять з дому і вже не беруть участь в офіційних заходах. Зате, на переконання Миколи, особисте знайомство з такими людьми надихає молодь жити не для себе, а для добра свого народу.
Учнівські активісти ходили, записуючи спогади, від села до села, іноді долаючи понад 10 кілометрів пішки. Найбільше вразила Миколу подорож з однокласниками до його прабабусі в село Бунів, що на Львівщині. Учень пригадує: «досі я ніколи не питав старших людей, родичів про війну, про наше минуле. А тут – ціле відкриття. Десятикласник виявив, що лише в бабусиному селі є три колишніх політичних в’язні. Микола пригадує, що найбільше вразила його розповідь про те, як енкаведисти після війни з кулемета розстріляли образ Матері Божої, відображений на дереві на краю села». Це, на переконання речника «Учнівського братства», свідчить про те, що «всюди можна знайти і записати вражаючі історії, і це треба робити, не відкладаючи. Тим більше, вважає Микола, запис спогадів можна оформити як учнівську наукову роботу в Малій академії наук і таким чином зробити свої перші кроки у науці».
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень