У четвер, 1 листопада, у Трускавці стартував VII Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат». Грандіозна подія, плеяда зірок, спалахи камер, червона доріжка – це все додаток до найголовнішого. А найголовнішим є те, що українське кіно відродилося, повстало, немов Фенікс із попелу, і частинка якісної кінопродукції примандрувала до Трускавця, щоб потішити жителів та гостей курортної столиці України і зробити їй додаткову промоцію.
З чотирьох днів кінофестивалю два вже завершилися. Видовищним був день перший, коли проходила урочиста церемонія відкриття. Червоною доріжкою до кінопалацу «Злата» пройшли молдавський кінорежисер Валеріу Жерегі, литовський режисер Альгимантас Пульпа, чеський режисер Віктор Вілгелм, письменник Андрій Кокотюха, народні артисти України Володимир Горянський, Гурбан Аббасов, телеведуча та співачка Наталія Кудряшова, українські кінорежисери (зокрема, Борис Савченко), актори, сценаристи та чимало інших знаменитостей.
Під час двогодинної церемонії відкриття «Корони Карпат» на глядачів очікували і виступи членів журі, і вітання генерального директора кінофестивалю Олега Карпина, і пісні та музичні і танцювальні композиції (Віктор Винник з гурту «Мері», Наталія Кудряшова та Гурбан Аббасов, Роман Скорпіон з шоу-балетом, Я-Рек, віртуоз Василь Гамар). Учасників та гостей кінофестивалю привітав і міський голова Андрій Кульчинський. Ведучі дійства Зоряна Конопельська-Петрас та Богдан Процишин бездоганно справилися зі своєю роботою, тож церемонія відкриття, як і завжди, пройшла на дуже високому рівні.
А потім були фільми. Три комедійні стрічки першого дня фестивалю виявилися не такими вже й комедійними. І це не мінус, адже картини змушували до рефлексії – для чого ми живемо, чому наше життя деколи є порожнім та без змісту, чому інколи ми потрапляємо у безглузді ситуації.
Комедія Тоні Ноябрьової «Герой нашого часу» виявилася радше реаліті-шоу з життя хлопця із провінції, котрий на два місяці потрапив до Києва. Нудьга та абсурд, пошук сенсу та розчарування у людях та ідеалах – це не дуже весело. Але кумедні ситуації, в які головний «герой нашого часу» Жорік потрапляє то в ЖЕКу, то в поліції, то в музеї на виставках сучасного арт-мистецтва, то в торгових павільйончиках, то у стосунках з нав’язливими жіночками, змушують по-іншому подивитися на поставлені режисером філософські запитання.
«Ізі» – це італійсько-українська стрічка, назва якої тлумачиться і як скорочене ім`я Ізидор, і як «Легко» (англійське easy). Товстунові Ізі легко не було, коли він потрапив з рідного італійського містечка в Україну. Та ще не куди-небудь, а в глушину, в глухі карпатські села та маленькі містечка. Його мандрівка з труною на коліщатах – теж, здавалося б, не дуже смішний процес. Але насправді це досить романтична соціальна комедія, котра окрім розважальної мети ставить і глибші цілі.
Третьою стрічкою першого дня «Корони Карпат» були «Шляхетні волоцюги». Легка комедія, в основу сюжету якої лягли походеньки довоєнних Щепця і Тонця (у фільмі це Бодьо і Мірек), а німецькі фашисти та радянські енкаведисти виставлені явно не в найкращій іпостасі. Щоправда, ті, хто хотів би знайти хоча якийсь історичний підтекст, можуть навіть не намагатися цього робити. Жодної історії тут нема. Зате є надзвичайно хороші костюми та закручений сюжет, є діалекти та львівські краєвиди – все це разом з піснею «Тілько ві Львові» може зробити «Шляхетних волоцюг» хорошою пропозицією для спільного сімейного перегляду в кінотеатрі «Злата».
Але кінофестиваль тим і відрізняється від звичайних переглядів, що після кожного фільму є можливість поспілкуватися з його творцями: режисером, сценаристом, акторами. Для прикладу, останній фільм завершився після 23.00, але глядачі ставили і ставили запитання, отже, взаємодія «творець-споживач» дійсно відбулася.
Сьогодні – другий день «Корони Карпат». Окрім «Злати» стрічки «крутилися» і в Народному домі. Проходили майстер-класи, презентувалися проекти, а для гостей було проведено пішу екскурсію «Спацер по старому Трускавцю». Погода нас радує сонечком і комфортною температурою, тож ті, хто з невідомо якої причини ще не побував на кінофестивалі, має всі шанси зробити це в найближчі два дні.
На жаль, з об’єктивних причин скасовано анонсовану в програмі суботню зустріч з Адою Роговцевою, проте є чимало інших цікавих подій.
Так, 3 листопада в УРБАН-бібліотеці міста пройдуть зустрічі з Андрієм Кокотюхою та Борисом Савченком і презентація їхніх книги, а в Народному домі покажуть ряд короткометражних фільмів. Зауважте, що вхід на ці заходи є абсолютно безкоштовним.
Також в суботу покажуть цікаве аргентинське кіно «Бетібу», українську «Казку про гроші» та фільм «Червоний» (кінопалац «Злата», вхід платний). А в Палаці культури імені Тараса Шевченка о 20.00 відбудеться концерт учасників кінофестивалю, серед яких буде і виступ Михайла Грицкана, котрий, до речі, також вітав присутніх на церемонії відкриття «Корони Карпат».
Неділя, 4 листопада, стане заключним днем, коли нарешті визначиться фільм-переможець. Його й покажуть після церемонії закриття Міжнародного кінофестивалю та нагородження переможців (14.00).
Цьогоріч, переглядаючи програму фільмів, гостей та членів журі, впадає в око власне «міжнародність», присутність досить багатьох країн. Литва, Грузія, Аргентина, Молдова, Італія, Чехія, Польща, Франція, Македонія, Ісландія – якщо в кожній з цих десяти країн хоча б в окремих телепрограмах, газетах чи Інтернет-публікаціях згадають про їхню причетність до Трускавецького кінофестивалю, то це вже буде успіх. Гадаємо, не потрібно роз`яснювати чому саме.
Серед стрічок, котрі є на нашій «Короні Карпат» – номіновані на «Оскара» і ті, які вже завоювали нагороди на інших кінофестивалях. Як було сказано під час церемонії, Трускавецький кінофестиваль став унікальним, знайшовши свою нішу в фестивальному параді митців. Поки що він Сьомий, але з кожним роком ця цифра стає більшою. Колись він буде 50-тим, як зараз у Карлових Варах.
А все починалося якихось десять років тому, коли молодий патріот Трускавця, депутат міської ради Олег Карпин анонсував проведення Міжнародного фестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат». 10 січня 2010 року відкривалася перша «Корона Карпат», короткий репортаж з цієї події можна прочитати тут. Тепер це – одна з найпотужніших подій міста-курорту та кіномистецтва. І нехай так буде завжди!
Володимир Ключак, фото Олега Бачинського
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень