Кандидат у народні депутати України по 121 Дрогобицькому виборчому округу Віктор Франкович Возняк заінтригував журналістів тим, що на його прес-конференції 5 жовтня повинна були прозвучати якась сенсаційна заява. Більшість сходилося на думці, що напевно Віктор Возняк зніме свою кандидатуру на чиюсь користь і лише один-єдиний автор цих рядків висловлював впевненість, що сенсація якимось чином буде пов’язана з фірмою «Альфа Плюс», до якої безпосередній стосунок має кандидат. Так воно і сталося. І хоча сенсація не була масштабною, але вона була подвійною – окрім спростувань звинувачення в корупції, які на адресу пана Возняка дозволив собі висунути надто вже непрозорий і невідомо ким фінансований рух «Чесно», журналісти почули ще й іншу «сенсацію». Суть її полягала в тому, що Віктор Возняк – другий за популярністю на Дрогобиччині.
Та почнемо з самого початку, ab ovo. Вступне слово під час прес-конференції сказав Олег Косик, довірена особа кандидата Віктора Возняка. Згодом сам кандидат окреслив коротко деякі з пунктів своєї передвиборчої програми. «Для мене мета – це побудова міцної, незалежної, правової і багатої держави Україна». В цьому вислові – вся квінтесенція поглядів Володимира Возняка, яку він все ж вирішив дещо розвести (в значенні не «пожартувати», а «розбавити», тобто не «розвеселити», а в значенні «зменшити концентрацію»). Його думки про національну ідею та її втілення, його захоплення «калуським дивом» Ігоря Насалика, який зараз змушений йти до ВРУ як самовисуванець, бо не знайшлося місця такій людині в об’єднаній опозиції, його сміливі ідеї дебюрократизації системи, його твердження щодо потреби бути натуральним, властивим, а не грати на публіку – все це робило пана Віктора не якимось нудним та недоступним кандидатом, котрий витає в небесах словоблуддя та самозакоханості, а звичайним українцем. Українцем, котрого болить душа за те, що тупцюємо на одному й тому самому місці вже третє десятиліття.
Не за етикетку голосувати, не за бренд, а за конкретну людину – наголошує Віктор Возняк і просить журналістів доносити (втім одразу забирає це слово назад і замінює його на «роз’яснювати») виборцям, що будуть 2 (ДВА!) бюлетені і в одному з цих двох бюлетенів потрібно голосувати не за партію, а за конкретну людину, про яку ви чули, знаєте, якій можете довірити майбутнє нашого краю.
Втім, більша частина прес-конференції стосувалася не так політичних аспектів, як серйозного звинувачення пана Возняка в … корупції. Як озвучив присутній на прес-конференції «чеснюк» Богдан Гринчишин (брат шанованої всіма і всюди пані Віри Байси), «компру» на кандидата Возняка збирав не голова дрогобицького «Чесно» Святослав Сурма, а Богдан Юзефів. «Чесно» в тому, що «Альфа Плюс» купила 132 гектари трускавецької землі, бачить якусь корупцію. Ще більше цієї корупції, на думку «чеснюків», у тому, що рідний брат кандидата Возняка Володимир очолив ТзОВ «Трускавецький водоканал», а ще кандидату закидають, що не вніс обіцяних півмільйона гривень у статутний фонд «Стебникводоканалу» і навіть, що угоди «Альфи Плюс» із Стебницькою міською радою десь пропали. Словом, копали-копали, рили-рили та й нарили те. що давно не є таємницею – про причетність пана Возняка до «Альфи Плюс», про купівлю землі в Трускавці і про брата-директора водоканалу.
Дуже легко спростував Віктор Возняк всі ці безглузді закиди в корупції. По-перше, землю у Трускавці він не отримав, а купив (не він конкретно, а фірма). В бюджет Трускавця потрапило 70 мільйонів гривень. Купівля була здійснена за пропозицією міської влади Трускавця, за цю трансакцію проголосувало понад 90% депутатського корпусу ТМР.
По-друге, є визначення корупції – і за Вікіпедією, і за Законом України «Про засади запобігання корупції», до цього ганебного явища кандидат зовсім не причетний. Він – не держслужбовець, він нікому не давав хабара, він не обманював нікого, не заподіяв шкоди ні місту, ні державі, ні іншим особам, не вчиняв жодних обманних дій з корисливою метою. Тож який він корупціонер? Хіба він незаконно заволодів землею чи муніципальним майном? А якщо б зайнятися люстрацією тих всіх «чеснюків», які фактично зараз грають виключно в одні ворота?
По-третє, всі документи по Стебнику у пана Возняка є на руках. Якщо таких документів нема в Стебницькій міській раді, то хто в цьому винен?
По-четверте, від «Альфи Плюс» Стебник отримав 600 тисяч гривень фінансової допомоги, а фірма взяла на себе тягар утримання підприємства, тільки на заробітну платню працівників якого щомісяця витрачає по 50 тисяч.
Звичайно, що цими чотирма пунктами справа не обмежилася. Бо розповів кандидат і про те, що фактично щороку від 2,5 до 3 мільйонів гривень податків йде в міський бюджет Трускавця – і то за землю, яку через зволікання депутатів важко розвивати, задіювати. Автор цих рядків задав кандидату запитання, з якою владою йому легше працювати у Трускавці – з минулою на чолі з Левом Грицаком чи теперішньою козирною. Тут Віктор Возняк повів себе як справжній дипломат, бо відповів, що сподівається, що найлегше буде з наступною. Хоча, на нашу думку, дещо злукавив, адже пан Віктор Марченко, безпосередньо причетний до «Альфи Плюс» (зараз ще й довірена особа пана Возняка), був як-не-як заступником мера Трускавця. І аж в 2010 році, будучи ще на посаді заступника Лева Грицака, почав критикувати того за «нереалізовані можливості» (у своїй передвиборній програмі). Втім, якщо минула влада стане майбутньою, що тоді скаже Віктор Возняк?
Отже, висновок такий – жодної корупції, жодних махінацій, жодного беззаконня за фірмою «Альфа Плюс» і за Віктором Возняком особисто нема. Гадаємо, якби такі звинувачення в корупції лунали на адресу «єдиного кандидата від опозиції» Романа Ілика, спортсмена 1990-х років, боксера та стоматолога, то однозначно, що цей пан подав би в суд, захищаючи «честь та гідність», як подав у суд через статтю «Микола Лагодич: «У 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину». Втім, дозволимо собі цитату із «Львівської газети» за четвер, 4 жовтня (№ 40 (689)): «Позов про захист честі та гідності найчастіше подають ті, в кого ніколи не було ні першого, ні другого». А пан Возняк повів себе як справжній джентльмен – просто спростував всі інсинуації, озвучивши конкретні факти, надавши докази своєї чесності та порядності.
На «закуску» на прес-конференції приберегли президента. Не лякайтеся, мова йде не про Віктора Федоровича, а всього лише про президента Українського фонду «Громадська думка» (Ukrainian public opinion foundation – подаємо ще й англійську назву, якщо хтось ведеться на такі приколи) п. Володимира Подгорнова. Він і озвучив другу «сенсацію», згідно якої десь хтось колись там проводив якісь соціологічні дослідження і подав їх результати. Ми їх свідомо не оприлюднюємо, бо ви будете сміятися. За ними, кандидат Олександр Старовойт має більшу підтримку в нашому окрузі, ніж кандидати Віктор Конц, Михайло Сендак, Святослав Грабовський, Михайло Янковський та ще кілька більш знаних і активних кандидатів. Кандидату Курусу пан Подгорнов відвів «аж» 9,7% підтримки виборців, приблизно стільки ж – Михайлу Задорожному – 9,9%. Це при тому, що переважно в інших рейтингах саме панове Курус, Задорожний та Конц займають 2, 3, 4 чи 5 місця у списку симпатій виборців нашого округу. Віктор Возняк згідно з цими даними, має підтримку 12,1% і його обганяє тільки кандидат Ілик. Такі дані, звісно ж, втішили і самого пана Возняка, і його довірену особу пана Косика. Від «Трускавецького вісника» хочемо побажати, щоб рейтинги у кандидата Возняка дійсно були високі – а для цього потрібно якнайменше довіряти таким соціологам та їхнім компаніям, бо ж зараз у них – жнива. В особистій розмові з кандидатом Возняком автор цих рядків звернув увагу на відсутність безпосередніх зустрічей з виборцями у великих аудиторіях. Трускавчани, для прикладу, хотіли б почути безпосередньо від нього відповіді на багато запитань, особливо по «Альфі Плюс», адже не кожен вірить газетам і не кожен читає Інтернет. А так пряме живе спілкування, а ще з такою приємною та дійсно порядною та духовною людиною як Віктор Возняк, однозначно збільшить його електоральну підтримку.
Завершилася зустріч з кандидатом у «Холодному Яру». Піднімаючи тост, Ігор Пілько, депутат Трускавецької міської ради, а одночасно ведучий телепрограми «Час місцевий з Ігорем Пільком», сказав, що історія його стосунків із Віктором Возняком надзвичайно складна та скомплікована. Саме Віктор Возняк був тією людиною, яка доклала максимум зусиль, щоб Ігор Пілько в 2006 році не став мером Трускавця. Саме Ігор Пілько був тією людиною, котра не просто виступала проти «Альфи Плюс», а ще й писала на Віктора Возняка в прокуратуру. Але час та Бог все розставили на свої місця і тепер вони – друзі. Поряд з Ігорем Пільком сиділи за шикарно накритим та сервірованим столом інші два депутати ТМР – Богдан Процишин та Володимир Чапський. Ще один депутат ТМР, Андрій Кульчинський, є разом з Віктором Марченком та Олегом Косиком довіреною особою кандидата Возняка. Тож при Божій допомозі проблеми, пов’язані з Трускавцем та непоступливістю теперішнього мера, вдасться вирішити. А якщо Віктор Возняк стане ще й народним депутатом, то вирішити вдасться набагато більше. Одразу зазначимо, що в цьому випадку пан Возняк може розраховувати на нашу інформаційну підтримку у всіх хороших починаннях, бо знаємо особисто з інших джерел, наскільки позитивною є ця постать, постать бізнесмена-мецената, постать Людини та Громадянина, постать Дрогобичанина, Українця, Християнина. Оце останнє слово мало стояти першим, бо Бог у кандидата на першому місці, а отже, все буде на своєму місці, так як треба!
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень