Сьогодні, 3 вересня, в трускавецькій СШ № 1 відбулося урочисте посвячення меморіальної таблиці на честь Ігоря Дідача, випускника цієї школи, Героя-трускавчанина, котрий загинув у січні 2015 року під час виконання бойових завдань в зоні АТО. Ідея вшанувати випускника належить адміністрації школи. Подібна таблиця є вже в НВК «СЗШ № 2-гімназія», присвячена вона випускнику школи-гімназії Сергію Шевчуку.
Освятив меморіальну таблицю на честь Ігоря Дідача настоятель трускавецької парафії Покрови Пресвятої Богородиці о. Володимир Бондарчук. Словами учнів линули згадки доньок Ігоря Дідача про батька…
Народився Ігор Дідач у Дрогобичі, тут пішов у перший клас. Та згодом батьки отримали помешкання у Трускавці на вулиці Філатова (тепер – І. Мазепи), тож навчання Ігор продовжив у трускавецькій СШ № 1. Закінчивши школу, навчався в медучилищі в Костополі. Згодом працював в санаторії «Дніпро», тут і познайомився з майбутньою дружиною Наталею, з якою поєднав свою долю. Згодом відкрив свій масажний кабінет, салон краси…
Так сталося, що доньки Ігоря Дідача були на Майдані під час першого побиття студентів, 30 листопада 2013 року. «Нікому не дозволю піднімати руку на моїх дітей!» – заявив Ігор і був на Майдані до завершення Революції Гідності, в тому числі у найважчі дні 19-20 лютого.
Коли окупант ступив на українську землю, Ігор залишив роботу, залишив бізнес, вступив у лави Нацгвардії. Про те, яким життєрадісним та життєстверджуючим, веселим і товариським він був, згадували під час відкриття меморіальної таблиці побратими Ігоря.
Не міг стримати сліз батько Героя, за пам’ять про Ігоря подякувала його дружина-вдова. Після виступу представника органу місцевого самоврядування слово мали ще бойові побратими нашого Героя-земляка, однокласники, учні школи. На завершення було виголошено подяку тим людям, які приклалися до спорудження таблиці – підприємцям Ігореві Кісаку та Павлу Швецю, художнику Михайлу Федевичу та всім іншим. Сумні мелодії та пісні, які линули в цей день на подвір`ї СШ № 1 м. Трускавця, поділяли смуток та скорботу трускавчан, які втратили хорошу людину, котра своє життя віддала за нашу волю і нашу безпеку.
Похований Ігор Дідач в с. Модричі, де проживають батьки дружини.
Ще одного трускавчанина, котрий загинув в зоні АТО, вшанували минулої неділі у Трускавці. Артура Гулика, почесного громадянина Борислава, було поховано біля могили матері, на старому трускавецькому цвинтарі біля церкви Покрови. Артур Гулик загинув в червні 2014 року у бою під Слов`янськом.
Спільна молитва на могилі і посвячення нагробної стели відбулося за участі рідних та близьких Артура Гулика, а також його побратимів. У церемонії освячення участь взяли також депутат Верховної Ради України Богдан Матківський, депутат Львівської обласної ради від Борислава Володимир Голобутовський, в.о. міського голови Борислава, секретар Бориславської міської ради Ігор Яворський, перший заступник міського голови Борислава Ігор Кобилецький, священнослужителі Борислава, Трускавця, Дрогобича та військовий капелан, а також представники громадських організацій «Самооборона м. Борислава», «Спілка воїнів АТО м. Борислава», «Цвіт нації», волонтери.
На закінчення освяти прозвучала пісня, яка була написана в той день, коли Борислав та Трускавець отримали сумну звістку про загибель Артура Гулика (автор пісні – Віктор Кравцов).
Вічна пам`ять Героям-трускавчанам Артуру Гулику, Сергію Шевчуку, Ігореві Дідачу. Нехай Господь прийме їх до свого Небесного Царства. Вони – приклад для майбутніх поколінь, адже так любили рідну країну, рідну землю, що віддали за неї свої молоді життя.
Володимир Ключак
ТОП коментованих за тиждень