/Про «легендування» осіб, котрі свідчать про злочин/
Шановні трускавчани!
Запобігання і протидія корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави в умовах сьогодення є первинним завданням усієї правозахисної системи держави.
Разом з тим, ефективність боротьби із цим ганебним явищем цілковито залежить від Вашої активної громадської участі. Адже хто як не Ви, мешканці міста, підприємці, чи не щодня стикаєтесь із проявами корупції, як з боку посадовців органів державного контролю, місцевого самоврядування, правозахисної сфери, так і зі сторони керівництва, посадових осіб підприємств, установ, організацій?
Щоб виявити, задокументувати та притягнути до відповідальності хабарника, – слідчому, прокурору, оперативному працівнику необхідні офіційні свідчення учасників кримінального процесу (заявника, свідків, потерпілих тощо), які можна було б покласти в основу обвинувачення.
Положеннями Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» передбачено такі способи забезпечення безпеки учасників кримінального процесу, як забезпечення конфіденційності відомостей про особу та закритий судовий розгляд. Так, відповідно до положень ст. 15 згаданого Закону, нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватись шляхом:
а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про заміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
б) проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають;
в) не оголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;
г) виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;
д) накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.
У випадку ж, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання (ст. 16 згаданого Закону).
Задля безпеки учасника кримінального провадження суд за власною ініціативою або ж за клопотанням учасників кримінального провадження, може прийняти рішення про проведення допиту останнього з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в т.ч. у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.
Простими словами, – законодавець передбачив «легендування» осіб, що свідчать про скоєний злочин чи такий що готується, позбавляючи злочинця чи його поплічників можливості впливати на них у прямий чи опосередкований спосіб. З огляду на викладене, сподіваюсь на Вашу громадську активність та прагнення очистити місто від суспільних клептопаразитів.
Від себе ж гарантую безумовне додержання вимог згаданого вище Закону у кримінальному провадженні та забезпечення особистого контролю за перебігом кримінального процесу.
Лонгін Мігоцький, прокурор міста Трускавця
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень