Підходить до завершення 2021 рік, і традиційно ми підсумовуємо яким він був для туристичної галузі та курортного міста.
Цей рік був щедрим на нові виклики та проекти. Локдаун, червона зона, дії центральної влади по боротьбі з пандемією, які краще не коментувати. Фактично мертві для курорту: лютий, березень та квітень. Проблиск надії в травні, подих чистого повітря влітку і розуміння того, що не варто вирішувати за інших, що їм робити, як жити. Просто потрібно кожен день робити свою справу не зважаючи ні на що.
Восени всі зрозуміли, що епідемія – це лише привід. Суспільство змінилося, змінилася поведінка туристів і їхні вимоги. Звичайні матриця і клеймо, які характеризували Трускавець як радянський курорт, стерлися. Трускавець перестав бути радянським, совковим курортом. Ми продовжуємо працювати але важко спрогнозувати умови роботи на ринку надання послуг. Кожного разу змінюються правила гри, йде балансування між старим і новим.
Що змінилося у Трускавці? Та нічого не змінилося. Статус Трускавця досі невизначений. За законом це не є курорт ні державного, ні місцевого значення. Колись всесоюзна оздоровниця, потім СЕС «Курортополіс Трускавець», а тепер згідно визначення «місто мого серця». У республіканському конкурсі у цій номінації Трускавець набрав менше 300 голосів.
Діяльність радника по туризму, управління розвитку та ТІЦу протягом останнього року не принесли бажаного результату. Трускавець замість того щоб розвиватися як курорт втілює якусь незрозумілу «туристичну концепцію». Хоча місто не є туристичним, ніколи ним не було і не буде. Це курорт. Агов, ви всі чуєте? Курорт Трускавець, це не туристичний центр!!!
Трускавець є центром тяжіння всього регіону, без якого неможливий розвиток ні Дрогобича, ні Східниці, ні Борислава, ні Стебника. Навколишні населені пункти є всього лише додаток для розвитку Трускавця як курорту.
З впровадженням інженерних комунікацій, логістикою, впорядкуванням громадського простору, умовами для функціонування бізнесу, співпрацею на лінії «бізнес-влада-громада» є проблеми. Все це залежить не від інвесторів, а від влади, чиновників, недосконалого законодавства і невідповідності законодавчої бази про курорти реаліям сьогодення.
Готельєрам, рестораторам від існування посади радника по туризму чи ТІЦу ні холодно, ні жарко. Кошти, які йдуть на утримання цілого апарату, можна було використати на зовсім інші, важливі потреби.
Критично впливає на роботу курорту також хаотична житлова забудова. Побудова житлових комплексів, в яких фактично здаються квартири відпочивальникам, наносить збитки санаторіям, готелям, та бюджету міста. 30% відпочивальників фактично проживає на квартирах, надаючи перевагу меншій ціні. І немає механізму впливу як зупинити цей процес. Потрібні зміни в законодавстві, щоб врегулювати функціонування таких комплексів. До речі, це проблема не одного лише Трускавця, це проблема всіх курортів.
Відсутня комунікація з громадськими організаціями. Чомусь керівники цих організацій хочуть фінансової та іншої підтримки від міста. Ці ГО виникають, а потім перестають функціонувати, зникають, як «туристичний кластер» чи «агенція розвитку курорту Трускавець». Функціонує, щоправда, «Клуб готельєрів та рестораторів», який залишається на плаву завдяки ГО «Міжнародний центр «Європейська інтеграція України», підтримці керівництва готелю «Трускавець 365» і бажанню готельєрів та рестораторів мати майданчик для обміну думками.
Ясно, що розвиватися місту в таких умовах складно. Міська влада позиціонує себе як центр туризму, а санаторно-курортні заклади – самі по собі. Хоча у Трускавці є унікальні можливості, як Діагностичний центр «МедПалас», клініка професора Козявкіна, санаторії «Шахтар», «Перлина Прикарпаття», «Молдова», «Військовий», «Карпати», «Батьківщина», «Кристал», «Південний», «Трускавець», які мають потужні лікувальні бази і є ядром курорту. Міському голові вартувало б ввести не посаду радника по туризму, а заступника мера з розвитку курорту, і це мав би бути лікар. А якщо не заступник, то хоча б радник з розвитку курорту, можливо навіть створити “Раду курорту”.
Рік існування «Великого Трускавця» дав позитивні моменти. Села стали ближчі містові, жителі сіл в значній кількості є працівниками санаторно-курортних закладів.
Епідемія показала, що Трускавець стоїть на порозі великих змін. Потрібно переглянути доцільність існування окремих управлінь чи відділів ТМР та окремих комунальних підприємств. Якщо функціонують неефективно, то мають бути перепрофільовані або реорганізовані.
Зараз курорт заповнений приблизно на 20% і готується до зустрічі Різдвяно-Новорічних свят. З 25 грудня по кінець січня курортники у місті будуть, і вони вимагатимуть надчистих готелів, адекватної ціни за послуги, нових креативних ідей, навченого персоналу (а це велика проблема Трускавця).
Є чимало проблем, які потрібно вирішувати, не виносячи сміття з хати, як от питання з водою, логістика, транспортне сполучення, функціонування закладів освіти та культури й інші.
В кінці року у місті з`явилися нові клієнти, це араби та індуси. Є ще азербайджанці, узбеки та таджики. Хоча був створений українсько-польський офіс дружби та співпраці, поляків на курорті більше не стало.
Серед позитивів – поява у місті великої готельної групи «Reikartzhotel» («Старий дуб»). З туристичними групами окрім готелю «Трускавець 365» почали працювати «Green Park», «Візит», «Red Stone» і «Лісова пісня».
Щодо бізнесу, то йому треба готуватися до збитків. 80% всього неефективного просто закриється. Це стосується ресторанів, кафе, готелів, магазинів тощо. Туристи стали інші і вимагають іншого.
А взагалі 2021 рік був позитивним, в плані змін на краще, незважаючи на всі виклики. Трускавець і надалі залишається столицею курортів України!
Віктор Пиців, керівник регіонального осередку Асоціації екскурсоводів у Львівській області
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень